Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №400/1854/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1854/26

Перша інстанція: суддя Величко А.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 400/1854/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зняття арешту, –

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:

- визнати неправомірними дії Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо відмови у знятті арешту з майна (коштів) ОСОБА_1 , та зняти арешт у судовому порядку у зв`язку із закриттям виконавчого провадження № 75985771.

- скасувати постанову про визначення поточного рахунку за IBAN НОМЕР_1 , у зв`язку із закриттям цього рахунку і неможливістю його подальшого користування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що було порушено її право на користування поточним рахунком, передбачене чинним Законом України “Про виконавче провадження” в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану”, на підставі абз. 1 п. 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень. Просить позов задовольнити.

Відповідач надав відзив на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що зняття арешту з майна (коштів) боржника можливо без відновлення виконавчого провадження у разі сплати боржником заборгованості, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, але небажання сплачувати заборгованість та намагання уникнути такої сплати протягом багатьох років, є єдиною причиною існування арештів на майно (кошти) боржника. Єдиною причиною існування арештів на майно (кошти) ОСОБА_1 залишається небажання боржника виконувати судове рішення, безпідставно звинувачуючи при цьому відділ у порушенні прав, та не згадуючи про свої обов`язки.

Позивач на адресу суду направила заперечення на відзив, посилаючись на неправомірність дій посадових осіб ДВС, відповідач наголошує, що зазначений у заяві номер поточного рахунку не збігається з номером поточного рахунку, який міститься в матеріалах виконавчого провадження. Але це помилкова інформація. Номер рахунку вказано правильно.

Визначений в процесі розгляду виконавчого провадження № 75985771 основний поточний рахунок за IBAN НОМЕР_1 зазначено у постанові державного виконавця Педь А.І. Коли справу було передано до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і нею займалися інші виконавці, це провадження продовжувало діяти. Зазначеного рахунку більше немає, про що свідчить банківська довідка, яка неодноразово надавалася Інгульському відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). У рамках іншого виконавчого провадження № 79153136 мені було визначено інший поточний рахунок за IBAN НОМЕР_2 . На момент його визначення, попереднього визначеного рахунку вже не існувало. Тож, згідно із Законом України “Про виконавче провадження” в редакції Закону України “ Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану”, на підставі абз.1 п.10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень, я маю право на користування визначеним рахунком, але не можу цього робити, тому що провадження щодо неіснуючого рахунку UА 173052990000026200664323982 не було скасоване.

Відповідач вказує, що позивач не виконала судове рішення. Але саме виконавчою службою було прийняте рішення про повернення виконавчого документа стягувачу. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не була оскаржена в зазначені строки і виконавчий документ вже не може бути пред`явлений повторно, що є підставою для зняття арешту з коштів (майна) згідно з Законом України “Про виконавче провадження”, де чітко врегульовано питання закінчення виконавчого провадження та передбачено низку підстав для такої дії, а також передбачено наслідки завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 39 Закону України. На даному етапі це єдине рішення, адже провадження № 75985771 закрите і не може бути поновлено. Позивачка не отримувала жодних документів за цією справою, і навіть не знала про неї ,а коли дізналася про відкриття виконавчого провадження, не могла вирішити цю справу миттєво через стан здоров`я.

Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 27.03.2026 у справі № 400/1854/26 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” підстави для визначення боржнику поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у державного виконавця відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію вказує, що виконавчий лист №400/15322/23 був повернутий стягувачу згідно з постановою ОСОБА_2 від 27.08.2025 року. Тож, виконавче провадження №75985771, що було відкрито 06.09.2024 року, є завершеним з 27.08.2025, про що свідчить постанова державного виконавця. Стягувач отримав копію постанови і мав змогу повторно пред`явити виконавчий документ для виконання в строк до 27.11.2025, але не зробив цього, тож на даний момент термін скінчився і виконавчий документ більше не може бути повторно пред`явлений. Тому по закритому виконавчому провадженню більше не може проводитися ніяких дій і його не може бути поновлено. Тож арешт має бути знято згідно з Законом України «Про виконавче провадження» і відповідно до абзацу 3 пункту 16 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №75985771 з примусового виконання виконавчого листа №400/15322/23 виданого 01.05.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 69643,00 грн. (шістдесят дев`ять тисяч шістсот сорок три гривні) на користь відповідного бюджету згідно з бюджетною класифікацією. Стягувач Головне управління ДПС у Миколаївській області. Боржник ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) .

Відповідно до вимог статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Педь А.І. (далі - державний виконавець Педь А.І.) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до вимог статті 42 Закону України “Про виконавче провадження” та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державним виконавцем Педь А.І. винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн, а також винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 964,30 грн.

Відповідно до вимог статей 18, 48, 56 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем Педь А.І. винесена постанова про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, яка становить 76 907,30 грн.

Згідно повідомлення АТ КБ “ПРИВАТБАНК” від 06.09.2024 арешт накладений, на рахунках недостатньо коштів для виконання постанови.

Відповідно до вимог пункту 10 -2 розділу ХШ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження”, розділом XIX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (із змінами), державним виконавцем Педь А.І. винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи -боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою встановлено, що до відділу надійшла заява від боржника про визначення поточного рахунку IBAN НОМЕР_4 відкритого у АТ КБ "ПриватБанк" та постановлено: визначити для боржника - фізичної особи: ОСОБА_3 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_3 поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

Відповідно до вимог статті 56 Закону України “Про виконавче провадження” заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щербатих М.В. винесена постанова про арешт майна боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витратвиконавчого провадження, штрафів 76907.30 грн.

Відповідно до вимог статей 8, 18 Закону України “Про виконавче провадження”, пунктом 14 розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щербатих М.В. винесена постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою встановлено, що згідно актового запису про зміну імені № 23 від 26.04.2012 року, боржник змінив прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 , та постановлено внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість прізвища боржника: ОСОБА_4 зазначити прізвище: ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Копієвською М.В. винесена постанова про передачу виконавчого провадження до нгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у зв`язку з тим, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав майно боржника знаходиться на території Інгульського району міста Миколаєва.С таршим державним виконавецем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кириченком О. Є. винесена постанова про прийняття виконавчого провадження.

Головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ширком С.Л. винесена постанова про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 76764,23 грн. Згідно відповіді з АТ КБ “Приватбанк” у боржника наявні відкритті рахунки: UA443052990000026208681512109 долари США (USD), UA063052990262066400964160078 євро (EUR);UA403052990000026 207897665948 гривня (UAH); UA 263052990000026204692675523 гривня (UAH); UA 193052990262066400988143385 гривня (UAH); НОМЕР_5 гривня (UAH), кошти на яких відсутні.

З рахунків боржника стягнуто грошові кошти у сумі 74,70 грн., що надійшли 01.05.2025 та 68,37 грн., що надійшли 22.01.2025, які розподілено та перераховано на сплату витрат виконавчого провадження.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.19 зазначеного Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження". державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

В ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановами державного виконавця може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Відповідно до абзацу 6 розділу пункту 10-2 Розділ ХШ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “про виконавче провадження” тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом.

Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Відповідно до ч. 4 Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України затверджених Наказом Міністерства юстиції України 17 липня 2023 року № 2578/5 виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо:заява про визначення такого рахунку не відповідає вимогам, встановленим пунктом 1 цього розділу, або не підписана фізичною особою - боржником;встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій або в матеріалах виконавчого провадження наявна постанова органу державної виконавчої служби, приватного виконавця про визначення такого рахунку (крім випадків, визначених пунктом 6 цього розділу); арешт на кошти боржника накладено при виконанні ухвали суду про забезпечення позову; виконавче провадження, у якому накладено арешт на кошти боржника, закінчено на підставі статті 39 Закону або виконавчий документ у цьому виконавчому провадженні повернуто стягувачу відповідно до статті 37 Закону; зазначений у заяві номер поточного рахунку не збігається з номером поточного рахунку, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.

Про відмову в задоволенні заяви боржника про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій виконавець письмово повідомляє боржника в порядку, визначеному статтею 28 Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що після винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” підстави для визначення боржнику поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у державного виконавця відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги.

Надаючи оцінку доводам апелянтки, що оскільки виконавчий лист №400/15322/23 був повернутий стягувачу згідно з постановою ОСОБА_2 від 27.08.2025, тож виконавче провадження №75985771, що було відкрито 06.09.2024, є завершеним з 27.08.2025 колегія суддів зазначає таке.

У правовому висновку Верховного Суду у справі № 2-2387/11 від 04.06.2025, зазначається, що законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що законодавець у Законі № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону № 1404-VIII).

Враховуючи наведене, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII)».

Оскільки наявності зазначених законодавчих винятків апеляційним судом встановлено не було, на переконання колегії суддів, підстави для зняття арешту з майна одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу відсутні.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 у справі № 400/1854/26 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк