Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №156/46/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 156/46/26 Провадження №33/802/364/26 Головуючий у 1 інстанції:Малюшевська І. Є.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Улибіна-Вельгуса В.В., представника потерпілої – адвоката Герасимчук Л.Р., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Герасимчук Л.Р. на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 06 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито в зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 567172 від 03.01.2026 вбачається, що 03.01.2026 о 07:15 год. в с. Менчичі по вул. Перемоги водій ОСОБА_1 керувала т/з марки "Опель Вектра" д.н.з. НОМЕР_1 в напрямку м. Володимир та не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки і допустила зіткнення із зустрічним автомобілем марки Форд ескорт д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена статтею 124 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі адвокат Герасимчук Л.Р. вважає постанову судді необґрунтованою. Вказує на те, що місцевий суд невірно надав оцінку доказам, що призвело до хибного висновку про невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Посилається на те, що працівником поліції не ставились під сумнів межі безпечної швидкості руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , однак остання вибрала таку швидкість, яка не могла забезпечити безпеки руху та можливості контролювати рух. Також зазначає, що схема ДТП є не єдиним джерелом доказу у справі, оскільки розміщення транспортних засобів зафіксоване на дослідженому відеозаписі. Крім того, судом не усунуто неповноту, виявлено у схемі ДТП, шляхом допиту учасників справи, а також інших осіб, в тому числі працівників правоохоронних органів. Просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та звільнити її від відповідальності у зв`язку із закінчення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Герасимчук Л.Р., яка подану апеляційну скаргу підтримувала і просила скасувати постанову судді та прийняти нову, ОСОБА_1 та її захисника, які апеляційну скаргу заперечували і просили постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, надавши їм належну юридичну оцінку, і дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 567172 від 03.01.2026 вбачається, що 03.01.2026 о 07:15 год. в с. Менчичі по вул. Перемоги водій ОСОБА_3 керувала т/з марки "Опель Вектра" д.н.з. НОМЕР_1 в напрямку м. Володимир та не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки і допустила зіткнення із зустрічним автомобілем марки Форд ескорт д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Приписами п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, водію ОСОБА_1 ставиться в провину вимог п.12.1 ПДР, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Так, закриваючи провадження у справі місцевий суд аргументував тим, що долучена до справи схема місця ДТП не відповідає встановленим вимогам, оскільки не містить більшості передбачених обов`язкових елементів. Зокрема, що на схемі відсутнє позначення місця безпосереднього зіткнення транспортних засобів, місце первинного контакту, зокрема з прив`язкою до нерухомих об`єктів (наявне умовне зображення авто після події), що є ключовою обставиною для встановлення механізму ДТП, оцінки дій кожного водія та визначення винної особи. Також в схемі не зафіксовано напрямок руху транспортних засобів, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання водіями правил ПДР.

Також на схемі ДТП не зафіксовано слідів гальмування чи осипу уламків, неповно відображено стан покриття проїзної частини, де вказано, що засніжене, схема місця ДТП не підписана її учасниками. Також в схемі місця ДТП невірно зазначено модель транспортного засобу, який зазнав пошкоджень.

Таким чином місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що схема ДТП, оформлена з грубим порушенням Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що схема місця ДТП від 03.01.2026 не підписана учасниками ДТП, та в день ДТП не складалась, а була складена лише після повернення матеріалів даної справи на доопрацювання (а.с.27).

Так, постановою судді від 27.01.2026 матеріали даної справи були повернуті на доопрацювання, оскільки до матеріалів не долучено схему ДТП (а.с.29-30).

Як убачається із супровідного листа на адресу суду матеріали надійшли 05 лютого 2026 року (а.с.31).

На переконання апеляційного суду, викладені в апеляційній скарзі твердження про те, що саме дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, з врахуванням вказаних порушень, на думку суду апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи повністю спростовуються матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Таким чином, доказів, які підтверджували б вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, під час судового розгляду здобуто не було.

Тому врахувавши усі обставини справи, докази, які знаходяться в матеріалах справи, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови, з підстав викладених в апеляційній скарзі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.

Таким чином, будь-які заперечення, викладені в апеляційній скарзі, щодо достатності та належності доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Герасимчук Л.Р. – залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 06 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов