Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №906/1311/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Рівне Справа № 906/1311/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Ринковий О.С. (в режимі відеоконференції)

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 19.03.2026, повне рішення складено 19.03.2026,

у справі № 906/1311/25

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до ОСОБА_1

про стягнення 614 569,82 грн

У вересні 2025 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Житомирської області із позовом про стягнення з ОСОБА_1 614 569,82 грн збитків, завданих відповідачем під час виконання Договорів про закупівлю робіт № 210, № 212, № 214 від 23.10.2021, укладених між Військовою частиною НОМЕР_1 та Фізичною особою-підприємцем Богдашевською Анастасією Ігорівною.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 19.03.2026 у справі № 906/1311/25 позов задовольнив.

Присудив стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 - 614 569,82 грн збитків; 9 218,55 грн судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Житомирської області від 19.03.2026 у справі № 906/1311/25 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:

- за договорами № 210, 212, 214 від 23.10.2021 роботи замовником були прийняті, підписані акти приймання будівельних робіт і в подальшому експертиза для виявлення недоліків виконаної роботи позивачем не ініціювалася;

- у відповідності до п. 6.1.2 договорів № 210, 212 та 214 від 23.10.2021 замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт. При виявленні в процесі здавання-приймання робіт недоробок акт виконаних робіт не підписується, а на недоробки складається дефектний акт. Право не підписувати замовнику акт приймання робіт підтверджує і п. 8.4 цих же договорів;

- одночасно з цим, позивач акти приймання підписав та не надав суду жодні дефектні акти, які свідчили б про наявність недоробок з боку відповідача;

- крім того п. 2.1.2 та п. 2.1.3 договорів на здійснення технічного нагляду № 211, 213, 215 зобов`язували ФОП Липа О.М. під час виконання будівельних робіт по згадуваним вище об`єктам повідомляти замовника, тобто позивача, у разі виявлення порушень або відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва та вимагати від підрядника їх усунення. В свою чергу, позивачем не були надані суду які-небудь висновки чи вимоги від ФОП Липа О.М., які свідчили б про недобросовісне виконання відповідачем будівельних робіт;

- чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку повернути відповідну суму у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт;

- за умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватися у сукупності з іншими доказами. Сам по собі аудиторський звіт не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення збитків так як у відповідності до ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками;

- отже обставини, які встановлені позивачем під час проведення внутрішнього аудиту не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати;

- тобто акт внутрішнього аудиту не може розглядатися як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання у відповідача сплатити заявлену до стягнення суму збитків;

- акт внутрішнього аудиту, наданий позивачем до суду першої інстанції, не відповідає вимогам чинного законодавства України, так як на ньому не зазначена дата підписання;

- в той же час відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" особа, яка підписала аудиторський звіт, зазначає дату підписання, тобто неможливо встановити період, коли аудитор завершив перевірку.

Враховуючи вищевикладене скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення рішення від 19.03.2026 Господарський суд Житомирської області не дослідив підписаний сторонами договір та акти приймання виконаних будівельних робіт до нього, неправильно визначився із характером спірних правовідносин, не застосував закон, який підлягає застосуванню, зокрема ст. 837-864 Цивільного кодексу України, а також висновки Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, у постанові від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, у постанові від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, у постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17.

13.04.2026 апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 13.04.2026, для розгляду справи № 906/1311/25 визначено колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Тимошенко О.М., Саврій В.А.

Листом № 906/1311/25/1795/26 від 13.04.2026 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

20.04.2026 до суду надійшли матеріали справи № 906/1311/25.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Богдашевської Анастасії Ігорівни на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.03.2026 у справі № 906/1311/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "10" червня 2026 р. о 10:00 год. /т. 2 а.с. 27/.

04.05.2026 (вх. № 3653/26) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 19.03.2026 у справі № 906/1311/25 залишити без змін /т. 2 а.с. 29-31/.

Ухвалою суду від 04.06.2026 задоволено заяву (вх.№ 2643/26) представника Військової частини НОМЕР_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /т. 2 а.с. 45/.

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання 10.06.2026 не забезпечив, в апеляційній скарзі просив розгляд справи проводити без участі відповідача.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що ухвалою суду від 23.04.2026 явка представників сторін в судове засідання 10.06.2026 обов`язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки його не явка не перешкоджає перегляду справи.

