Рішення від 16 квітня 2026 р. у справі №760/26896/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 16 квітня 2026 р.

Справа: №760/26896/24

Суддя: Ішуніна Л. М.

Справа №760/26896/24 2/760/9695/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Чоботарьової В. В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з грудня 2015 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох дітей - малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння. Мають різні поглядів на життя, сімейні відносини та обов`язки. Шлюбні відносини між ними припинено. Вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2024 року вказану справу передано судді Ішуніній Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2024 року роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

29 жовтня 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, в якій відповідачу в порядку статті 178 ЦПК України встановлено 15-денний строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.

27 грудня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі, у якій просить зупинити провадження у справі для надання сторонам строку на примирення.

24 січня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій остання заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та просить суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

02 травня 2025 від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та надання строку для примирення терміном 6 місяців.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 02 травня 2025 року клопотання позивача було задоволено, надано строк для примирення тривалістю у шість місяців та зупинено провадження до закінчення терміну надання строку для примирення, тобто до 02 листопада 2025 року.

10 листопада 2025 року ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва було відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено судове засідання.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовну заяву в повному обсязі з підстав, викладених у ній та просила її задовольнити.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач має намір зберегти сім`ю, належним чином виконує свої сімейні обов`язки та не відмовляється від їх виконання, однак не може примусити позивача до подальшого перебування у шлюбі.

Вислухавши позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що 30 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб у встановленому законом порядку, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 30 грудня 2015 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 4360.

Після шлюбу прізвище позивача « ОСОБА_2 ».

Від шлюбу сторони мають спільних дітей - малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 09 березня 2022 року народження та малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 22 липня 2023 року народження.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактичні шлюбні відносини між сторонами припиненні і позивач не бажає перебувати з відповідачем у шлюбі.

Згідно зі статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином суд вважає, виходячи з аналізу вищенаведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.

При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.

Встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім`ї, та враховуючи, що наданий судом строк на примирення не дав позитивних результатів, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач просить відновити їй дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ».

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Крім того, частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, підлягають стягненню на її користь з відповідача.

З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 30 грудня 2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 4360.

Відновити позивачу ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Л. М. Ішуніна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua