Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №560/16656/25
Суддя: Гнап Д.Д.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/16656/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.
10 червня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оформлені листом від 26.08.2025 №10646-9596/Т-03/8-2200/25 щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії починаючи із 13.06.2022;
- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 починаючи із 13.06.2022.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у проведенні перерахунку розміру пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при обчисленні ОСОБА_1 розміру пенсії починаючи із 13.06.2022.
Зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022, починаючи із 13.06.2022.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пенсійний орган при обчисленні пенсії позивачу протиправно не врахував подані довідки про заробітну плату за період роботи в районах Крайньої Півночі.
Оскільки неправильне нарахування пенсії сталося з вини відповідача, суми недоплати підлягають виплаті за минулий час без обмеження будь-яким строком відповідно до ст. 46 Закону № 1058-IV.
Витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн є співмірними та обґрунтованими.
ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у позові, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Також відповідач зазначає, що діяв виключно в межах зобов`язань, покладених судом у попередній справі № 560/10852/22, яка стосувалася лише страхового стажу.
Додатково скаржник вважає стягнуту суму правничої допомоги завищеною та необґрунтованою для категорії справ незначної складності.
Позивач правом подання відзиву не скористався.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області з 13.06.2022 йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Хмельницького адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №560/10852/22, яке набрало законної сили 27.03.2023, частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , а саме визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.06.2022 №220350003409, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 29.07.2022 №220350003409 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту за роботу в районах Крайньої Півночі періоди роботи з 24.05.2007 по 27.05.2022, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.06.2022.
В частині позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача врахувати заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при обчисленні розміру пенсії відмовлено, оскільки вказана вимога була передчасною, тому що відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії позивачу та питання щодо врахування чи не врахування заробітної плати за вказані періоди роботи відповідачем не вирішувалося, і рішення щодо цього не приймалось, а тому право позивача в цій частині не порушено.
На виконання рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі 560/10852/22 відповідачем призначено пенсію із 13.06.2022, проте відповідач не зарахував позивачу до загального страхового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту за роботу в районах Крайньої Півночі періоди роботи з 24.05.2007 по 27.05.2022, тобто один рік роботи в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи, при обчисленні страхового стажу позивача при призначенні пенсії за віком з 13.06.2022.
Враховуючи вищевказане, позивач 18.06.2025 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням вищевказаного рішення суду, яку задоволено та ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі 560/10852/22 встановлено судовий контроль, шляхом зобов`язання відповідача надати до суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №560/10852/22.
На виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі 560/10852/22, відповідачем подано звіт від 18.07.2025 про виконання рішення суду від 23.01.2023, згідно якого позивачу зараховано до загального страхового стажу із застосуванням пільгового коефіцієнту за роботу в районах Крайньої Півночі періоди роботи з 24.05.2007 по 27.05.2022, тобто один рік роботи в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи, при призначенні пенсії за віком з 13.06.2022.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при обчисленні розміру пенсії не враховано заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 при призначенні пенсії за віком з 13.06.2022.
Позивач 13.08.2025 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про здійснення перерахунку розміру пенсії із врахуванням заробітної плати за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 починаючи із 13.06.2022.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 26.08.2025 №10646-9596/Т-03/8-2200/25, позивачу відмовлено у задоволенні заяви та зазначено, що рішенням Хмельницького адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №560/10852/22 не покладено зобов`язань на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обчислення позивачу пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022, оскільки це виходить за межі покладених судовим рішенням зобов`язань.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права на належне пенсійне забезпечення.
ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Згідно з пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, після 01.03.1960 зараховувати за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
Щодо врахування при обчисленні пенсії заробітної плати за періоди трудової діяльності в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що трудова книжка, трудові договори, додаткові угоди до трудового договору, інші підтверджуючі документи, довідки про заробітну плату та розрахункові листи про нарахування та виплату працівнику ОСОБА_1 заробітної плати за періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.2007 по 27.05.2022 долучені позивачем до позову та надавались відповідачу разом із заявою про призначення пенсії від 13.06.2022.
У трудових договорах та додаткових угодах вказано право працівника ОСОБА_1 на соціально-побутові пільги пов`язані із роботою в районах Крайньої Півночі згідно чинного Законодавства та обов`язкове здійснення роботодавцем соціального страхування працівника та сплату страхових внесків.
У наданих довідках про заробітну плату та розрахункових листах про нарахування та виплату заробітної плати маються відомості про щомісячне відрахування та сплату із заробітної плати ОСОБА_1 до Пенсійного фонду російської федерації страхових внесків.
Фактично ОСОБА_1 з 24.05.2007 по 27.05.2022 безперервно працював в районах Крайньої Півночі та отримував офіційний дохід з якого здійснювались відрахування по встановленим тарифам страхових внесків на обов`язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду російської федерації.
Згідно із пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Згідно із пунктом 4.2 Порядку, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідач при призначенні пенсії позивачу безпідставно не врахував істотні обставини, що мали місце, не перевірив повідомлені заявником факти та документи, не вчинив усі необхідні дії для витребування необхідних документів.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2018 у справі №646/6250/17 зазначив, що зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), до спірних правовідносин необхідно застосовувати крім норм КАС України також і строки, визначені в інших законах.
Відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У разі ж порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого нормою КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу норм КАС України в системному зв`язку з положенням частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Верховний суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Аргумент відповідача про те, що перерахунок виходить за межі виконання рішення у справі № 560/10852/22, суд вважає помилковим.
Факт звернення позивача з новою заявою та новими документами 13.08.2025 зобов`язував пенсійний орган розглянути ці документи по суті відповідно до ст. 44 Закону № 1058-IV.
Оцінюючи розмір витрат на правничу допомогу, суд виходить із критеріїв розумності та співмірності, встановлених ст. 134 КАС України.
Суд першої інстанції вже здійснив перевірку детального опису робіт адвоката та обґрунтовано зменшив суму витрат з 10 000 грн до 5000 грн, що відповідає складності справи та обсягу наданих послуг.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера та його власністю, захищеною статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
У зв`язку з цим, у разі порушення органом Пенсійного фонду законодавства про пенсійне забезпечення, що призвело до виплати пенсії у заниженому розмірі, суми пенсії за минулий час повинні бути виплачені без обмеження будь-яким строком.
Оскільки відповідач при призначенні пенсії безпідставно не врахував подані позивачем довідки про заробітну плату, що призвело до протиправної виплати пенсії у меншому розмірі, дії пенсійного органу підлягають визнанню протиправними із зобов`язанням здійснити належний перерахунок з дати призначення виплати.
V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Гнап Д.Д.
Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua