Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №600/1076/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №600/1076/25-а

Суддя: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1076/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

09 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Моніча Б.С. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив (з урахуванням ухвали суду про закриття провадження в частині позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо усунення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо порушень позивачем правил військового обліку, та не розгляду заяви про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 10.02.2025;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про усунення відомостей у реєстрі та заяву про оформлення довідки про відстрочку від призову від 10.02.2025;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

1.2 В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про усунення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо порушень позивачем правил військового обліку, а також щодо оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, листом відповідач у відповідь на заяву рекомендував позивачеві особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки таке усунення можливе лише за особистої явки.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 14.01.2025 року позивачем на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 - структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено рекомендованим листом з описом вкладення заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 14.01.2025, як особі яка на підставі п. 2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, з додатками у вигляді належним чином засвідчених копій документів.

2.2 Також в заяві позивач просив усунути відмітку в електронному військово-обліковому документі в застосунку «Резерв+» щодо порушень правил військового обліку, у зв`язку із тим, що будь-яких порушень правил порушення військового обліку з його сторони допущено не було.

2.3 14.01.2025 на адресу відповідача позивачем спрямована заява, в якій останній просив оформити у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

2.4 Також 14.01.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 - структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 представником позивача - адвокатом Ювченко А.В. направлений адвокатський запит щодо результатів розгляду заяви позивача та надання відповіді щодо прийнятого рішення представнику позивача.

2.5 Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 - структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/311 від 23.01.2025 року повідомлено представника позивача про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 не викликався повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

2.6 У ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні відомості про перебування на військовому обліку військовозобов`язаного ОСОБА_1 а також, є доступ до інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів та баз даних, де містяться персональні дані військовозобов`язаного ОСОБА_1

2.7 Окрім того зазначено, що 23.01.2025 року розглянута заява військовозобов`язаного ОСОБА_1 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За результатами розгляду прийнято рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаному ОСОБА_1 . Що стосується усунення відмітки в електронному військово-обліковому документі військовозобов`язаного ОСОБА_1 , в застосунку «Резерв+» щодо порушень ним правил військового обліку, то таке усунення можливе тільки після особистого його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2.8 Відповідачем прийнято рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується Протоколом №17 від 17.02.2025 року.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

4.1 Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4.2 В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права.

4.3 Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на відсутність порушеного права позивача, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.

1.1 Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

1.2 Правове регулювання відносин у сфері військового обов`язку та військової служби здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі — Закон № 2232-XII). Згідно з частиною третьою статті 1 цього Закону, військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку. Частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-XII визначено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, а також ТЦК та СП.

1.3 Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі — Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку.

1.4 Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності щодо фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів і здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку.

1.5 Правові та організаційні засади функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі — Закон № 1951-VIII).

1.6 Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі — Реєстр) — інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Згідно з частиною першою статті 5 цього Закону, держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником — Генеральний штаб Збройних Сил України, а органами ведення — районні (міські) ТЦК та СП

1.7 Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено право військовозобов`язаного звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей. Процедуру збирання та обробки таких відомостей деталізовано Наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі — Порядок № 94).

1.8 Відповідно до пункту 9 розділу III Порядку № 94, виправлення недостовірних відомостей здійснюється за результатами розгляду мотивованої заяви.

1.9 Проте, пункт 12 розділу III Порядку № 94 імперативно визначає, що отримання інформації про відомості, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту до органу ведення Реєстру.

1.10 Крім того, пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі — Порядок № 559), передбачено, що у разі невідповідності відомостей у військово-обліковому документі відомостям Реєстру, громадянин України для внесення змін у паперовій формі повинен особисто звернутися до відповідного РТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.

1.11 Додаток № 2 до Порядку № 1487 (Правила військового обліку) також встановлює обов`язок військовозобов`язаних особисто прибувати до органів ТЦК та СП для внесення змін до їхніх облікових даних та звірки відомостей.

1.12 Системний аналіз положень Порядку № 94, Порядку № 559 та Порядку № 1487 дає підстави для висновку, що особливість ведення військового обліку в умовах воєнного стану не передбачає можливості дистанційного врегулювання облікових питань (поштою чи через представника), якщо норми вимагають фізичної ідентифікації особи та перевірки оригіналів документів.

1.13 Апелянт зазначає, що надіслав мотивовану заяву поштою, а тому ТЦК та СП вчинив бездіяльність. Проте відповідач розглянув заяву та листом № 6/311 від 23.01.2025 правомірно повідомив про необхідність особистої явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 з огляду на вимоги спеціального законодавства.

1.14 Отже, оскільки відповідач діяв у межах та спосіб, визначені законом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності відповідача.

1.15 Щодо доводів про відсутність підстав для відомостей про порушення правил військового обліку апеляційний суд зазначає наступне.

1.16 Апелянт стверджує, що оскільки його не притягували до відповідальності за ст. 210 КУпАП, відмітка «порушник» у системі «Оберіг» є безпідставною.

1.17 Суд відхиляє цей довід з огляду на те, що відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі — Закон № 3543-XII), громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними повістках.

1.18 Матеріалами справи підтверджено, що позивачу направлялася повістка № 276242, яка повернулася із відміткою поштового оператора «адресат відсутній».

1.19 Згідно з пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КК України від 16.05.2024 № 560 (далі — Порядок № 560), день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання вважається днем вручення повістки.

1.20 Таким чином, неотримання повістки за належною адресою та подальша неявка є технологічною підставою для внесення оператором Реєстру інформації про невиконання вимог статті 22 Закону № 3543-XII. Інформаційна система відображає стан обліку, а не факт накладення адміністративного стягнення.

1.21 Посилання апелянта на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі № 160/10576/25 обґрунтовано відхиляються судом першої інстанції на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України, оскільки рішення судів першої інстанції не є прецедентними чи обов`язковими джерелами права для судів вищих інстанцій.

1.22 Щодо доводів про ненадання позивачеві паперової довідки про відстрочку на заяву від 10.02.2025 колегія суддів зазначає наступне.

1.23 Згідно з частиною одинадцятою статті 23 Закону № 3543-XII, розгляд питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову здійснюється спеціальними комісіями, створеними при районних (міських) ТЦК та СП.

1.24 Матеріалами справи підтверджено, що Комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянула заяву позивача від 10.02.2025 та прийняла позитивне рішення про надання відстрочки, що зафіксовано у Протоколі № 17 від 17.02.2025.

1.25 Пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов`язаному, щодо якого прийнято позитивне рішення, видається довідка із зазначенням строку відстрочки (за формою згідно з Додатком 6). Проте видача цього документа здійснюється за умови прибуття особи до ТЦК та СП для оновлення її військово-облікових даних у встановленому законом порядку.

1.26 Оскільки право позивача на відстрочку є офіційно визнаним та реалізованим Комісією, а неотримання бланка довідки зумовлено виключно особистою неявкою самого позивача до органу ведення обліку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не вчиняв протиправної бездіяльності чи відмови у видачі документа. Права позивача у цій частині не порушені, що виключає підстави для застосування заходів судового реагування на підставі ст. 245 КАС України.

1.27 Щодо доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів зазначає, що зазначені доводи є безпідставними з огляду на те, що відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Право суду застосовувати норми законодавства, у тому числі і ті, на які сторони не посилались, не є порушенням принципу змагальності та норм процесуального права.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Моніч Б.С. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua