Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №140/15986/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/15986/25 пров. № А/857/16850/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року (ухвалене головуючим суддею Стецик Н.В. у м. Луцьку) у справі № 140/15986/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік 24.07.2025 ОСОБА_1 , виключеного з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби відповідно до запису у військовому квитку серії НОМЕР_1 ;

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку із непридатністю до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з винесеним рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про непридатність до військової служби, що оформлене Довідкою військово-лікарської комісії №151/613 від 22.03.2022;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з винесеним рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 про непридатність до військової служби, що оформлене Довідкою військово-лікарської комісії №151/613 від 22.03.2022.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 22.03.2022 ОСОБА_1 , був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 62а гр. II Наказу МОУ №402, що підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_1 , довідкою ВЛК №151/613. Відомості про рішення ВЛК та про виключення позивача з військового обліку було також відображено в електронному військово-обліковому документі. Однак, 24.07.2025 ОСОБА_1 було затримано співробітниками відповідача та повідомлено, що позивач більше не має статусу «непридатний до військової служби». Цього ж дня позивач був поновлений на військовому обліку. У відповідь на заяву позивача про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про його виключення з військового обліку, відповідач повідомив, що внести відомості до вказаного реєстру неможливо, оскільки підставою для взяття на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 і витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.10.2024. Зазначає, що чинне законодавство не передбачає процедури повторного взяття на військовий облік осіб, які вже були з нього виключені за станом здоров`я. Вказує про відсутність потреби в затвердженні довідки ВЛК районного рівня штатною ВЛК вищого рівня. Наголошує, що вимога про таке затвердження з`явилася лише у травні 2024 року і не може застосовуватися ретроспективно до спірних правовідносин.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підставою для виключення позивача з військового обліку було визнання його непридатним до військової служби на підставі довідки позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №151/613 від 22.03.2022, скасування такої довідки за рішенням ЦВЛК є підставою для відновлення ОСОБА_1 у статусі військовозобов`язаного.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що дії щодо повторного взяття на військовий облік військовозобов`язаних позивача та відповідь №2781є неправомірними та такими, що порушують законні права, свободи та інтереси, оскільки право бути виключеним з військового обліку за станом здоров`я виникло ще 22.03.2022 року на підставі відповідного рішення ВЛК, яке на той час не потребувало затвердження штатною ВЛК, окрім того, право бути виключеним з військового обліку було реалізоване та відомості про таке рішення ВЛК станом на сьогодні зберігають свою чинність, оскільки відображенні в Реєстрі.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до довідки позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №151/613 від 22.03.2022 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.24).

Відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та його виключення з військового обліку внесено до відомостей військового квитка позивача серії НОМЕР_1 (а.с.21-23).

Аналогічні відомості про позивача (непридатніть до військової служби з виключенням з військового обліку) містяться також в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 , сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 27.11.2025 (а.с.27).

24.07.2025 позивач поновлений (взятий) на військовий облік військовозобов`язаних осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідною відміткою на сторінці НОМЕР_2 військового квитка позивача серії НОМЕР_1 .

Заявою від 25.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із проханням виправити помилку та внести актуальні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а саме про: підставу виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ); категорію обліку «невійськовозобов`язаний» (а.с.28-30).

Листом за вих. №2781 від 08.12.2025 відповідач повідомив позивача, що підставою взяття позивача на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 і витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.10.2024 №3858, згідно якого постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.03.2022 №151/613 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано, через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами). Рекомендовано повторний медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.31).

Згідно з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської Збройних Сил України №3858 від 22.10.2024, постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно довідки військово-лікарської комісії від 22.03.2022 №151/613 від 22.03.2022 військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту а статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.082008 №402 зі змінами (а.с.105).

Вважаючи дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік та не внесення відомостей про виключення з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправними, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За приписами ч.8 ст.2 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Згідно з ч.1, 3 та 4 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 ст.33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (ч.1 ст.2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч.8, 9 ст.5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені ст.9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частинами 1, 3 ст.14 Закону № 1951-VIII передбачено, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

На виконання ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), п.2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (п.5 Порядку №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (п.20 Порядку №1487).

Відповідно до приписів п.79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено обов`язок вносити до Реєстру передбачені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Разом з цим, підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є подання особою мотивованої заяви та відповідних доказів на підтвердження відповідних обставин.

Відповідно до ч.6 ст.37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до п. 1.1 глави 1 Розділу 1 Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п. 1.2 глави 1 Розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Як згадувалось вище, що 22.03.2022 позаштатною постійно-діючою військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 проведено медичний огляд ОСОБА_1 за результатами якого останнього визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.24).

На підставі даних висновків ВЛК до військового квитка позивача внесено відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та виключення з військового обліку.

24.07.2025 позивач поновлений (взятий) на військовий облік військовозобов`язаних осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідною відміткою у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 .

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що заявою від 25.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з проханням про внесення змін в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до записів його військового квитка серії НОМЕР_1 та довідки ВЛК №151/613 від 22.03.2022.

У листі за вих. №2781 від 08.12.2025 відповідач повідомив позивача про те, що підставою взяття позивача на військовий облік було розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 і витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 22.10.2024 №3858, згідно якого постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.03.2022 №151/613 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано, через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Відтак, як вірно встановив суд першої інстанції, що предметом спору є надання судом оцінки правомірності дій відповідача щодо поновлення позивача на військовому обліку.

Відповідно до п.2.1. Розділу 2 Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

За приписами пункту 2.2. Розділу 2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (пункт 2.3. Розділу 2 Положення №402).

Відповідно до п. 2.3.4. Розділу 2 Положення №402 ЦВЛК має право, зокрема: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно п. 3.8 Глави 3 Розділу ІІ Положення №402 (в редакції на момент проходження позивач медичного огляду у 2022 році) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Відтак, постанови ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку не підлягали затвердженню штатною ВЛК.

Однак такі можуть переглядатися ВЛК вищого рівня або бути скасовані у судовому порядку.

Як встановив суд першої інстанції, що згідно з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської Збройних Сил України №3858 від 22.10.2024, постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно довідки військово-лікарської комісії від 22.03.2022 №151/613 від 22.03.2022 військовозобов`язаного ОСОБА_1 , 1984 року народження «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» скасовано через невідповідність встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.082008 №402 зі змінами (а.с.105).

Доказів скасування або оскарження згадуваної рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської Збройних Сил України, оформленого протоколом №3858 від 22.10.2024, сторонами спору суду не надано, судом не отримано.

Відповідно до згадуваного вище пункту 2.1. Розділу 2 Положення №402 постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Таким ч оскільки підставою для виключення позивача з військового обліку було визнання його непридатним до військової служби на підставі довідки позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 №151/613 від 22.03.2022, скасування такої довідки за рішенням ЦВЛК є підставою для відновлення ОСОБА_1 у статусі військовозобов`язаного.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення доводів представника позивача про те, що відповідач і ЦВЛК протиправно застосували редакцію Положення №402 від 04.05.2024, яка ввела обов`язкове затвердження постанов районних ВЛК штатною ВЛК.

ЦВЛК не здійснювала перегляд довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 №151/613 від 22.03.2022 в порядку її затвердження.

У спірному випадку ЦВЛК здійснено перегляд спірної постанови місцевої ВЛК на предмет її відповідності вимогам законодавства та прийнято рішення про її скасування з огляду на не відповідність висновку встановленого діагнозу вимогам пункту «а» статті 62 Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Щодо доводів позивача на медичні висновки щодо стану здоров`я то суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому така оцінка виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Разом з цим, суди вправі перевіряти законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, що не є предметом розгляду у цій справі.

Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції правильно виснував, що відсутні правові підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про його виключення з військового обліку у зв`язку із непридатність до проходження військової служби, а тому оскаржувані дії відповідача, на думку суду, є правомірними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 березня 2026 року у справі № 140/15986/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула