Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №753/1160/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1160/26

провадження № 3-зв/753/4/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши заяву Тарасова Сергія Олексійовича про відвід судді Просалової Ольги Михайлівни,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаного судового провадження визначено суддю Просалову О.М.

09.06.2026 захисник ОСОБА_2 - адвокат Тарасов С.О. подав заяву про відвід судді Просалової О.М. пославшись на те, що визначення судді відбулося з порушенням порядку без автоматизованого розподілу судової справи; суддею, не зважаючи на подані клопотання, не здійснювалося фіксування судового засідання технічними засобами; суддя вчиняє дії, направлені на збирання доказів, а саме з власної ініціативи витребував від Управління патрульної поліції копію технічного запису № 473261 та постановою від 03.04.2026 повернув матеріали справи до Управління патрульної поліції.

Дослідивши матеріали заяви та справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Суддею встановлено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить окремої норми, яка безпосередньо передбачає порядок заявлення та розгляду відводу судді у справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим відсутність у КУпАП спеціальної процедури розгляду заяви про відвід судді не виключає необхідності вирішення такої заяви по суті з огляду на гарантії справедливого судового розгляду, закріплені Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, при розгляді заяви про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення суддя вважає за можливе застосувати аналогію права та врахувати загальні процесуальні положення, які регулюють питання відводу судді в інших видах судочинства.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого законом порядку визначення судді для розгляду справи.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для відводу судді, суддя виходить з того, що безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм має бути встановлено наявність особистої упередженості судді щодо учасника справи або результату її розгляду. За об`єктивним критерієм підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які для стороннього, розсудливого та поінформованого спостерігача могли б створити обґрунтовані сумніви в безсторонності судді.

Разом з тим такі сумніви мають бути об`єктивно обґрунтованими, підтвердженими конкретними фактичними даними та не можуть ґрунтуватися виключно на суб`єктивному сприйнятті учасником справи процесуальних дій судді або на незгоді з прийнятими суддею процесуальними рішеннями.

Дослідивши заяву про відвід, суддя вважає, що у її задоволенні слід відмовити, оскільки заявник не навів переконливих доказів заінтересованості судді Педенко А.М. у результатах розгляду справи, не зазначив конкретних фактичних даних, які б об`єктивно підтверджували особисту упередженість судді, та не довів наявності обставин, які можуть викликати обґрунтовані сумніви у її неупередженості.

Так, судом встановлено, що суддя Просалова О.М. була визначена для розгляду вищевказаного судового провадження автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації справи за принципом вірогідності, що підтверджується протоколом автоматичного визначення судді від 21.01.2026, підписаного уповноваженим працівником апарату суду.

Обставин, які б свідчили про те, що під час визначення судді було порушено порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, який визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, чи про несанкціоноване втручання в її роботу, захисником не наведено.

Щодо доводів заяві про те, що суд відмовив у фіксуванні судового засідання технічними засобами, з власної ініціативи витребував копію технічного запису та виніс постанову про повернення матеріалів справи на дооформлення, то суд передусім виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

КУпАП не містить обов`язку суду будь-яким чином здійснювати фіксацію судового засідання.

Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме з порядком витребування доказів, розгляду клопотань та організації судового розгляду. Такі доводи самі по собі не свідчать про упередженість судді та не є самостійною підставою для її відводу.

Суддя зазначає, що вирішення клопотань учасників провадження, витребування доказів, а також прийняття інших процесуальних рішень під час розгляду справи належать до повноважень судді, який здійснює розгляд справи.

Незгода учасника провадження з такими процесуальними рішеннями може бути предметом перевірки у передбаченому законом порядку разом із остаточним рішенням у справі, проте сама по собі не підтверджує наявності особистої заінтересованості судді або її обвинувального ухилу.

Посилання заявника на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності забезпечення незалежного та безстороннього суду не спростовує обов`язку заявника навести конкретні фактичні обставини, які вказують на реальну або об`єктивно обґрунтовану можливість упередженості судді саме у цій справі. Саме лише цитування загальних стандартів справедливого судового розгляду за відсутності конкретних доказів їх порушення не створює правових підстав для задоволення заяви про відвід.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява про відвід судді Просалової О.М. є необґрунтованою і тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви Тарасова Сергія Олексійовича про відвід судді Просалової Ольги Михайлівни.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: М.О.Заставенко