Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №580/4234/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/4234/25 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: cудді-доповідача: Терези Ю.О., cуддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач, Скаржник), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.04.2025 № 052530004639 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.04.2025 щодо відмови зарахувати до пільгового стажу період роботи на ТОВ «Краснолиманська» на посаді машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті з 18.09.2023 по 29.08.2024, з 01.12.2010 по 15.03.2013 на посаді машиніста гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой», з 16.06.2014 по 02.11.2015 на посаді машиністом гірничих виймальних машин 4 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 на ТОВ «Краснолиманська» на посаді машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті з 18.09.2023 по 29.08.2024, з 01.12. 2010 по 15.03.2013 на посаді машиніста гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой», з 16.06.2014 по 02.11.2015 на посаді машиністом гірничих виймальних машин 4 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.04.2025.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.04.2025 № 052530004639 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Краснолиманська» на посаді машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті з 18.09.2023 по 29.08.2024, з 01.12.2010 по 15.03.2013 на посаді машиніста гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой», з 16.06.2014 по 02.11.2015 на посаді машиністом гірничих виймальних машин 4 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой», до пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач наполягає на законності свого рішення і зазначає, що до пільгового стажу обґрунтовано не зараховано:

- період роботи з 18.09.2023 по 21.05.2024, згідно з довідкою виданою ТОВ «Краснолиманське» від 20.06.2024 № 406, оскільки дата наказу про прийняття на роботу містить розбіжність з датою прийняття на роботу (дата наказу 18.09.2022);

- періоди з 01.12.2010 по 15.03.2013, з 16.06.2014 по 02.11.2015, оскільки відсутні довідки відповідно до Додатку № 5 згідно Порядку № 637.

Отже, на переконання Скаржника, у зв`язку з відсутністю у Позивача необхідного пільгового стажу роботи, рішення № 052530004639 від 11.04.2025 про відмову у призначенні Позивачу пенсії є правомірним.

Крім того, Скаржник вважає, що суд першої інстанції при розгляді цієї судової справи втрутився у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду України та перебрав на себе повноваження щодо призначення (перерахунку) пенсії, у зв`язку з чим вийшов за межі завдань адміністративного судочинства.

Також Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 та 29.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2026 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

12.05.2026 за результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, у зв`язку зі звільненням судді-доповідача Бєлової Л.В., вказана апеляційна скарга надійшла до провадження судді-доповідача Терези Ю.О. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2026 справу прийнято до провадження новим складом суду та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У цій справі жоден з учасників не заявляв клопотання про розгляд справи за їх участі, наявні у справі докази є достатніми для вирішення справи, тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач 02.04.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, у порядку екстериторіальності, за наслідками розгляду заяви Позивача прийнято рішення від 11.04.2025 № 052530004639 про відмову у призначені Позивачу пільгової пенсії за віком через відсутність у неї необхідного пільгового стажу.

Згідно з вказаним рішенням страховий стаж Позивача становить 39 років 11 місяці 27 днів:

- пільговий стаж Позивача за списком № 1 становить 13 років 5 місяців 15 днів;

- пільговий стаж на підземних і відкритих гірничих роботах (25) становить 16 років 2 місяці 13 днів;

- пільговий стаж, як працівника провідних професій на підземроботах (20) становить 10 років 11 місяців 13 днів. і відкритих гірничих.

До страхового стажу зараховано всі періоди.

До пільгового стажу не зараховано:

- період роботи з 18.09.2023 по 21.05.2024, згідно з довідкою виданою ТОВ «Краснолиманське» від 20.06.2024 № 406, оскільки дата наказу про прийняття на роботу містить розбіжність з датою прийняття на роботу (дата наказу 18.09.2022);

- періоди з 01.12.2010 по 15.03.2013, з 16.06.2014 по 02.11.2015, оскільки відсутні довідки відповідно до Додатку № 5 згідно Порядку № 637.

Не погоджуючись з таким рішенням Відповідача, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що спірні періоди роботи Позивача, які надають право пільговий стаж, підтверджуються записами трудової книжки. При цьому суд першої інстанції заначив, що неприйнятним є перекладання на Позивача обов`язку доказування, надання відомостей тощо щодо підтвердження стажу.

Також суд першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав Позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку про зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача від 02.04.2025 про призначення пільгової пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні суду.

Крім того, суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу заявлених Позивачем до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, дійшов висновку, що достатньо обґрунтованими, справедливими та співмірними є витрати у загальній сумі 5000 грн., тому подана заява Позивача підлягає частковому задоволенню.

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому колегія суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 308 КАС України, не перевіряє його законність та обґрунтованість у цій частині.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Відповідача про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання відповідача зарахувати Позивачу період роботи до пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, колегія суддів зазначає таке.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги у цій частині, Відповідач посилається на те, що Позивачу до пільгового стажу правомірно не зараховано:

- період роботи з 18.09.2023 по 21.05.2024, згідно з довідкою виданою ТОВ «Краснолиманське» від 20.06.2024 № 406, оскільки дата наказу про прийняття на роботу містить розбіжність з датою прийняття на роботу (дата наказу 18.09.2022);

- періоди роботи з 01.12.2010 по 15.03.2013, з 16.06.2014 по 02.11.2015, оскільки відсутні довідки відповідно до Додатку № 5 згідно Порядку № 637.

Оцінюючи доводи Відповідача, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або №2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.07.2025 у справі № 420/34524/23.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Порядок № 383 регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.09.2025 у справі № 300/6565/23.

На підставі записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , суд першої інстанції встановив, що Позивач дійсно працював на ТОВ «Краснолиманська» на посаді машиніста гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті з 18.09.2023 по 29.08.2024, з 01.12.2010 по 15.03.2013 - на посаді машиніста гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой», з 16.06.2014 по 02.11.2015 - на посаді машиніста гірничих виймальних машин 4 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой».

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 наявні посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву щодо їх достовірності.

Посилання Скаржника на те, що у довідці ТОВ «Краснолиманське» від 20.06.2024 № 406, яка видана для підтвердження стажу роботи Позивача за період з 18.09.2023 по 21.05.2024, міститься розбіжність з датою прийняття на роботу, саме: зазначена дата наказу 18.09.2022 замість 18.09.2023, колегія суддів відхиляє, оскільки Відповідач таку довідку до матеріалів справи не долучив. При цьому, з трудової книжки позивача вбачається, що наказ № 2836 містить дату від 18.09.2023.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Колегія суддів зазначає, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, тому перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на Позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у пільговій довідці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у зарахуванні Позивачу спірних періодів роботи до пільгового стажу, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.04.2025 № 052530004639 та зобов`язав відповідача зарахувати ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Краснолиманська» на посаді машиністом гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті з 18.09.2023 по 29.08.2024, з 01.12.2010 по 15.03.2013 на посаді машиніста гірничих виймальних машин 5 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой», з 16.06.2014 по 02.11.2015 на посаді машиністом гірничих виймальних машин 4 розряду з повним робочим днем у шахті ЧАО «Укруглестрой», до пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Доводи Скаржника про те, що Позивач не подав довідку відповідно до Додатку № 5 згідно Порядку № 637 про періоди роботи з 01.12.2010 по 15.03.2013, з 16.06.2014 по 02.11.2015 колегія суддів відхиляє, оскільки саме записами трудової книжки підтверджується пільговий стаж Позивача.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції при розгляді цієї судової справи втрутився в дискреційні повноваження Пенсійного фонду України та перебрав на себе повноваження щодо призначення (перерахунку) пенсії, у зв`язку з чим вийшов за межі завдань адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 року № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акта.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Отже, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Як вже зазначалося, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував рішення Відповідача про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язав відповідача зарахувати Позивачу період роботи до пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, суд першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав Позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку про зобов`язання Відповідача повторно розглянути заяву Позивача від 02.04.2025 про призначення пільгової пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Отже, доводи Скаржника про те, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження Пенсійного фонду України та перебрав на себе повноваження щодо призначення пенсії є безпідставними.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про стягнення з Відповідача витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу заявлених Позивачем до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, дійшов висновку, що достатньо обґрунтованими, справедливими та співмірними є витрати у загальній сумі 5000 грн., тому подана заява Позивача підлягає частковому задоволенню.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи Позивач долучив копії договору про надання правничої допомоги № б/н від 20.03.2025, акта про надання правничої допомоги від 17.04.2025, розрахунок судових витрат на правничу допомогу та квитанцію від 17.04.2025 про сплату 15504,00 грн, ордер на надання правничої допомоги від 17.04.2026 та свідоцтва серії ПТ № 3943 про право заняття адвокатською діяльністю, виданого на Щербініна Є.М.

Зміст вказаних документів підтверджує, що правнича допомога надана у зв`язку з оскарженням в судовому порядку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.04.2025 № 052530004639, а отже витрати пов`язані з розглядом цієї справи.

Частина 5 ст. 134 КАС України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 ст. 134 КАС України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У межах цієї справи Відповідач не довів, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 КАС України, а також не довів неспівмірність таких витрат.

Натомість суд першої інстанції, взявши до уваги фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з урахуванням вимог співмірності, розумності і справедливості, дійшов висновку про часткове стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув на користь Позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в обсязі наведеної суми, документально підтвердженої Позивачем.

З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування рішення в оскаржуваній частині відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя: Ю.О. Тереза

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна