Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №600/320/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/320/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

10 червня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 11219/6/24-13-24-12 від 05 липня 2024 року.

Визнано протиправними дії відповідача, що полягають у прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 11219/6/24-13-24-12 та зобов`язано відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріали справи містять податкову декларацію позивача – платника єдиного податку (1 та 2 групи) за 2023 р., в якій визначено обсяг доходу за звітний період – 5577279 гривень. (а.с. 9-11).

Також матеріали справи містять податкову декларацію позивача – платника єдиного податку (3 групи) за липень 2023 р., в якій визначено обсяг доходу за звітний період – 182330 гривень. Також наявна податкова декларація позивача – платника єдиного податку (3 групи) за 2023 рік. (а.с. 13-16).

08.04.2024 р. податковим органом складено акт камеральної перевірки платника єдиного податку з питань повноти відображення показників у податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2023 рік №3751/Ж5/24-13-24-12. Камеральною перевіркою встановлено порушення п. 293.4, ч. 2 п. 293.8 ст. 293, п. 296.5 ст. 296 ПК України. (а.с. 7-8, 44-47).

05.07.2024 р. податковим органом прийнято рішення №11219/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 01.01.2024 року. (а.с. 18, 48-49).

На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. (надалі - ПК України).

Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з приписами пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з положеннями Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.

Таким чином, обсяг доходу суб`єктів господарювання, які застосовують 2 групу спрощеної системи оподаткування, протягом календарного року не повинен перевищувати - 5587800 гривень.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст. 299 ПК України.

Відповідно до п. 299.1 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку

Відповідно до п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з пп. 1 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Відповідно до пп. 3 п. 298.2 ст. 298 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому, суд звертає увагу, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, згідно аналізу положень абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України, є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Згідно з пп. 9-1.4.3 п. 9-1.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

08.04.2024 р. податковим органом складено акт камеральної перевірки платника єдиного податку з питань повноти відображення показників у податковій декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2023 рік №3751/Ж5/24-13-24-12. Камеральною перевіркою встановлено порушення умови перебування позивача на спрощеній системі оподаткування.

В акті камеральної перевірки від 21.05.2024 р. №22583/20-40-24-16-08/2936412959 вказано, що з 01.01.2022 р. по 24.07.2023 р. і з 01.08.2023 р. по 22.08.2023 р. позивач перебував на 2 групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 20%, з 25.07.2023 р. по 31.07.2023 р. перебував на 3 групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2% доходу. За висновками податкового органу, максимальний розмір доходу платника податку 2 групи за 2023 рік становить 5122150 грн (5587150 грн / 12 * 11). Вказано, що позивачем за 2023 рік задекларовано 5577279 грн, обсяг перевищення склав 455129 гривень.

На підставі вказаного акта камеральної перевірки податковим органом прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 11219/6/24-13-24-12 від 05 липня 2024 року.

Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозділу 8 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, який доповнено новим пунктом 9-1 щодо особливостей застосування спрощеної системи оподаткування.

Згідно з пп. 9-1.4.3 п. 9-1.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Суд зазначає, що дохід у розмірі 5577279 грн, який не перевищує максимальний розмір для платників 2 групи - 5587800 грн, позивачем отримано у період до прийняття Закону України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ. Доказів того, що позивач з 01.08.2023 по 31.12.2023 отримував будь-який дохід матеріали справи не містять, таких доказів відповідачем не надано.

Тобто, на час отримання позивачем доходу на другій групі єдиного податку, він не перевищив граничний обсяг доходу, визначений п.291.4 ст. 291 ПК України, а набуття чинності Законом №3219-ІХ, яке відбулось після отримання позивачем доходу, не може бути підставою для збільшення йому податкового зобов`язання.

Суд наголошує, що дія нормативно-правових актів показує процес їх функціонування в суспільстві. Положення податкового законодавства мають перспективну правову природу дії та мають застосовуватися з дати введення відповідного закону в дію, набрання ним чинності. З цього моменту акт набуває юридичної сили, тобто розпочинається його нормативно-регулятивний вплив на суспільні відносини, що полягає у забезпечуваній державою формальній можливості використання або формальній необхідності виконання (дотримання) закріплених норм.

Необхідно враховувати закріплений у частині першій статті 58 Основного Закону конституційний принцип незворотності дії закону у часі. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє чинне становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

Суд звертає увагу, що Законом №3219-ІХ не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не поширюється на період до набрання ним чинності.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 20.09.2024 по справі №380/30580/23.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).

Так, за обставин, що склалися у цій справі, суд враховує, що чинним законодавством не створено такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач під час перебування на 2 групі оподаткування та звітності міг завчасно передбачити відповідні наслідки, які будуть внесені Законом №3219-ІХ.

Таким чином, суд встановив, що на час отримання позивачем доходу на другій групі єдиного податку у 2023 році, він не перевищив граничний обсяг доходу, визначений п.291.4 ст. 291 ПК України, а тому висновки акта камеральної перевірки від 08.04.2024 р. №3751/Ж5/24-13-24-12 є помилковими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі вказаного суд, вважає, що оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивач не перевищував до 31.07.2023 граничного обсягу доходу, встановленого на 2023 рік.

Отже, з врахуванням наведених вище обставин, оскільки рішення податкового органу № 11219/6/24-13-24-12 від 05 липня 2024 року про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд першої інстанції вірно зобов`язав Головне управління ДПС у Чернівецькій області поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.