Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №240/20471/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20471/25

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

10 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, у відповідності до частини 2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19.03.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії із збільшенням її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, у відповідності до частини 2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та без застосування ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19.03.2025 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 від 27.12.2024 року (вх. №7790/К-0600-25 від 28.01.2025 року) про перерахунок пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області розглянути звернення ОСОБА_1 ОСОБА_1 від 27.12.2024 року (вх. №7790/К-0600-25 від 28.01.2025 року) у відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи 3 категорія, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 .

Згідно до матеріалів пенсійної справи страховий стаж Позивача складає 41 рік 10 місяців 03 дні.

Позивач отримує пенсію за віком призначену відповідно до ст. 55 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у Відповідача.

Позивач 27.12.2024 року звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії зі збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року.

Відповідач, за результатами розгляду поданого звернення, листом від 25.02.2025 року повідомив Позивача, що його звернення було розглянуто у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" з наданням відповідних роз`яснень. Відповідачем Позивачу роз`яснено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача у відповідності до вимог Порядку №22-1, однак не вирішив спір по суті заявлених позовних вимог.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок розгляду заяви позивачки, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), та обрав способом захисту зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку розгляду заяви позивачки, оскільки відповідно до статті 44, частини п`ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.7 Порядку № 22-1 звернення особи щодо призначення або перерахунку пенсії підлягає розгляду з обов`язковим прийняттям рішення органом Пенсійного фонду України у встановлений строк у формі індивідуального правового акта із зазначенням підстав такого рішення та порядку його оскарження.

Розгляд відповідачем заяви позивачки у порядку Закону України «Про звернення громадян» без прийняття відповідного рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії свідчить про недотримання ним вимог законодавства та суперечить частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом із тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення способу судового захисту.

Як слідує зі змісту листа відповідача, останній містить не лише інформаційний характер, а й чітко виражену правову позицію щодо відсутності у позивачки права на перерахунок пенсії. Таким чином, фактично відповідачем прийнято рішення по суті заявлених вимог, хоча й не у формі, передбаченій законом.

Отже, спір між сторонами має матеріально-правовий характер і полягає у визначенні наявності чи відсутності у позивачки права на перерахунок пенсії.

Згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачці, особам відповідних категорій за наявності стажу роботи не менш як 20 років у чоловіків і 15 років у жінок пенсія збільшується на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII до цієї норми внесено зміни, якими запроваджено додаткову умову щодо призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, якщо інше прямо не передбачено законом, а їх застосування не може погіршувати становище особи.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2024 року у справі № 300/3435/21 дійшов висновку, що за особами, яким пенсію призначено до внесення змін Законом № 2148-VIII, зберігається право на перерахунок пенсії відповідно до редакції пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, чинної на момент призначення пенсії, а застосування нових умов до таких правовідносин є неприпустимим як таке, що звужує зміст та обсяг уже набутого права.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу пенсію призначено до набрання чинності зазначеними змінами, а його страховий стаж перевищує мінімально встановлений, що не заперечується відповідачем.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії із застосуванням частини другої статті 56 Закону № 796-XII у редакції, чинній на момент призначення пенсії.

Водночас усі істотні обставини справи встановлені, правова позиція відповідача є визначеною, а спір не потребує додаткового з`ясування фактичних даних.

За таких умов направлення заяви позивача на повторний розгляд до відповідача не забезпечить ефективного захисту порушеного права та не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії. За змістом частини четвертої цієї статті суд може зобов`язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки у цій справі всі істотні обставини встановлені, право позивача на перерахунок пенсії випливає з частини другої статті 56 Закону № 796-XII у редакції, чинній на момент призначення пенсії, а відповідач фактично висловив остаточну правову позицію про відсутність такого права, належним та ефективним способом захисту є зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив протиправність дій відповідача, однак помилково визначив спосіб судового захисту.

Належним способом захисту у цій справі є зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням її розміру на один відсоток заробітку за кожний повний рік роботи понад 20 років, з урахуванням раніше проведених виплат.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції в частині визначення способу захисту порушеного права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315, статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У цій справі суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини та дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача не у спосіб, передбачений законом, однак помилково визначив спосіб судового захисту.

Обраний судом першої інстанції спосіб захисту у вигляді зобов`язання повторно розглянути заяву позивача не забезпечує ефективного поновлення порушеного права, оскільки спір між сторонами має матеріально-правовий характер, а позиція відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії є визначеною.

З урахуванням установлених обставин справи, вимог статті 245 КАС України та правової позиції Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», належним способом захисту є зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції – скасуванню в оскарженій частині з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог закону.

Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 3028,00 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції від 18.08.2025 на суму 1211,20 грн та квитанції від 01.12.2025 на суму 1816,80 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 19 березня 2025 року, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судових витрат понесених на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.