Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №161/26523/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/26523/25 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.

Провадження № 22-ц/802/633/26 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" (ТзОВ "Кошельок") в грудні 2025 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 жовтня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачем був укладений договір № 3011403507-494121 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 20 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% на день. Відповідач свої зобов`язання за договором належно не виконувала внаслідок чого утворилась заборгованість 17 400,00 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 12 400,00 грн, яку позивач просить стягнути у свою користь з відповідача, а також судові витрати по справі.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 7 500,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір у розмірі 1 044,05 грн.

Позивачем ТзОВ "Кошельок" подано апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог. Вважає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині незаконним та необґрунтованим, ухваленим у результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, та таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вказує, що договір між сторонами укладено в порядку, що відповідає Закону України “Про електронну комерцію”, договір є укладеним, оскільки сторони досягли згоди з усіх умов правочину (ч. 1 ст. 638 ЦК України), договір є обов`язковим для сторін і правомірним в розумінні ст. 204 ЦК України. До спливу періоду лояльності у 20 днів відповідач не виконав свій обов`язок за договором та не повернув кредит, отже, відповідач продовжив користування кредитом після закінчення лояльного періоду, що за договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився до 110 днів з моменту укладення договору до 02.02.2022. Відповідно нарахування процентів за користування кредитом у цей період, розмір яких обумовлено п. 3.8. договору, є законним. Суд першої інстанції безпідставно відмовив в стягненні процентів за вказаний період. Вимога позивача про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір є обгрунтованим, позивачем дотримано критеріїв розумності їх вартості. Просить скасувати рішення суду першої інстанції у цій справі в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов ТзОВ "Кошельок" задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Кошельок" заборгованість за кредитним договором № 3011403507-494121 від 16.10.2021 в розмірі 17400,00 грн, що складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5 000,00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 12 400,00 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, суму сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн, витрати на професійну правничу допомогу за подання апеляційної скарги в розмірі 4000,00 грн.

Відзив на апеляційну скаргу в цій справі не подавався.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна. Судом апеляційної інстанції ведення цієї справи, розгляд (формування та зберігання) справи здійснюється в змішаній (паперовій та електронній формі) відповідно до пункту 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 жовтня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та відповідачем був укладений договір № 3011403507-494121 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 20 днів, зі сплатою процентів у розмірі 2,5% на день.

Судом першої інстанції витребувано у АТ “Універсал Банк” доказ, який би підтверджував чи спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 та відкриття під неї відповідного банківського рахунку на ім`я ОСОБА_1 ; виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування картки № НОМЕР_1 за період з 15.10.2021 по 17.10.2021.

АТ “Універсал Банк” надано інформацію відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. Надано рух грошових коштів по рахунку відкритому до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 15.10.2021 по 17.10.2021 відповідно до якого баланс на початок періоду – 8,00 грн, баланс на кінець періоду – 724,68 грн, сума витрат за період 4283,32 грн, сума зарахувань за період 5000,00 грн (зарахування від ТзОВ "Кошельок").

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду заборгованість за договором становить 17 400,00 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту у розмірі 5 000,00 грн, а також заборгованість за процентами у розмірі 12 400,00 грн, на підтвердження чого надає розрахунок заборгованості за період з 16.10.2021 по 02.02.2022. Відповідно до зазначеного розрахунку видано кредиту – 5000,00 грн, нараховано процентів в межах лояльного періоду – 2500,00 грн, нараховано процентів за продовжений строк користування позикою – 9900,00 грн.

Відповідно до 2.1. договору № 3011403507-494121 від 16.10.2021 кредит надається строком на 20 (двадцять діб ) днів, (далі – «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

За п. 2.2. договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 Договору строк Лояльного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом.

Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку, визначеного п. 2.1. цього Договору. (п. 2.3. договору).

Розрахунок заборгованості за період з 16.10.2021 по 02.02.2022, наданий позивачем, не містить даних про оплату позичальником ОСОБА_1 протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом.

Додатком № 1 до договору сторони погодили графік платежів за договором.

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту.

Договір № 3011403507-494121 від 16.10.2021 підписаний відповідачем електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника, та його електронну пошту. Також позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта, з зазначенням дати та часу вчинення кожної дії в процесі оформлення договору.

Відповідачем не спростовано факту отримання кредитних коштів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ “Про електронну комерцію” електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).

За умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 20 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% на день. Відтак правильним є висновок суду першої інстанції про те, що максимальний розмір відсотків за кредитним договором становить 2 500,00 грн (5 000,00 грн х 0,025 х 20). Саме такий розмір відсотків зазначений і в графіку розрахунків, які є додатком №1 до договору.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення посилання позивача на приписи п.п. 3.6, 3.7 кредитного договору, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач висловила волевиявлення на продовження строку кредитування. Сама лише несплата чергового платежу за договором не свідчить про те, що відповідач бажала продовжити договірні відносини з кредитором та продовжити строк кредитування.

Доводи апеляційної скарги в цій частині спростовуються наведеним вище.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, то на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги від 12.02.2025, в якому відображено предмет договору та права і обов`язки адвокатського бюро; додаток від 15.10.2025 до договору з переліком послуг та їх вартості. Відповідно до п. 1.2. додатку від 15.10.2025 розмір гонорару (винагороди) виконавця підлягає сплаті замовником виконавцю не пізніше 10 (десяти) банківських днів від дати винесення судом рішення, але не раніше повідомлення адвокатом про даний факт.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд враховує, що ціна позову у цій справі становить 17 400,00 грн, в справі судом першої інстанції ухвалено заочне рішення, позов задоволено частково, доказів оплати послуг, приймання-передачі наданих послуг матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, відсутні підстави для стягнення з відповідача в користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Рішення судом першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування в оскаржуваній частині немає.

Оскільки, суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін, то відсутні підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" залишити без задоволення.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 березня 2026 року в цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 10 червня 2026 року.

Головуючий - суддя

Судді