В судовому засіданні 10.06.2026 представник позивача апеляційну скаргу заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2021 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник/позивач) та фізичною особою-підприємцем Богдашевською Анастасією Ігорівною (підрядник/відповідач) укладено договори про закупівлю робіт № 210,№ 212, № 214 /т. 1 а.с. 8, 17, 24/.

За умовами пунктів 1.1 договорів, підрядник (відповідач) зобов`язувався своїми силами і засобами та на свій ризик, упродовж 2021 - 2022 років виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об`єкт будівництва, а замовник, у свою чергу, зобов`язувався передати дозвільну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Згідно з пунктами 1.2 та 3.1 договору № 210 найменування робіт є таким: «Капітальний ремонт будівлі спеціального призначення № 161/121 (пункт технічного обслуговування та ремонту), військове містечко № 161 (м. Київ)», надалі - Об`єкт № 161/121. Договірна ціна (ціна договору) є твердою, визначається на підставі додатка № 1, що є невід`ємною частиною договору (договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов`язкові платежі й становить 3 749 929,22 грн без ПДВ, у т. ч. єдиний податок за ставкою 5 % - 187 496,46 грн. Сума наявних бюджетних асигнувань на 2021 рік складає 299 998,26 грн без ПДВ, у т. ч. єдиний податок за ставкою 5 % - 14 999,91 грн, на 2022 рік - 3 449 930,96 грн. Згідно з п. 5.1 договору встановлювався строк виконання робіт за ним - до 15.12.2022.

Згідно з пунктами 1.2 та 3.1 договору № 212 найменування робіт є таким: «Капітальний ремонт будівлі спеціального призначення № 161/162 (сховище), військове містечко № 161 (м. Київ)», надалі - Об`єкт № 161/162. Договірна ціна (ціна договору) є твердою, визначається на підставі додатка № 1, що є невід`ємною частиною договору (договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов`язкові платежі й становить 892 497,14 грн без ПДВ, у т. ч. єдиний податок за ставкою 5 % - 44 624,86 грн. Сума наявних бюджетних асигнувань на 2021 рік складає 892 497,14 грн без ПДВ. Згідно з п. 5.1 договору встановлювався строк виконання робіт за ним - до 15.12.2021.

Згідно з пунктами 1.2 та 3.1 договору № 214 найменування робіт є таким: «Капітальний ремонт будівлі спеціального призначення № 161/197 (сховище), військове містечко № 161 (м. Київ)», надалі - Об`єкт № 161/197. Договірна ціна (ціна договору) є твердою, визначається на підставі додатка № 1, що є невід`ємною частиною договору (договірна ціна), враховує всі можливі податки, збори та інші обов`язкові платежі й становить 916 497,78 грн без ПДВ, у т. ч. єдиний податок за ставкою 5 % - 45 824,89 грн. Сума наявних бюджетних асигнувань на 2021 рік складає 916 497,78 грн без ПДВ. Згідно з п. 5.1 договору встановлювався строк виконання робіт за ним - до 15.12.2021.

Відповідно до п. 2.1 договорів, підрядник повинен виконати передбачені договорами роботи, якість яких відповідає умовам проектно-кошторисної документації та діючим національним стандартам в будівництві. Підрядник виконує роботи у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією (і при потребі зі змінами, внесеними до неї) та поданою ним пропозицією.

Відповідно до п. 4.1 договорів, замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3).

Згідно з абзацом третім п. 8.1 договорів з метою контролю за відповідністю якості, обсягам робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам, замовник може забезпечувати здійснення технічного нагляду за будівництвом, шляхом укладання договору з відповідальним фахівцем (установою) при наявності відповідного сертифікату.

23.10.2021 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник/позивач) та ФОП Липою О. М. (виконавець) були укладені договори № 211, № 213 та № 215 про здійснення технічного нагляду. Згідно з умовами цих договорів замовник доручив, а виконавець узяв на себе зобов`язання щодо здійснення технічного нагляду за виконанням робіт на об`єктах, визначених у п. 1.1 вказаних договорів, а саме: «Капітальний ремонт будівлі спеціального призначення № 161/121 (пункт технічного обслуговування та ремонту), військове містечко № НОМЕР_2 (м. Київ)»; «Капітальний ремонт будівлі спеціального призначення № 161/162 (сховище), військове містечко № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )»; «Капітальний ремонт будівлі спеціального призначення № 161/197 (сховище), військове містечко № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )» /т. 1 а. с. 31, 33, 35/.

У договорах про здійснення технічного нагляду № 211, № 213 та № 215 від 23.10.2021 сторони визначили такі істотні умови:

- здійснення технічного нагляду виконавцем проводиться відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007 № 903;

- оглядати та оцінювати спільно з представником підрядника виконані роботи й конструктивні елементи, що приховуються під час виконання наступних робіт, а також забезпечувати виконання вимог щодо заборони наступних робіт до оформлення спільно з представником підрядника акта огляду прихованих робіт;

- контролювати відповідність проєктно-кошторисній документації обсягів та якості виконаних робіт, накладних на вартість будівельних матеріалів і обладнання, що надаються підрядником до оплати; проводити перевірку актів виконаних робіт (форми КБ-2в), розцінок ресурсних елементних кошторисних норм на їх відповідність нормам і фактичному виконанню; після перевірки підписувати ці документи та завіряти печаткою;

- вести облік обсягів прийнятих будівельно-монтажних робіт; за дорученням замовника брати участь в оформленні відповідної документації під час будівництва об`єкта (пп. 2.1.5– 2.1.7, 2.1.10 договорів № 211, № 213 та № 215 від 23.10.2021);

- загальна вартість робіт щодо здійснення технічного нагляду за цими договорами за згодою сторін становить: 3 700,00 грн на 2021 рік, 10 800,00 грн та 11 000,00 грн без ПДВ (п. 3.1 договорів № 211, № 213 та № 215 від 23.10.2021);

- оплата фактично виконаних робіт щодо здійснення технічного нагляду здійснюється на підставі підписаного обома сторонами та завіреного печатками акта здачі-приймання виконаних робіт після підписання виконавцем та замовником підряду актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (п. 3.2 договорів № 211, № 213 та № 215 від 23.10.2021).

На підтвердження виконання підрядником будівельних робіт було складено акти приймання виконаних будівельних робіт:

- № 69 від 17.11.2021 щодо Об`єкта № 161/121 на суму 299 998,26 грн;

- № 1 від 02.12.2021 щодо Об`єкта № 161/162 на суму 892 497,14 грн

- № 1 від 20.12.2021 щодо Об`єкта № 161/197 на суму 916 497,78 грн.

Усі акти підписані підрядником та позивачем без зауважень /т. 1 а.с. 37– 47/.

Вартість здійсненого капітального ремонту всіх трьох об`єктів сплачена відповідачу у повному обсязі.

У грудні 2021 року між позивачем та ФОП Липою О. М. складено й підписано без зауважень акти виконаних послуг зі здійснення технічного нагляду за грудень 2021 року:

- № 21 від 20.12.2021 на суму 3 700,00 грн;

- № 22 від 09.12.2021 на суму 10 800,00 грн;

- № 23 від 20.12.2021 на суму 11 000,00 грн.

Позивач здійснив оплату ФОП Липі О.М. за вказаними актами виконаних послуг на загальну суму 25 500,00 грн, що підтверджується рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.12.2025 у справі № 906/1312/25 /т. 1 а.с. 142/.

Із наведеного вбачається, що після завершення будівельних робіт залучений позивачем виконавець технічного нагляду (ФОП Липа О. М.) здійснив перевірку виконаних підрядником робіт. Після їх погодження фахівцем сторони підписали без зауважень акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 2 108 993,18 грн. Як будівельні роботи, так і послуги з технічного нагляду позивач оплатив у повному обсязі.

У період із 28.09.2022 по 13.10.2022 Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведено внутрішній аудит окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини НОМЕР_1 (позивача), що стосувалися стану виконання капітального ремонту споруд спеціального призначення у 2021 році.

За результатами вказаного аудиту представником відділу аудиту використання бюджетних коштів Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України складено та підписано аудиторський звіт від 13.10.2022 № 234/40/5, згідно з яким установлено, що під час виконання робіт із капітального ремонту будівель спеціального призначення у 2021 році було допущено завищення обсягів робіт, що призвело до завдання збитків державі на загальну суму 614,57 тис. грн /т. 1 а.с. 48/.

У результаті дослідження питання відповідності фактично виконаних підрядником (відповідачем) робіт тим, що були прийняті та оплачені замовником (позивачем), установлено завищення обсягів прийнятих та оплачених робіт, що призвело до завдання збитків державі на загальну суму 614,57 тис. грн.

Під час аудиту наказом командира військової частини від 28.09.2022 № 165 було створено комісію для перевірки повноти виконання будівельних робіт на об`єктах капітального ремонту за 2021 рік.

30 вересня 2022 року зазначена комісія у складі представників замовника (позивача), за участю підрядника (відповідача) та інженера з технічного нагляду Липи О. М., у присутності старшого інспектора відділу аудиту капітального будівництва, фондів та земель 2-го Територіального управління внутрішнього аудиту підполковника О. Кісіля, провела обмір фактично виконаних робіт на об`єктах відповідно до оплачених актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), складених згідно з укладеними договорами.

Результати своєї роботи комісія оформила трьома окремими актами перевірки фактично виконаних робіт щодо трьох об`єктів від 30.09.2022, якими встановлено та зафіксовано таке:

Згідно з актом перевірки фактично виконаних робіт щодо Об`єкта № 161/121 від 30.09.2022 вартість невиконаних підрядником (відповідачем) на об`єкті робіт становить 38 341,00 грн. Зокрема, зафіксовано такі недоліки робіт: установлення пластикових підвіконних дощок - не виконано; підвіконня пластикові 150 - не виконано; установлення віконних зливів - виконано частково; зливи для вікон 150 - виконано частково /т. 1 а.с. 55/.

Згідно з актом перевірки фактично виконаних робіт щодо Об`єкта № 161/162 від 30.09.2022 вартість невиконаних підрядником (відповідачем) на об`єкті робіт становить 270 146,08 грн. Зокрема, зафіксовано такі недоліки робіт: улаштування покрівель із рулонних матеріалів, що наплавляються із застосуванням газополум`яних пальників, у два шари -виконано в один шар; улаштування бетонної стяжки товщиною 20 мм площею до 20 м? (окремими місцями) - не виконано; на кожні 5 мм зміни товщини шару стяжки з важкого бетону додавати або виключати - не виконано; улаштування бетонних покриттів площею до 20 м? (окремими місцями) - не виконано; ремонт штукатурки внутрішніх стін по каменю та бетону цементно-вапняним розчином (площа до 5 м?, товщина шару 20 мм) - виконано частково; вапняне фарбування нових поверхонь стін усередині будівлі по штукатурці - виконано частково; вапняне фарбування раніше пофарбованих поверхонь ребристих стель усередині будівлі - виконано частково /т. 1 а.с. 56/.

Згідно з актом перевірки фактично виконаних робіт щодо Об`єкта № 161/197 від 30.09.2022 вартість невиконаних підрядником (відповідачем) на об`єкті робіт становить 306 082,74 грн. Зокрема, зафіксовано такі недоліки робіт: улаштування покрівель із рулонних матеріалів, що наплавляються із застосуванням газополум`яних пальників, у два шари - виконано в один шар; улаштування бетонної стяжки товщиною 20 мм площею до 20 м? (окремими місцями) - не виконано; на кожні 5 мм зміни товщини шару стяжки з важкого бетону додавати або виключати - не виконано; улаштування бетонних покриттів площею до 20 м? (окремими місцями) - не виконано; посилення колон торкретдником шаром 20 мм - не виконано; ремонт штукатурки внутрішніх стін по каменю та бетону цементно-вапняним розчином (площа до 5 м?, товщина шару 20 мм) - виконано частково; вапняне фарбування нових поверхонь стін усередині будівлі по штукатурці - виконано частково /т. 1 а.с.57 на звороті - 58/.

Загальна вартість невиконаних підрядником (відповідачем) робіт згідно із зазначеними вище трьома актами щодо трьох об`єктів становить 614 569,82 грн. Зазначені три акти підписані представниками замовника (позивача), підрядником (відповідачем) та інженером з технічного нагляду Липою О. М. /т. 1 а. с. 55– 58/.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договорами про здійснення технічного нагляду № 211, № 213 та № 215 від 23.10.2021 рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.12.2025 у справі № 906/1312/25 стягнуто з ФОП Липи О. М. сплачені йому кошти за вказаними договорами у розмірі 25 500,00 грн /т. 1 а.с. 142-147/.

21.10.2022 позивач надіслав відповідачу претензію № 6 з вимогою про повернення коштів, яку останній залишив без відповіді та задоволення /т. 1 а.с. 59-60/.

За наведених обставин позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 614 569,82 грн збитків.

Господарський суд Житомирської області у рішенні від 19.03.2026 за наслідками розгляду позовних вимог Військова частина НОМЕР_1 дійшов висновку про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала, у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1-3 ст. 857 ЦК України встановлено загальні вимоги щодо якості роботи за договорами підряду. Зокрема, встановлено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно з частинами 1-3 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частинами 1, 2 ст. 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Судом установлено, що 23.10.2021 між сторонами укладено договори підряду № 210, № 212, № 214 на капітальний ремонт об`єктів військового містечка. Первинні акти приймання робіт № 69 від 17.11.2021, № 1 від 02.12.2021 та № 1 від 20.12.2021 підписані замовником без зауважень та оплачені.

Проте під час аудиту спільною комісією за участю замовника, підрядника (ФОП Богдашевської А. І.) та інженера з технагляду 30.09.2022 проведено фактичні обміри. Результати оформлено трьома актами перевірки, якими зафіксовано невиконання робіт на загальну суму 614 569,82 грн.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).

Стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправна поведінка особи;

2) завдання збитків та їхній розмір;

3) причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

4) вина особи.

Судом першої інстанції встановлено наявність усіх елементів правопорушення в діях ФОП Богдашевської А. І., а саме: протиправна поведінка полягає у внесенні підрядником до актів форми № КБ-2в завідомо завищених (невиконаних) обсягів та вартості робіт, що суперечить ст. 837, 853 ЦКУ та умовам договорів підряду, збитки становлять 614 569,82 грн - це сума надлишково сплачених замовником державних коштів за роботи, які фактично не були виконані підрядником, що підтверджено актами від 30.09.2022.

Причинний зв`язок є прямим, оскільки саме внаслідок надання підрядником недостовірних відомостей про обсяги робіт позивач здійснив зайве перерахування коштів.

Вина відповідача підтверджується її особистим підписом під актами перевірки, де вона погодилася з фактами невиконання робіт.

Додатковим підтвердженням вини підрядника та фіктивності частини первинних актів є рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/1312/25, яке набрало законної сили. Цим рішенням було стягнуто кошти з інженера з технічного нагляду ФОП Липи О. М. через неналежне виконання ним своїх обов`язків, що виявилося в погодженні ним цих самих недостовірних актів КБ-2в.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються знову при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи.

Факт того, що технагляд уже притягнутий до відповідальності за пропуск невиконаних робіт, остаточно доводить протиправність дій підрядника, яка ці роботи не виконала, але кошти за них отримала.

Враховуючи, що умови договорів підряду № 210, № 212, № 214 на капітальний ремонт об`єктів військового містечка виконані відповідачем лише частково, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача збитків на загальну суму 614 569,82 грн

Доводи скаржника про те, що підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт без зауважень позбавляє його права в подальшому заявляти про недоліки чи невиконання робіт, ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права, оскільки відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. За змістом статті 882 ЦКУ передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Проте підписання актів форми № КБ-2в та оплата робіт замовником не є безумовним свідченням відповідності цих робіт умовам договору та не позбавляє замовника права заперечувати щодо обсягу, вартості та якості робіт у разі виявлення прихованих недоліків або прихованого невиконання (завищення) обсягів робіт під час подальших перевірок.

Вказаний правовий висновок є сталим у судовій практиці та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 916/446/16.

Тобто наявність підписаних первинних актів не заважає замовнику доводити факт фіктивності чи завищення окремих позицій, оскільки оплаті підлягають лише фактично виконані роботи.

Посилання скаржника на те, що в порушення пунктів 6.1.2 та 8.4 договорів підряду позивач не склав дефектних актів у момент первинного здавання робіт, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані, оскільки вказані пункти договорів регулюють процедуру чергового (первинного) прийняття робіт.

Водночас виявлені за результатами внутрішнього аудиту недоліки за своєю суттю є прихованим невиконанням робіт, яке не могло бути виявлене замовником за звичайного способу прийняття (особливо в частині улаштування покрівель, де замість передбачених договором двох шарів рулонного матеріалу фактично було наплавлено лише один шар).

Колегія суддів зазначає, що основним належним та допустимим доказом у справі є не первинні акти, а акти перевірки фактично виконаних робіт від 30.09.2022 щодо Об`єктів № 161/121, № 161/162 та № 161/197, оскільки ці акти перевірки були складені за результатами натурних обмірів спільною комісією, до складу якої входили не лише представники замовника та аудиту, а й особисто підрядник - ФОП Богдашевська А. І., а також інженер з технічного нагляду ФОП Липа О.М.

ФОП Богдашевська А. І. підписала всі три акти перевірки від 30.09.2022 особисто та без жодних зауважень, заперечень чи окремої думки.

Зафіксовані в цих актах факти, зокрема: невиконання улаштування пластикових підвіконь та віконних зливів на Об`єкті № 161/121; наплавлення покрівлі в один шар замість двох та невиконання бетонних стяжок на Об`єктах № 161/162 та № 161/197; невиконання посилення колон торкретуванням на Об`єкті № 161/197, були беззастережно визнані підрядником.

Підписавши акти перевірки, відповідач фактично вчинила правочин щодо визнання факту невиконання нею робіт на загальну суму 614 569,82 грн.

За таких обставин ці акти за своєю правовою природою замінили собою дефектні акти, оскільки зафіксували остаточну узгоджену волю сторін щодо реального (а не паперового) обсягу виконаного підряду.

Також колегією суддів відхиляються посилання скаржника на відсутність будівельно-технічної експертизи, оскільки факт невиконання робіт повністю доведений іншим письмовим доказом - спільними актами обмірів, які підписані скаржником.

Колегія суддів вважає безпідставними аргументи скаржника про те, що аудиторський звіт Міністерства оборони України не відповідає вимогам ч. 2 ст. 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» через відсутність дати підписання, оскільки сфера дії зазначеного Закону, відповідно до його статті 2, поширюється на відносини, що виникають під час провадження аудиторської діяльності з аудиту фінансової звітності суб`єктів господарювання незалежними аудиторами та аудиторськими фірмами.

Натомість у цій справі Департаментом внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було проведено внутрішній (відомчий) аудит підконтрольного суб`єкта - Військової частини НОМЕР_1 .

Правові засади цього аудиту врегульовані статтею 26 Бюджетного кодексу України та Порядком здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 № 1001.

Норми Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» до цих правовідносин взагалі не застосовуються.

Крім того, на самому аудиторському звіті чітко зазначено реєстраційний номер та дату - 13.10.2022 № 234/40/5, що повністю спростовує твердження про неможливість встановлення дати завершення перевірки.

Щодо твердження скаржника про те, що внутрішній аудит є внутрішньою процедурою замовника і його звіт не є підставою для виникнення зобов`язань підрядника, суд апеляційної інстанції погоджується, що сам по собі аудиторський звіт не змінює умов договору. Проте, відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази в їхній сукупності. Господарський суд Житомирської області поклав в основу свого рішення не сам аудиторський звіт як самостійну підставу стягнення, а акти перевірки (контрольних обмірів) від 30.09.2022, які були складені на виконання наказів командування під час цього аудиту й підписані самим відповідачем. Аудиторський звіт у цьому випадку оцінено як належний доказ, що запустив процедуру фіксації правопорушення.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17 та від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 є безпідставними, оскільки правовідносини у цих справах не є тотожними.

У зазначених справах Верховний Суд вказував, що сам по собі акт внутрішнього аудиту (без інших доказів та за наявності заперечень підрядника) не може бути єдиною підставою для стягнення.

У справі ж, яка розглядається, позивач надав окремі самостійні докази - двосторонні акти контрольних обмірів, які підписані відповідачем без зауважень, що повністю відповідає правовим стандартам доказування.

Долучені скаржником до апеляційної скарги документи, а саме копія листа від 08.10.2022 з пропозицією завершити всі роботи відповідно до укладених договорів, поштову квитанцію, описи вкладення, відхиляє їх як неналежні та недопустимі з огляду на те, що зазначені документи не були предметом дослідження та правової оцінки в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та приймає додаткові докази лише в разі, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Скаржник не надав жодних обґрунтувань та доказів наявності поважних причин, які перешкоджали долучити ці документи до матеріалів справи під час її розгляду Господарським судом Житомирської області. Сама лише фіксація факту існування цих документів не звільняє сторону від процесуального обов`язку подавати їх вчасно.

Крім того предметом розгляду у цій справі є стягнення збитків за вже оплачені, але фактично не виконані підрядником у 2021 році роботи.

При цьому позивач не ставить у вину ФОП Богдашевській А. І. зупинку майбутнього будівництва у 2022 році, намір відповідача провести «коригування» документації чи виконати якісь обсяги робіт у вересні-жовтні 2022 року жодним чином не нівелює та не виправдовує факт безпідставного отримання та привласнення нею бюджетних коштів у 2021 році на підставі недостовірних первинних актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень, а наведені в ній доводи є необґрунтованими.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1311/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Справу № 906/1311/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повну постанову складено "10" червня 2026 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.