Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №756/6508/26 — Оболонський районний суд міста Києва

09.06.2026 Справа № 756/6508/26

Унікальний № 756/6508/26

Провадження № 3/756/2156/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 червня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне серії ЕПР1 № 630221, 09 березня 2026 року, близько 17 год. 25 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Богатирська, не обрала безпечної швидкості, не впоралась з керуванням, що призвело до виїзду ТЗ за межі проїзної частини та перекидання, в результаті чого ТЗ отримав механічні пошкодження, водій ТЗ ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні правопорушення не визнала, зокрема суду надала пояснення, що 09 березня 2026 року, близько 17 год., керувала автомобілем «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , рухалась в крайній лівій смузі руху по вул. Богатирська, що у м. Києві. У подальшому, автомобіль «Audi» A6, н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку праворуч, різко перелаштувався в її смугу руху та почав гальмувати. Внаслідок вказаних дій водія ОСОБА_1 , її вдалося уникнути зіткнення з ТЗ «Audi» н.з. НОМЕР_2 в наслідок чого водій ТЗ «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 яка прийняла в право до бордюру та здійснила зіткнення з бордюр авто почало крутити яка зачепила відбійник, в наслідок чого її авто перекинуло на дах та в кювет.

ОСОБА_1 вважає, що саме водій автомобіля «Audi» A6, н.з. НОМЕР_2 є винним у вчиненні ДТП, оскільки водій створив аварійну обстановку, що і стало причиною наїзду на бордюр та виїзду ТЗ за межі проїзної частини та перекидання на дах ТЗ.

Разом з цим, як убачається з пояснень водія ОСОБА_2 , 11 березня 2025 року, близько 17 год. 25 хв., він керував автомобілем «Audi» A6, н.з. НОМЕР_2 . Рухався з дотриманням Правил дорожнього руху України по по вул. Богатирська, що у м. Києві. Здійснив перестроювання з лівої полоси в праву з включеним сигналом повороту заздалегідь. Під час руху далі прямо побачив у дзеркало заднього виду при відстані 20-30 метрів автомобіль який почало заносити з невідомих для нього причин «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , який рухався позаду нього.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_3 суду пояснила , що 09 березня 2026 року, близько 17 год., була свідком та знаходилась у ТЗ «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , який рухався по вул. Богатирська у м. Києві. Автомобіль «Audi» н.з. НОМЕР_2 , змістився різко з лівої смуги руху в праву та розпочав притискати до відбійника водія ОСОБА_1 , яка керувала ТЗ «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , почала гальмувати внаслідок чого автомобіль перекинуло.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 09 березня 2026 року, близько 17 год., був свідком та знаходився у ТЗ «Tesla», який рухався по вул. Богатирська у м. Києві. Автомобіль «Audi» н.з. НОМЕР_2 , змістився різко з лівої смуги руху в праву без увімкненого показника повороту, чим створив аварійну ситуацію для ТЗ «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 свідків: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, у тому числі ті, які надано в судовому засіданні, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Об`єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв`язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630221, 09 березня 2026 року, близько 17 год. 25 хв., ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», номерний знак (далі - н.з.) НОМЕР_1 , у м. Києві по вул. Богатирська, не обрала безпечної швидкості, не впоралась з керуванням, що призвело до виїзду ТЗ за межі проїзної частини та перекидання, в результаті чого ТЗ отримав механічні пошкодження, водій ТЗ ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження.

Згідно пункту 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Як убачається з приписів пункту 1.10 ПДР України небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.

Таким чином, заслухавши пояснення ОСОБА_1 свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,вивчивши письмові пояснення, ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також враховуючи рух транспортних засобів, суд вважає, що вина ОСОБА_1 не доведена, оскільки остання під час руху не могла порушити вимог пунктів 12.1, 13.1 ПДР України, оскільки не мала об`єктивної змоги завчасно виявити або передбачити дії водія «Audi» н.з. НОМЕР_2 , який несподівано перелаштувався в його смугу руху.

Адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Згідно із ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об`єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ст. 124 КпАП України.

Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.

Положенням п. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що протокол про адміністративне порушення за ст. 124 КпАП України стосовно водія ОСОБА_1 складено безпідставно та необґрунтовано, оскільки ОСОБА_1 не порушувала Правил дорожнього руху, а отже, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.

З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 124, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.В. Белоконна