Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №460/15298/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/15298/25 пров. № А/857/51249/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С. М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року в справі № 460/15298/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції – Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення – 13 листопада 2025 року,

місце ухвалення рішення – м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення – 13 листопада 2025 року,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 з урахування в якості місяця підвищення доходу січня 2008 року;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 зі встановленням в якості місяця підвищення доходу січня 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік у щомісячному розмірі грошового забезпечення з урахуванням в складі при її обрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, надбавки за особливості проходження служби 65%, премії 35%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 15%;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік у щомісячному розмірі грошового забезпечення з урахуванням в складі при її обрахунку посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, надбавки за особливості проходження служби 65%, премії 35%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень 15%, та раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової компенсації за 25 діб невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за 25 діб невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення з якого вона обраховуються індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 з урахування в якості місяця підвищення доходу січня 2008 року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 зі встановленням в якості місяця підвищення доходу січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за 25 діб невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50% та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 25 діб невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50% та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50% та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50% та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2015 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з таким рішенням, в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Закон №2011-ХІІ має вищу юридичну силу над підзаконними актами, зокрема Порядком №260. Вважає апелянт, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, включаються всі види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Самовільне виключення будь-яких видів грошового забезпечення, які встановлені Законом №2011-ХІІ є протиправним. Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, а не розмір допомоги чи види виплат, як включаються до складу місячного грошового забезпечення. Стверджує те, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати грошове забезпечення.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено, тому, з огляду на положення ст. 308 КАС України, оскаржуване судове рішення в цій частині не є предметом апеляційного перегляду.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 2014 року по 29.02.2020 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .

Згідно з наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №72 від 19.02.2020 ОСОБА_1 начальника служби військових сполучень тилу логістики управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » звільнено з військової служби відповідно до пп. «б» (за станом здоров`я) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З 29.02.2020 згідно з наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №51 від 29.02.2020 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №460/3427/24, яке набрало законної сили 05.05.2025, вирішено:

«Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2015 року.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо визначення базового місяця грудень 2015 року при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця січень 2008 року, з врахуванням виплаченої суми.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.02.2020.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.02.2020 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з врахуванням виплаченої суми.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014 - 2017 роки в розмірі місячного грошового забезпечення, з урахування в обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2017 роки із врахуванням в складі з якої вони обраховуються щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 роки з урахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 роки із врахуванням в складі з якого вони обраховуються індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2014 - 2017 роки в розмірі місячного грошового забезпечення, з урахування в обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2014-2017 роки із врахуванням в складі з якої вони обраховуються щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2020 роки з урахування індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2018-2020 роки із врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію за 25 діб невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію за 25 діб невикористаної щорічної відпустки за 2020 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки, з урахуванням індексації грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу частини, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, без врахування індексації грошового забезпечення;

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, із врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.».

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №460/5551/24, яке набрало законної сили 28.05.2025, вирішено:

«Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи із розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з чим військовій частині НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням загальної кількості 28 повних років виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з чим військовій частині НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням загальної кількості 28 повних років виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 з урахуванням розмірів посадового кладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з чим військовій частині НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 з урахуванням розмірів посадового кладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких ших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.».

Листом від 15.08.2025 №39/1652 Військова частина НОМЕР_1 на звернення позивача повідомила, що розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Вказану матеріальну допомогу за 2020 рік виплачено у розмірі окладу за військовим званням на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.02.2020.

Також іншими листами та наданими довідками, відповідач фактично повідомив про відсутність підстав для здійснення решти спірних перерахунків.

Вважаючи порушеним право на належне грошове забезпечення після виконання рішень суду, позивач звернувся до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що спірним питанням в межах цього апеляційного провадження є правильність нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік. Правова позиція апелянта ґрунтується на тому, що така допомога підлягала виплаті з розміру всіх можливих складових грошового забезпечення позивача (крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць).

Пунктом 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» пунктом 5 якої, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (підпункт 3).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (далі – Порядок №260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Розділом XXIV Порядку №260 визначено положення виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Так, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення (п.1 Розділу XXIV Порядку №260).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (п.7 Розділу XXIV Порядку №260).

Відповідно до п.6 наказу Міністра оборони України «Про бюджетну політику Міністерства оборони на 2020 рік» від 18.02.2020 року №45, матеріальна допомога військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань виплачується у розмірі одного окладу за їх військовими званнями.

Як встановлено судом та визнається учасниками справи, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік позивачу виплачено в розмірі окладу за військовим званням, на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20 лютого 2020 року №50. Згідно з довідкою-розрахунком від 24.06.2025 року №39/1396/2 розмір такої допомоги становив 1410 грн.

Суд зауважує, що надання військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов`язком керівника державного органу, яке залежить від обсягів асигнувань, що виділяються на їх утримання.

Таку позицію висловив і Верховний Суд в постанові від 16 вересня 2020 року в справі № 815/3165/17.

Відтак доводи про відсутність впливу фінансування на право отримання спірної допомоги, судовою колегією відхиляються.

Апеляційний суд також зазначає, що Законом № 2011-ХІІ не визначено конкретний розмір, склад чи порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (на противагу, зокрема, підйомної допомоги, допомоги при звільненні). Більше того, Закон № 2011-ХІІ взагалі не передбачає такої одноразової грошової допомоги.

Реалізуючи власну компетенцію, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, Міністр оборони України наказом від 18.02.2020 року №45 визначив, що матеріальна допомога військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році виплачується у розмірі одного окладу за їх військовими званнями.

Водночас протиправність вищезгаданого наказу МО України, не є предметом цього судового розгляду.

У апеляційного суду відсутні підстави для втручання в дискреційні повноваження Міністра оборони України щодо визначення розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, враховуючи й те, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення військовослужбовців.

Тобто, Розділ XXIV Порядку №260 та п.5 Постанови № 704 встановлюють лише верхню межу розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, який може дорівнювати місячному грошовому забезпеченню, однак може бути і значно меншим, але в будь-якому разі не може перевищувати цю встановлену межу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб`єкта владних повноважень. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно з положеннями Конституції України та КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд в межах цього провадження, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) Міністра оборони України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому пунктом 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ та пунктом 5 постанови КМУ № 704, визначивши певний відсотковий розмір допомоги відносно місячного грошового забезпечення позивача, в тому числі й 100%.

Тому це питання залишається на розсуд Міністра оборони України.

Міркування позивача про те, що матеріальна допомога «підлягала б зменшенню з 100% до 50%» були б слушними у випадку оскарження саме наказу МО України від 18.02.2020 року №45, водночас відповідач – в/ч НОМЕР_1 , довільно не зменшував розмір спірної допомоги чи виключив певні види грошового забезпечення, про що мовить позивач, а здійснив виплату в чіткій відповідності до вищезгаданого наказу Міністра оборони України.

Відтак відповідач, виплативши наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20 лютого 2020 року №50, позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році в розмірі окладу за військовим званням, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також суд підкреслює про безпідставність позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2020 рік виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років 50%, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум, адже, як вже було зазначено вище, матеріальна допомога військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у 2020 році виплачується в розмірі окладу за військовим званням, тобто без врахування посадового окладу, надбавки за вислугу років 50%, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 у справі №460/5551/24, яке набрало законної сили 28.05.2025, вже зобов`язано військову частину НОМЕР_2 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з чим військовій частині НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року в справі № 460/15298/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.