Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №910/11141/21 (910/9538/25) — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. Справа№ 910/11141/21 (910/9538/25)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Отрюха Б.В.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання Дюкарєва І.М.

за участю представників згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни

на рішення господарського суду м.Києва від 30.03.2026р.

(повний текст складено 09.04.2026р.)

у справі №910/11141/21(910/9538/25) (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни

до ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи №910/11141/21

за заявою ТОВ "Арис-Юг"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 30.03.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішення, 09.05.2026р. ліквідатор ТОВ "Арис-Юг" арбітражний керуючий Шифердеккер Оксана Олександрівна подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 30.03.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника задовольнити; покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Арис-Юг" у розмірі 143 031 480,75 грн. у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Арис-Юг" грошові кошти в розмірі 143 031 480,75 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Арис-Юг" у зв`язку з доведенням до банкрутства. Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження та відстрочити ліквідатору ТОВ "Арис-Юг" арбітражній керуючій Шифердеккер Оксані Олександрівні сплату судового збору 9 084,00 грн. за звернення до Північного апеляійного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду м.Києва від 30.03.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) - до ухвалення судового рішення по даному спору.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити ліквідатору ТОВ "Арис-Юг" арбітражній керуючій Шифердеккер Оксані Олександрівні у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 30.03.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни на рішення господарського суду м.Києва від 30.03.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) та призначено її до розгляду на 08.06.2026р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026р. апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни на рішення господарського суду м.Києва від 30.03.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) прийнято до свого провадження колегією суддів в іншому складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора Шифердеккер О.О. та представника ОСОБА_1 , дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).

У провадженні господарського суду м.Києва перебуває справа №910/11141/21 за заявою ТОВ "Арис-Юг" про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури, введеною постановою господарського суду м.Києва від 01.04.2024р.

01.08.2025р. до господарського суду м.Києва надійшла заява ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою місцевого суду від 27.08.2025р. заяву ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер О.О. до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника було прийнято до розгляду в межах справи №910/11141/21 про банкрутство ТОВ "Арис-Юг" та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання.

Ухвалою місцевого суду від 12.01.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) було закрито підготовче провадження та призначено позов ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер О.О. до ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в межах справи №910/11141/21 про банкрутство ТОВ "Арис-Юг" до судового розгляду по суті.

Переглянувши матеріали справи, оцінивши докази, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "Арис-Юг" зареєстровано як юридичну особу 28.11.2001р. за номером запису 10681200000002343, засновником (учасником) товариства є: ОСОБА_2 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ), розмір внеску до статутного фонду становить 11 800,00 грн.

З 27.11.2014р. до 26.10.2020р. директором ТОВ "Арис-Юг" був ОСОБА_1 (далі - відповідач).

З заяви ліквідатора Шифердеккер О.О. вбачається, що вину відповідача у доведенні ТОВ "Арис-Юг" до банкрутства заявник обґрунтовує тим, що 02.01.2020р. актом перевірки Головного управління ДПС у м.Києві №1/26-15-05-02-02/31745725 встановлено порушення ТОВ "Арис-Юг" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 46 776 162,00 грн.; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 749 186,00 грн., в тому числі за грудень 2018 рік у сумі 749 186,00 грн. і п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - відсутня реєстрація податкових накладних за січень 2017 - грудень 2018 років.

24.04.2020р. на підставі висновків зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у м.Києві винесено податкові повідомлення-рішення №00000860502, яким застосовано до ТОВ "Арис-Юг" штрафні санкції у сумі 18 784 241,00 грн., №00000870502, яким 28.11.2025р. збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на суму 46 776 162,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 11 694 041,00 грн., що разом складає 58 470 203,00 грн, №00000880502, яким застосовано до ТОВ "Арис_Юг" штрафні санкції у сумі 749 186,00 грн.

31.07.2020р. згідно довідки, за підписом директора ОСОБА_1 , вартість чистих активів ТОВ "Арис-Юг" станом на кінець попереднього кварталу становить 24 891 500,00 грн. Зазначена вартість чистих активів боржника підтверджена фінансовою звітністю малого підприємства - баланс на 30.06.2020р.

07.08.2020р. актом перевірки Головного управління ДПС у м.Києві №1835/26-15-32- 07/31745725 встановлено порушення ТОВ "Арис-Юг":

- ч.8 ст.15 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме оптова торгівля пальним без наявності ліцензії на право оптової торгівлі пальним;

- п.п.212.3.4 п.22.3 ст.212 та абзацу 2 п.22 підрозділу 5 розділу Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI.

14.09.2020р. на підставі висновків зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у м.Києві винесено податкові повідомлення-рішення №0006900902, яким застосовано штрафні санкції у сумі 500 000,00 грн., і №0006890902, яким застосовано штрафні санкції у сумі 44 567 311,64 грн.

Таким чином у боржника виникли грошові зобов`язання перед Головним управлінням ДПС у м.Києві у розмірі 123 070 941,40 грн., з яких: 46 776 162,00 грн. - основний платіж, 76 294 779,40 грн. - штрафні санкції.

За твердженнями заявника, після отримання результатів перевірки Головного управління ДПС у м.Києві та встановлення порушень ТОВ "Арис-Юг" (02.01.2020р. та 07.08.2020р.), керівник боржника ОСОБА_1 розпочав реалізацію майнових активів (основних засобів) боржника за заниженими цінами.

26.10.2020р. на підставі рішення єдиного засновника №1 від 20.10.2020р., згідно наказу №470 ОСОБА_1 звільнено з посади директора ТОВ "Арис-Юг".

04.12.2020р. новим керівником ТОВ "Арис-Юг" отримано аудиторський висновок ПП "Аудиторська фірма "Центр-Профі-Аудит" за період з 01.10.2019р. по 30.09.2020р.

Аудиторами встановлено, що дані фінансової звітності за період, що перевіряється, викривлені та не відображають фактичні дані бухгалтерського обліку товариства. За результатами фінансової діяльності у 2019 році підприємство зазнало збиток у розмірі 6023,00 тис.грн. Однак у фінансовій звітності за 2019 рік відображений прибуток у розмірі 148,8 тис.грн., що призвело до завищення об`єкта оподаткування податком на прибуток товариства та переплати податку у сумі 26780,00 грн.; чисті активи товариства станом на 31.12.2019р. за даними аудиту мали від`ємне значення, а саме - 11503,0 тис.грн.; за результатами фінансової діяльності за 9 місяців 2020 року товариство зазнало збиток у розмірі 1970,6 тис.грн.; станом на 27.10.2020р. нестача ТМЦ складає 183085,91 грн.; на підприємстві обліковуються повністю замортизовані основні засоби на загальну суму 143137,30 грн., також вони відсутні в наявності.

З наведених вище обставин, ліквідатором ТОВ "Арис-Юг" арбітражним керуючим Шифердеккер О.О. зроблено висновок про наявність у діях відповідача складових елементів господарського правопорушення, які характеризує наступним: - об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; - об`єктивну сторону цього правопорушення складають дії колишнього керівника боржника ОСОБА_1 , що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів, які полягають у викривлені даних фінансової звітності боржника та невиконання податкових зобов`язань, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 123 070 941,40 грн., з них 46 776 162,00 грн. - основний платіж, 76 294 779,40 грн. - штрафні санкції; прийняття рішення на вчинення та безпосереднє вчинення майнових дій з відчуження активів на загальну суму 137 331,46 грн. за наявності у боржника заборгованості перед кредиторами, у тому числі перед Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві в розмірі 123 070 941,40 грн. та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника; - суб`єктивною стороною цього правопорушення є умисне викривлення фінансової звітності з метою приховання збитковості боржника та доведення його до банкрутства; умисна реалізація активів боржника за заниженими цінами, з метою уникнення відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Так, як зазначалось вище, на момент укладення боржником правочинів з реалізації активів 03.08.2020р., 05.08.2020р., 06.08.2020р., 12.08.2020р. та 13.08.2020р., вже існувала заборгованість перед кредитором - ГУ ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, яка визнана у даній справі про банкрутство. Однак, керівник боржника ОСОБА_1 знаючи про наявність заборгованості перед кредиторами свідомо вивів з підприємства - боржника активи на загальну суму 137 331,46 грн.

Частиною 1 ст.619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (ст.219 Кримінального кодексу України), адміністративну (ст.ст.164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (ч.2 ст.61 КУзПБ).

Положення ч.2 ст.61 КУзПБ, як спеціального закону, визначаючи такий різновид цивільної відповідальності як субсидіарна, конкретизують суб`єктний склад осіб, до яких може бути застосований цей різновид відповідальності, підставі та умови для її застосування для кожного із суб`єктів цієї відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Вимоги щодо покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 заявник обґрунтовує у тому числі невиконанням відповідачем податкових зобов`язань, що призвело до виникнення податкового боргу у розмірі 123 070 941,40 грн., з яких: 46 776 162,00 грн. - основний платіж, 76 294 779,40 грн. - штрафні санкції.

Відповідно до пп.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправними та/або скасування рішення контролюючого органу, грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Не погоджуючись із висновками ГУ ДПС у м.Києві, викладеними в акті перевірки №1/26-15-05-02-02/31745725 від 02.01.2020р., на підставі якого були прийняті податкові повідомлення рішення: №00000860502, яким застосовано штрафні санкції у сумі 18 784 241,00 грн.; №00000870502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на суму 46 776 162,00 грн. та нараховано штрафні санкції на суму 11 694 041,00 грн., що разом складає 58 470 203,00 грн.; №00000880502, яким застосовано штрафні санкції у сумі 749 186,00 грн., Товариство звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду м.Києва (справа №640/8532/20) про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2024р. вказана справа прийнята до провадження, однак, станом на день розгляду даної справи, не вирішена по суті.

Не погоджуючись із висновками ГУ ДПС у м.Києві, викладеними в акті перевірки №1835/26-15-32-07/31745725 від 07.08.2020р., на підставі якого були прийняті податкові повідомлення рішення: №0006900902, яким застосовано штрафні санкції у сумі 500 000,00 грн., і №0006890902, яким застосовано штрафні санкції у сумі 44 567 311,64 грн., також було оскаржено товариством в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м.Києва (справа №640/1469/21). Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024р., вказана справа прийнята до провадження даним судом, однак, станом на день розгляду даної справи, не вирішена по суті.

Таким чином, місцевим судом вірно встановлено, що заборгованість товариства в розмірі 123 070 941,40 грн. є неузгодженим податковим зобов`язанням та оскаржується в судовому порядку.

Щодо доводів заявника про викривлення відповідачем, під час виконання повноважень керівника боржника, фінансової звітності підприємства з посиланням на аудиторський висновок, складний ПП "Аудиторська фірма "Центр-Профі-Аудит" від 04.12.2020р. за період з 01.10.2019р. по 30.09.2020р., апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно управлінського листа від 04.12.2020р. за підписом директора - аудитора (серт. А006010) ПП "Аудиторська фірма "Центр-Профі-Аудит" Кондратенка С.В. зазначено, що в Аудиторському звіті викладено спостереження та рекомендації, які привернули увагу. Також у листі зазначено, що він призначений виключно для інформації та використання керівництвом Товариства та посадовими особами всередині Товариства і не може бути використано з будь-якою іншою метою.

У Аудиторському звіті зазначено, що для перевірки було надано регістри бухгалтерського обліку, первинні документи та декларація з податку на прибуток підприємства за період, що перевірявся, відтак, з наведеного не можливо встановити, яка конкретно фінансово-бухгалтерська документація надавалася для аудиту і в якому вигляді.

Інших доказів, які б підтверджували твердження ліквідатора, що відповідачем здійснено дії, які призвели до викривлення даних фінансової звітності боржника, до заяви місцевому суду надано не було. Такі докази відсутні в матеріалах справи.

Тому апеляційний суд погоджується з місцевим судом, що доводи заявника щодо реалізації відповідачем майнових активів товариства за заниженою вартістю є необґрунтовані та недоведені належними та допустимими доказами.

Також, місцевим судом правильно враховано, що рішенням господарського суду м.Києва від 15.05.2023р. у справі №910/11141/21(753/4673/21), яке набрало законної сили 26.07.2023р., було відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Арис-Юг" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтомото", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Шифердеккер Оксана Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Визначене нормами ч.2 ст.61 КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Об`єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Кодекс України з процедур банкрутство не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

При цьому час, що минув з дати припинення повноважень щодо боржника суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності.

Суд першої інстанції правильно враховано, що чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку ч.6 ст.61 КУзПБ на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо цих осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в цьому випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого ч.2 ст.61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Водночас суду, при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч.ч.1 і 3 ст.4 КУзПБ.

Щодо об`єктивної сторони порушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми ч.2 ст.61 КУзПБ хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

У зв`язку із цим у спорах про покладення субсидіарної відповідальності виникає/існує проблема у доведенні суб`єктом звернення (ліквідатором) та в об`єктивному встановленні (судом) обставин існування цього правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції ч.1 ст.215 Господарського кодексу України та ч.2 ст.61 КУзПБ та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (ст.ст.1, 39 КУзПБ) є необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

1) вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Крім того, оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (стаття 42 Господарського кодексу України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

При цьому, виходячи з положень ст.73 та ч.1 ст.74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Звертаючись до суду з заявою, сторона, в силу приписів ст.74 ГПК України, зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог.

В матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про заволодіння відповідачем будь-якими коштами чи майном підприємства. Окрім того, відсутні обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між вчиненими відповідачем діями і наслідками таких дій, а саме доведення боржника до банкрутства.

Апеляційний суд вважає, що за відсутності зазначених доказів відсутня об`єктивна сторона порушення з доведення до банкрутства, відсутні підстави для встановлення суб`єктів цього порушення та їх вини, а тому відсутні підстави для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності відповідно до ч.2 ст.61 КУзПБ.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив ліквідатору ТОВ "Арис-Юг" арбітражному керуючому Шифердеккер О.О. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, оскільки апеляційним судом ухвалою від 20.05.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) було відстрочено ліквідатору ТОВ "Арис-Юг" Шифердеккер О.О. сплату судового збору у розмірі 7267,20 грн. до прийняття Північним апеляційним господарським судом судового рішення у даній справі, тому з ТОВ "Арис-Юг" необхідно стягнути в доход Державного бюджету України суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7267,20 грн. відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 123, 240, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Арис-Юг" арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 30.03.2026р. у справі №910/11141/21(910/9538/25) - без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" (адреса: 02095, м.Київ, вул. Княжий Затон, 9А, оф. 369; код ЄДРПОУ 31745725) в доход Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України, UA668999980313121206082026001, код 22030101) 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Справу №910/11141/21(910/9538/25) повернути до господарського суду м.Києва, який зобов`язати видати наказ.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений 09.06.2026р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Б.В. Отрюх

С.Р. Станік