Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №240/4513/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4513/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

09 червня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України і просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, пільгову вислугу років за роки служби на посадах у підрозділах боротьби з економічною злочинність органів внутрішніх справ з 27.07.2006 по 28.04.2010 та на посадах спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ з 28.04.2010 по 10.06.2015;

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, пільгову вислугу років за роки служби на посадах у підрозділах боротьби з економічною злочинність органів внутрішніх справ з 27.07.2006 по 28.04.2010 та на посадах спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ з 28.04.2010 по 10.06.2015.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 позов задовольнити.

Визнано протиправними дії Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, пільгову вислугу років за роки служби на посадах у підрозділах боротьби з економічною злочинність органів внутрішніх справ з 27.07.2006 по 28.04.2010 та на посадах спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ з 28.04.2010 по 10.06.2015.

Зобов`язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, пільгову вислугу років за роки служби на посадах у підрозділах боротьби з економічною злочинність органів внутрішніх справ з 27.07.2006 по 28.04.2010 та на посадах спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ з 28.04.2010 по 10.06.2015.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Департаменту від 07.11.2019 № 36 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено в порядку переведення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України заступником начальника 4-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами з ознаками корупції) управління стратегічних розслідувань в Житомирській області.

Відповідно до наказу від 07.11.2019 № 36 о/с «По особовому складу» позивачу встановлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки станом на 07.11.2019 – 17 років 02 місяці 27 днів.

Із послужного списку позивача вбачається, що у період з 27.07.2006 по 10.06.2015 він проходив службу в органах МВС України на таких посадах:

- з 27.07.2006 по 09.03.2007 оперуповноважений спеціального відділу ДСБЕЗ по боротьбі зі злочинами у сфері надровикористання та лісовій галузі при УМВС України в Житомирській області;

- з 09.03.2007 по 03.10.2007 оперуповноважений сектору по боротьбі зі злочинністю у сфері земельних відносин спеціального відділу ДСБЕЗ по боротьбі зі злочинністю у сфері земельних відносин, надровикористання та лісової галузі при УМВС України в Житомирській області;

- з 03.10.2007 по 14.11.2008 старший оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами у сферах земельних відносин, надровикористання та лісової галузі УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області;

- з 14.11.2008 по 12.10.2009 оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами у сферах земельних відносин, надровикористання та лісової галузі УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області;

- з 12.10.2009 по 28.04.2010 старший оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами у сферах земельних відносин, надровикористання та лісової галузі УДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області;

- з 28.04.2010 по 09.06.2010 оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Житомирській області;

- з 09.06.2010 по 06.07.2011 оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією УБОЗ в Житомирській області УМВС України в Житомирській області;

- з 06.07.2011 по 04.02.2013 оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Житомирській області;

- з 04.02.2013 по 04.07.2013 старший оперуповноважений в особливо важливих справах (за рахунок посади заступника начальника відділу) відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Житомирській області;

- з 04.07.2013 по 05.11.2013 оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Житомирській області;

- з 05.11.2013 по 10.06.2015 старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з корупцією УБОЗ УМВС України в Житомирській області;

- 10.06.2015 по 06.11.2015 старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу протидії хабарництву та організованим формам злочинності у сфері економіки УМВС України в Житомирській області.

Позивач звернувся до Департаменту з рапортом від 21.01.2026 № 3066/105-2026 щодо зарахування йому до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислуги років в пільговому обчисленні.

Листом Департаменту від 28.01.2026 № 3976/04-2026 ОСОБА_1 повідомлено, що зараховувати до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислугу років в пільговому обчисленні немає законних підстав з огляду на вимоги чинного законодавства.

Стверджуючи про протиправні дії відповідача, які полягають у відмові зарахувати до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції вислугу років в пільговому обчисленні, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні пільгової вислуги років позивача до календарної вислуги років стажу служби є протиправними.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ встановлені умови призначення пенсії за вислугу років, однією з умов є наявність певної вислуги років.

Так, пунктом «а» частини першої статті 12 Закону N 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах, зокрема, особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, визначено статтею 17 Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Порядок № 393) передбачено, що ця постанова прийнята відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону.

Цією постановою установлені періоди проходження відповідної служби, що зараховуються до вислуги років, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а пунктом третім установлено, які періоди проходження служби зараховуються до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», яка набрала чинності 19 лютого 2022 року, до Порядку № 393 внесено зміни.

У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року у справі №640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393";

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393";

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393";

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393".

Скасовуючи зміни, внесені до п.3 Порядку № 393, суд зазначив, про те, що у Кабінету Міністрів України немає права скасовувати законні сподівання на призначення та виплату пенсії за вислугу років на пільгових умовах, які є легітимними очікуваннями (або законними сподіваннями) військовослужбовців на призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

Отже, станом на час розгляду даної справи відновлена попередня редакція п.3 Порядку № 393, яка надає право ОСОБА_1 на зарахування пільгової вислуги років не лише для визначення розміру пенсії, а і до вислуги, яка дає право на призначення пенсії.

Частиною 1 статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі № 160/1088/19, від 08.12.2025 року у справі № 440/254/25 тощо).

Конституційний Суд України у рішеннях висловлюється також на недопустимості звуження чи скасування заходів соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях.

Зокрема, у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі № 1-38/2016 Конституційний Суд України дійшов висновку, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393» від 22.06.2005 року №497, яка набрала чинності 25.06.2005 року з дня опублікування у виданні «Урядовий кур`єр» від 25.06.2005 року №117, доповнено підпункт «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393: час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Із урахуванням вказаних змін, згідно із абзацом 24 підпункту «в» пункту 3 Постанови №393, з 25.06.2005 було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Також, Кабінетом Міністрів України пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби, як різновиду державної служби, визначено у п.3 Постанови від 17.07.1992 № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, яким передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз.1 п.1 цієї постанови (зокрема, особам офіцерського складу, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом), зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Отже, дії відповідача щодо відмови у зарахуванні пільгової вислуги років позивача до календарної вислуги років стажу служби є протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, пільгову вислугу років за роки служби на посадах у підрозділах боротьби з економічною злочинність органів внутрішніх справ з 27.07.2006 по 28.04.2010 та на посадах спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ з 28.04.2010 по 10.06.2015, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 ).

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного виссновку про те, що спірна пільгова вислуга років позивача підлягає зарахуванню до його календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, і відповідно обраний судом спосіб захисту свою своїх прав є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Головуючий Савицька Н.В.

Судді Томчук А.В. Драчук Т. О.