Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №759/22178/23 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22178/23

пр. № 2/759/161/26

10 червня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Чумак В.А.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спадкового майна,

ВСТАНОВИВ :

І. Зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом про поділ спадкового майна. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з: квартири АДРЕСА_1 ; земельної ділянки АДРЕСА_2 ; автомобіля марки «Opel» моделі «Kadet» та грошових коштів на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Ощадбанк». Позивач є спадкоємцем першої черги за законом та у встановлений строк прийняла спадщину. Спадкоємцем також є син померлого (відповідач у справі), на користь якого відмовився інший син спадкодавця. Таким чином, частка позивача у спадщині становить 1/3, а відповідача -2/3. Позивач зазначає, що між сторонами склалися неприязні стосунки, відповідач змінив замки у квартирі та позбавив її доступу до житла й речей. Враховуючи неподільність майна та неможливість спільного користування ним, позивач просить здійснити поділ спадщини шляхом виділення їй у власність земельної ділянки та грошових коштів, виділення відповідачу у власність квартири та автомобіля, зі стягненням з відповідача на її користь грошової компенсації вартості різниці часток.

У зв`язку зі смертю первісного позивача, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою суду до участі у справі як правонаступника позивача було залучено спадкоємця за законом ОСОБА_3 . Представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив здійснити поділ спадкового майна шляхом виділення ОСОБА_3 земельної ділянки та грошових коштів, а відповідачу ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , зі стягненням з відповідача грошової компенсації вартості 1/3 частки спадкового майна. В обґрунтування вартості майна позивач посилався на приватні Звіти про оцінку ФОП ОСОБА_7 від 23.05.2025 року

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 листопада 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

25 квітня 2024 року ухвалою суду було призначено судову експертизу.

На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.

06 лютого 2025 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз були повернуті матеріали цивільної справи № 759/22178/23 без виконання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року провадження у справі поновлено.

04.11.2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про залучення правонаступника у справі, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 померла позивач. Відповідно до довідки від 08 жовтня 2024 року № 97/02-14 про склад спадкоємців, виданої приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Булгаковою Оленою Іванівною, спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 про залучення правонаступника.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 квітня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів у цивільній справі.

18 лютого 2026 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд здійснити поділ спадкового майна у запропонований позивачем спосіб. Зазначив, що між сторонами відсутня можливість спільного користування спадковим майном, а спроби врегулювання спору у добровільному порядку результатів не дали. Просив виділити сторонам відповідні об`єкти спадкового майна згідно з уточненими позовними вимогами та стягнути на користь позивача грошову компенсацію різниці вартості спадкового майна. Також просив врахувати понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертиз.

Відповідаючи на запитання суду, представник позивача пояснив, що сторона позивача зверталася з клопотанням про проведення експертизи та мала намір провести її у приватній експертній установі. Разом із тим підтвердив, що письмових доказів звернення до відповідача щодо надання доступу до квартири та письмової відмови у такому доступі матеріали справи не містять.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти проведення поділу спадкового майна не заперечувала, однак не погодилася із запропонованим позивачем варіантом його розподілу. Пояснила, що сторона відповідача неодноразово пропонувала вирішити спір мирним шляхом, проте через непогодження позивача з можливими варіантами врегулювання конфлікту досягти домовленості сторони не змогли. Просила суд здійснити поділ спадкового майна з урахуванням висновку судової експертизи, залишивши позивачу у власність земельну ділянку та визначивши на користь відповідача відповідну грошову компенсацію.

У судових дебатах представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, здійснити поділ спадкового майна у запропонованому порядку, стягнути на користь позивача компенсацію різниці вартості майна та судові витрати.

Представник відповідача у дебатах зазначив, що не заперечує проти виділення позивачу земельної ділянки, однак просив при визначенні розміру компенсації врахувати ринкову вартість квартири відповідно до висновку проведеної експертизи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . На момент смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло рухоме та нерухоме майно. Судовим розглядом та матеріалами спадкової справи підтверджено наявність та належність спадкодавцю такого майна:

Трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 72,8 кв.м. Вказане нерухоме майно належало померлому ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності.

Земельна ділянка площею 0,0605 га (кадастровий номер: 3222782600:05:032:0211) із цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_4 . Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності.

Грошові кошти, розміщені на банківських рахунках в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк»), загальний залишок становить 2 921,40 грн (дві тисячі дев`ятсот двадцять одна гривня 40 копійок).

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві також вказувалось про наявність у спадкодавця автомобіля марки Opel Kadet та можливих грошових заощаджень в інших фінансових установах.

У процесі розгляду справи, з метою повного та всебічного визначення обсягу спадкової маси, за клопотанням представника відповідача адвоката Черток Ольги Владиленівни, судом було винесено ухвалу про витребування доказів щодо наявності та обсягу депозитних, грошових, поточних та карткових рахунків, відкритих на ім`я спадкодавця ОСОБА_6 у провідних банківських установах.

На виконання вказаної ухвали суду від банківських установ надійшли офіційні відповіді, за результатами дослідження яких судом встановлено відсутність відкритих рахунків, активних депозитних вкладів чи залишків грошових коштів на ім`я ОСОБА_6 станом на дату смерті та на момент надання відповіді

.АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» підтвердив наявність відкритих рахунків на ім`я ОСОБА_6 , загальний залишок грошових коштів на яких станом на дату відкриття спадщини становить 2 921,40 грн.

Будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про наявність у спадкодавця інших грошових накопичень, відкритих рахунків у фінансових установах, а також доказів наявності й належності йому іншого рухомого майна (зокрема, автомобіля Opel Kadet) на момент смерті, сторонами в порушення ст. 12, 81 ЦПК України суду надано не було.

З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_5 , а також сини померлого відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .

Син спадкодавця, ОСОБА_8 , у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь свого брата відповідача ОСОБА_4 .. Дружина померлого ( ОСОБА_5 ) та син ( ОСОБА_4 ) подали заяви про прийняття спадщини. Таким чином, частки у спадковій масі розподілилися наступним чином: 1/3 частка належала ОСОБА_5 , а 2/3 частки ОСОБА_4 ..

ІНФОРМАЦІЯ_2 первісний позивач ОСОБА_5 померла. Її єдиним спадкоємцем за законом, який у встановленому порядку прийняв спадщину, є її син ОСОБА_3 , якого ухвалою суду було залучено до участі у справі як процесуального правонаступника. Отже, право на 1/3 частку у спадщині після померлого ОСОБА_6 в порядку спадкового правонаступництва перейшло до позивача ОСОБА_3 ..

Згідно з Висновком комплексної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 08/24 від 05.02.2024 року, складеним атестованим судовим експертом Рапачем К. В. (який був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України), дійсна ринкова вартість майна становить:

квартири АДРЕСА_1 1 898 029,00 грн;

земельної ділянки № НОМЕР_2 в СТ «Лісне-1» Київської області 242 704,00 грн.

Приватні Звіти про оцінку, надані стороною позивача (виконані ФОП ОСОБА_7 ), суд до уваги не бере, оскільки оцінювач не є судовим експертом, не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а оцінка квартири проводилась ним без фактичного її огляду зсередини.

Враховуючи, що квартира є неподільною річчю (ст. 183 ЦК України), її спільне використання сторонами є неможливим через конфлікт, а відповідач має у власності 2/3 її частини. Суд приходить до висновку, що реальний поділ майна має відбутися шляхом залишення квартири у власності відповідача, а земельну ділянку та грошові кошти у власності позивача, з виплатою на користь останнього грошової компенсації за зменшення його частки в натурі.

Згідно статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-692цс16 вказано, що «відповідно до частини першої статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (частина друга статті 1278 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 1279 ЦК України спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна в межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення. Вирішуючи спори про поділ спадщини та визнання права власності на спадкове майно, суди встановлюють належне спадкодавцю на час його смерті майно, яке входить до складу спадщини, а також з`ясовують чи не порушуються права та інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину».

Тлумачення статті 1278 ЦК України свідчить, що якщо спадкодавець склав заповіт і в ньому не зазначив частки спадкоємців, вони вважаються рівними. Навпаки, якщо заповідач розподілив спадщину між спадкоємцями в нерівних частках, то кожний має право саме на ту частку, яку вказав спадкодавець. За відсутності заповіту частки кожного спадкоємця в спадщині визнаються рівними. Відступ від цього принципу можливий за домовленістю спадкоємців між собою (стаття 1267 ЦК України). Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частини другої статті 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Тлумачення частини другої статті 367 ЦК України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

Відповідно до ч.2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої компенсації вартості його частки. Право на частку й праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію припиняється з дня її отримання.

Загальна ринкова вартість усього спадкового майна становить:1 898 029,00 + 242 704,00 + 2 921,40 = 2 143 654,40 грн.

З урахуванням часток:

Вартість 1/3 частки позивача ОСОБА_3 становить: 2 143 654,40 *1/3 = 714 551,47 грн.

Вартість 2/3 часток відповідача ОСОБА_4 становить: 2 143 654,40 *2*3= 1 429 102,93 грн.

Згідно зі ст. 1278 ЦК України та роз`ясненнями, наведеними у постановах Верховного Суду України спадщина належить спадкоємцям на праві спільної часткової власності, а її поділ здійснюється за правилами глави 26 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 367 ЦК України, в разі поділу спільного майна право спільної часткової власності на нього припиняється для всіх учасників. Якщо поділ майна в натурі є неможливим через його неподільність (ч. 2 ст. 183 ЦК України), співвласник має право на одержання грошової компенсації (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Оскільки між сторонами існує конфлікт, а відповідач володіє 2/3 частками квартири, суд вважає за необхідне здійснити поділ майна в натурі: виділити квартиру відповідачу, а земельну ділянку та банківські кошти позивачу, зі стягненням з відповідача на користь позивача грошової компенсації для повного врівноваження часток.

Позивачу виділяється майно загальною вартістю: 242 704,00 (земельна ділянка) + 2 921,40 (кошти на банківському рахунку) = 245 625,40 грн.

Сума грошової компенсації, яку відповідач має виплатити позивачу, становить:

714 551,47 (вартість 1/3 ) - 245 625,40 (виділене майно) = 468 926,07 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням оцінки майна.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за розгляд даного позову, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, стороною позивача було сплачено та заявлено до відшкодування судовий збір у загальному розмірі 15 140,00 грн, а також витрати на проведення оцінки спадкового майна у розмірі 6 600,00 грн.

Оскільки позовні вимоги в частині поділу фактично наявного нерухомого майна та грошових коштів спадкодавця задоволено, але остаточний розрахунок часток і грошової компенсації суд провів на підставі Дійсної ринкової вартості майна за Висновком судової експертизи (що є меншою від ціни позову, визначеної позивачем за приватними звітами), позовні вимоги майнового характеру підлягають задоволенню частково (пропорційно).

За таких обставин, керуючись засадами розумності та пропорційності, суд вважає за необхідне покласти на відповідача відшкодування судових витрат у розмірі 85% від фактично понесених, що становить 12 869,00 грн.

Суд приходить до висновку про відмову у стягненні витрат за проведення оцінки майна у розмірі 6 600 грн, оскільки суд провів поділ за результатами судової експертизи проведеної відповідачем.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 183, 364, 367, 1267, 1278, 1279 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спадкового майна задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спадкове майно померлого ОСОБА_6 .

В порядку поділу спадкового майна виділити у приватну власність ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_5 ) та визнати за ним право власності на:

Земельну ділянку № НОМЕР_2 , площею 0,0605 га, кадастровий номер 3222782600:05:032:0211, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський (Бучанський) район, Колонщинська сільська рада, СТ «Лісне-1», ринковою вартістю 242 704,00 грн;

Грошові кошти, розміщені на рахунках в АТ «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») на ім`я спадкодавця ОСОБА_6 , у загальній сумі 2 921,40 грн.

В порядку поділу спадкового майна виділити у приватну власність ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_6 ) та визнати за ним право власності на:

Квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 72,8 кв.м, ринковою вартістю 1 898 029,00 грн.

Стягнути зі ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_5 ) грошову компенсацію різниці вартості часток у спадковому майні в розмірі 468 926 (чотириста шістдесят вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 07 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_5 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 869 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні вимоги про стягнення витрат на проведення оцінки спадкового майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко