Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №504/1835/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 504/1835/23

Перша інстанція: суддя Литвинюк А.В.,

повний текст судового рішення

складено 16.03.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Димерлія О.О.,

суддів – Вербицької Н.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Доброславського районного суду Одеської області від 16.03.2026 у справі №504/1835/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

09.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Доброславського районного суду Одеської області із позовною заявою, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради щодо відправлення постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 для примусового виконання до органу виконавчої служби;

- зобов`язати Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради відновити права ОСОБА_1 , шляхом відкликання від Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському регіоні Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого документу, а саме – постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 з тим, щоб було закінчено виконавче провадження №70220527 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем безпідставно скеровано до органу державної виконавчої служби постанову серії ОДП5834384 від 24.06.2022, оскільки закінчився визначений законодавством строк для пред`явлення такого виконавчого документу до примусового виконання.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи про правомірність направлення постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.

Рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 16.03.2026 у справі №504/1835/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо передачі постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 до органу державної виконавчої служби для її примусового виконання самі по собі не накладають на позивача додаткових зобов`язань та є правомірними. Визнання вказаних дій протиправними не позбавляє постанову у справі про адміністративне правопорушення статусу виконавчого документа й не є визначеною Законом України «Про виконавче провадження» підставою для повернення виконавчого документа чи завершення виконавчого провадження. Направлення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на примусове виконання жодним чином не порушує його права.

Не погодившись із вищеозначеним рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 16.03.2026 у справі №504/1835/23 позивачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Мотивуючи вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відправленням постанови на примусове виконання відповідач ініціював втручання з боку виконавчої служби у права та обов`язки позивача, що призвело до зниження його фінансового стану, оскільки позивач був вимушений сплатити штраф, застосований відповідачем. Отже, наслідком дій відповідача стало порушення прав позивача. Також, скаржник відмічає, що постанову серії ОДП5834384 від 24.06.2022 відповідачем до органу державної виконавчої служби скеровано поза межами установлених законодавством строків.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що 24.06.2022 в м. Одеса на вулиці Генерала Бочарова, 1 м.Одесі водій транспортного засобу Hyundai 130, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено», чим порушив п. 3.34 глави 3 розділу 33 ПДР.

У зв`язку з чим, 24.06.2022 інспектором з паркування відносно Ворони Ю.Р. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП5834384, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.

З матеріалів справи убачається, що постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП5834384 від 24.06.2022 було пред`явлено до примусового виконання, шляхом її направлення до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) 12.09.2022.

Оскільки виконавчий документ пред`явлено до примусового виконання з порушенням правил підвідомчості, Чорноморським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради скеровано повідомлення від 07.10.2022 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

У подальшому, Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП5834384 від 24.06.2022 повторно було пред`явлено до примусового виконання.

Постановою Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №70220527 від 07.11.2022 відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ОДП5834384 від 24.06.2022.

Уважаючи протиправними дії Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради щодо відправлення постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 для примусового виконання до органу виконавчої служби позивач звернувся до суду з даним позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Главою 2 розділу І КАС України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції. При цьому, КАС України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикцію (підсудність).

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За загальним визначенням підсудність адміністративних спорів (справ) є правовим інститутом, що містить адміністративно-процесуальні норми, які розмежовують компетенцію щодо розгляду і вирішення адміністративних справ між окремими інституціями судової системи і між адміністративними судами одного інституційного рівня. Визначення компетентного суду для розгляду адміністративної справи провадиться, серед іншого, залежно від предмета публічно-правового спору або його суб`єктного складу, територіальних меж юрисдикції певного суду, функцій при розгляді справи, які виконує певний суд судової системи.

Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.

Так, положеннями частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У свою чергу, згідно із частиною 2 статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.

Зі змісту позовних вимог убачається, що предметом оскарження у цій справі є дії Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради щодо відправлення постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 для примусового виконання до органу виконавчої служби.

Тобто, у даному випадку не йдеться саме про розгляд і вирішення справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет спору, звертаючись з даним позовом до місцевого загального суду як адміністративного суду, позивач порушив визначені КАС України правила предметної юрисдикції адміністративних судів.

Застосовуючи приписи статті 20 КАС України, та дослідивши підстави та предмет позову, апеляційний адміністративний суд уважає, що адміністративна справа №504/1835/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання дій протиправними за предметною юрисдикцією належить до юрисдикції окружного адміністративного суду, відповідно до частини другої статті 20 КАС України.

Не вдаючись до правової оцінки висновків суду першої інстанції по суті спору, колегія суддів уважає, що справу розглянуто судом першої інстанції з порушенням правил предметної юрисдикції адміністративних судів.

Водночас, порушення правил предметної підсудності є самостійною підставою для скасування рішення суду попередньої інстанції з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Вказане кореспондується з положеннями статті 318 КАС України, відповідно до якої рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З огляду на те, що суд першої інстанції порушив правила предметної юрисдикції, визначені статтею 20 КАС України, відповідно до ч.1 ст.318 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. 20, 311, 318, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Доброславського районного суду Одеської області від 16.03.2026 у справі №504/1835/23 – скасувати.

Справу №504/1835/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити на розгляд за встановленою законом підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Н.В. Вербицька О.І. Шляхтицький