Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №340/5168/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5168/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року (суддя Черниш О.А.) в справі № 340/5168/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві) про:

визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №3275-2466/С-02/8-1100/25 від 15 квітня 2025 року щодо відмови у перерахунку та виплаті їй грошової допомоги у розмірі 10 пенсій;

зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області призначити та виплатити їй грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши їй до спеціального стажу довідки №22 від 31 січня 2025 року та №51 від 26 лютого 2025 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №111350001072 від 06.03.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у розмірі десяти її місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ГК ПФУ в Кіровоградській області просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт зазначає про недотримання позивачем Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в частині подання заяви встановленого зразка, а подана позивачем заява-звернення у довільній формі не є тим документом, на підставі яких територіальний орган Пенсійного фонду розглядає питання про перерахунок пенсії. Надана позивачу відповідь не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії.

До спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій, не враховано період роботи позивача з листопада 2001 року по січень 2025 року на посаді методиста коледжу згідно з довідками № 22 та № 51, оскільки посада методиста не передбачена Переліком № 909.

Оскільки записи в довідках від 31.01.2025 № 22, від 26.02.2025 № 51 та трудовій книжці від 21.08.1987 серії НОМЕР_1 мають суперечливий характер та виявлено розбіжності в записах назви посади ініційовано запит до відділу контрольно-перевірочної роботи від 27.03.2025 №?6091/03-16. Після надходження акту перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії від 08.04.2025 № 1100-0902-1/1516 переглянуто заяви про доопрацювання пенсії. В результаті перевірки між довідкою № 22 та первинними документами за період з 12.11.2001 по 06.01.2025 виявлено розбіжності, а саме у довідці № 22 зазначено, що ОСОБА_1 працює у ВСП «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» на посаді методиста, але відповідно наказу від 12.11.2001 № 091 ОСОБА_1 зараховано на посаду методиста - вихователя технікуму. До акту перевірки надано довідку від 08.04.2025 № 104 з вірним зазначенням посади. Дані з довідки № 51, в якій відображено інформацію про курси підвищення кваліфікації та підтвердження кваліфікаційної категорії, носять інформаційний характер. Переведень чи призначень на іншу посаду з посади методиста-вихователя у акті не зазначено.

Тому зарахувати до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти пенсій, період роботи з листопада 2001 року по січень 2025 року на посаді методиста-вихователя коледжу згідно з довідкою від 08.04.2025 № 104 та довідкою № 51 немає підстав, оскільки посада методиста - вихователя не передбачена Перелік № 909.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У січні 2025 року, досягнувши віку 60 років, вона звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 27.01.2025 року про призначення їй пенсії за віком. Її страховий стаж складав 41 рік.

На той час вона працювала у Відокремленому структурному підрозділі "Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету", який є державним закладом фахової передвищої освіти.

ГУ ПФУ у Кіровоградській області прийняло рішення №111350001072, яким з 07.01.2025 року призначило ОСОБА_1 пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", обчислило її розмір відповідно до статей 27, 28 цього Закону та розпочало виплату пенсії.

У лютому 2025 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 06.02.2025 року, у якій просила виплатити їй грошову допомогу у розмірі десяти пенсій за віком. До заяви долучила довідку №22 від 31.01.2025 року, видану ВСП "Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ", про те, що з 12.11.2001 року вона працює на посаді методиста коледжу, а з вересня 2004 року по теперішній час має педагогічне навантаження.

Вказана заява прийнята у сервісному центрі ГУ ПФУ в Кіровоградській області, зареєстрована 06.02.2025 року за №79 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прийняло рішення №111350001072 від 14.02.2025 року про часткову відмову у проведенні перерахунку пенсії. Згідно з цим рішенням заяву опрацьовано частково. До спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, враховано періоди роботи з 15.08.1987 року по 30.08.1999 року, з 30.10.2000 року по 16.09.2001 року на посаді вчителя. Період роботи з вересня 2004 року по січень 2025 року згідно з довідкою №22 від 31.01.2025 року не враховано, оскільки у довідці не вказана педагогічна посада, а посада методист не передбачена Переліком №909.

Позивач знову звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 26.02.2025 року про виплату їй грошової допомоги. До заяви долучила довідку №51 від 26.02.2025 року, видану ВСП "Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ", про те, що з 2004 року вона працює викладачем загальноосвітніх дисциплін (фізика, інформатика), проходила курси підвищення кваліфікації вчителів фізики та інформатики, періодично атестувалася на посаді викладача.

Вказана заява прийнята у сервісному центрі ГУ ПФУ в Кіровоградській області, зареєстрована 26.02.2025 року за №125 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Киві.

За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в м. Києві прийняло рішення №111350001072 від 06.03.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. Згідно з цим рішенням період роботи позивачки на посаді викладача загальноосвітніх дисциплін з 2004 року, підтверджений довідкою №51 від 26.02.2025 року, не можливо зарахувати до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, через те, що записи у цій довідці та у трудовій книжці носять суперечливий характер.

У березні 2025 року позивачка через веб-портал Пенсійного фонду України направила звернення від 17.03.2025 року, адресоване ГУ ПФУ в Кіровоградській області, про виплату їй грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області надало позивачці відповідь №3275-2466/С-02/8-1100/25 від 15.04.2025 року, у якому зазначило про відсутність у неї спеціального стажу, передбаченого пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, навівши ті самі мотиви, що були зазначені у попередніх рішеннях. Повідомило, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області ініціювало проведення перевірки обґрунтованості видачі довідок №22 від 31.01.2025 року, №51 від 26.02.2025 року, виданих ВСП "Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ", та за результатами перевірки зможе повернутися до розгляду питання про призначення грошової допомоги.

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , вона з 12.11.2001 року прийнята у Компаніївський технікум ветеринарної медицини, зарахована на посаду методиста – вихователя технікуму, з 03.01.2004 року – призначена методистом та завідуючим методичним кабінетом технікуму, з 28.07.2006 року – переведена на посаду методиста у Компаніївський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету, який у 2017 році перейменований на Компаніївський коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету, а у 2020 році перейменований на ВСП "Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету" та набув статус закладу фахової передвищої освіти – відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти.

На день досягнення пенсійного віку 60 років та виходу на пенсію позивачка працювала у цьому закладі освіти.

За розрахунками органів ПФУ страховий стаж позивачки у закладах освіти на посадах педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівника освіти, склав 12 років 11 місяці 3 дні. До цього стажу враховані періоди роботи ОСОБА_1 з 15.08.1987 року по 30.08.1999 року, з 30.10.2000 року по 16.09.2001 року, коли вона згідно зі записами у трудовій книжці працювала на посадах вчителя загальноосвітньої школи.

Судом першої інстанції зауважено, що відповідачі не врахували до спеціального страхового стажу період роботи ОСОБА_1 у Компаніївському технікумі (фаховому коледжі) ветеринарної медицини, посилаючись на те, що посада методиста відсутня у Переліку №909.

Суд першої інстанції, установив, що позивачка, займаючи у Компаніївському технікумі (фаховому коледжі) ветеринарної медицини посаду методиста, в межах свого робочого часу за основною посадою, з вересня 2004 року також веде у цьому закладі освіти викладацьку роботу (викладач культурології, математики, інформатики, фізики, астрономії) з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки), що підтверджується уточнюючими довідками ВСП "Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ" №22 від 31.01.2025 року, №51 від 26.02.2025 року, а також щорічними наказами про тарифікаційне педагогічне навантаження викладачів на відповідні навчальні роки, а також, що згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування періоди її роботи у Компаніївському технікумі (фаховому коледжі) ветеринарної медицини за 2004 – 2025 роки обліковані за кодом ЗПЗ055Е1, суд першої інстанції вказав, що за даними про трудову діяльність, що містяться у системі персоніфікованого обліку, період роботи ОСОБА_1 у Компаніївському технікумі (фаховому коледжі) ветеринарної медицини у 2004 – 2025 роках на посаді методиста, коли вона поєднувала цю роботу із роботою викладача, зарахований до спеціального стажу працівника освіти, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому підлягає зарахуванню до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Оскільки з урахуванням визнаних відповідачами періодів роботи та спірного періоду роботи, підтвердженого судом у цій справі, позивачка має необхідну тривалість спеціального стажу, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, Порядком №1191, і відповідає іншим умовам отримання грошової допомоги при виході на пенсію, суд першої інстанції вважав за доцільне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Киві №111350001072 від 06.03.2025 року про відмову у призначенні грошової допомоги, позаяк таке рішення порушує права позивача на отримання грошової допомоги, передбаченої законом.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах ГУ ПФУ в Кіровоградській області допустило протиправну бездіяльність, оскільки попри наявність у позивачки права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, та попри свій обов`язок при першій виплаті позивачці пенсії за віком виплатити їй також цю грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення пенсій, цей обов`язок не виконало.

Тому, визнаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області, суд першої інстанції зобов`язав цей орган ПФУ, в якому позивачка перебуває на обліку та отримує пенсію, виплатити їй відповідну грошову допомогу.

Разом з тим, суд першої інстанції вважав необґрунтованою позовну вимогу про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №3275-2466/С-02/8-1100/25 від 15.04.2025 року, оскільки вказана відповідь носить інформаційний характер та в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням ГУ ПФУ у Кіровоградській області №111350001072 з 07 січня 2025 року призначено ОСОБА_2 пенсію за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_2 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

На звернення позивача із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, №111350001072 від 14 лютого 2025 року частково відмову у проведенні перерахунку пенсії. До спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, враховано періоди роботи з 15.08.1987 року по 30.08.1999 року, з 30.10.2000 року по 16.09.2001 року на посаді вчителя. Період роботи з вересня 2004 року по січень 2025 року згідно з довідкою №22 від 31.01.2025 року не враховано, оскільки у довідці не вказана педагогічна посада, а посада методист не передбачена Переліком №909.

Позивач знову звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 26.02.2025 року про виплату їй грошової допомоги. До заяви долучила довідку №51 від 26.02.2025 року, видану ВСП "Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ", про те, що з 2004 року вона працює викладачем загальноосвітніх дисциплін (фізика, інформатика), проходила курси підвищення кваліфікації вчителів фізики та інформатики, періодично атестувалася на посаді викладача.

Вказана заява прийнята у сервісному центрі ГУ ПФУ в Кіровоградській області, зареєстрована 26.02.2025 року за №125 та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Киві.

За результатами розгляду заяви аналогічного змісту, поданої позивачем 26 лютого 2025 року, рішенням ГУ ПФУ в м. Києві, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, №111350001072 від 06 березня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. У рішенні вказано, що період роботи позивачки на посаді викладача загальноосвітніх дисциплін з 2004 року підтверджений довідкою №51 від 26 лютого 2025 року, неможливо зарахувати до спеціального стажу, який дає право на отримання грошової допомоги, через те, що записи у цій довідці та у трудовій книжці носять суперечливий характер.

Втретє позивач у березні 2025 року звернулась до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з питання виплати грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком.

Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області №3275-2466/С-02/8-1100/25 від 15 квітня 2025 року повідомлено позивача про відсутність у неї спеціального стажу, передбаченого пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, з аналогічних підстав. Крім того, повідомило, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області ініціювало проведення перевірки обґрунтованості видачі довідок №22 від 31.01.2025 року, №51 від 26.02.2025 року, виданих ВСП «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ», та за результатами перевірки зможе повернутися до розгляду питання про призначення грошової допомоги.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Пунктом 2-1 розділу розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) встановлено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі – Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі – Перелік №909).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" – "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пункт 5 Порядку №1191 визначає, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" – "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків – 35 років, для жінок – 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Таким чином, призначення грошової допомоги здійснюється за сукупністю умов: досягнення пенсійного віку, праця у закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону № 1788-ХІІ (для жінок - 30 років) на таких посадах, не отримання на час призначення пенсії за віком будь-якої пенсії.

При цьому до страхового стажу, що визначає право особи на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи виключно в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

Спірним в цій справі є питання наявності у позивача права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV через відсутність у позивача передбаченого цією нормою страхового стажу (30 років) у закладах та установах державної або комунальної форми власності.

Як вказано вище, відповідачами не зараховано до спеціального стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, період роботи позивача у ВСП «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» з 12 листопада 2001 року по 06 січня 2025 року з тих підстав, що посада методиста відсутня у Переліку №909.

Переліком № 909 установлено відповідний перелік закладів освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, зокрема, у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Записами трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено, що позивач з 12 листопада 2001 року прийнята у Компаніївський технікум ветеринарної медицини, зарахована на посаду методиста – вихователя технікуму, з 03.01.2004 року – призначена методистом та завідуючим методичним кабінетом технікуму, з 28.07.2006 року – переведена на посаду методиста у Компаніївський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету, який у 2017 році перейменований на Компаніївський коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету, а у 2020 році перейменований на ВСП «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету» та набув статус закладу фахової передвищої освіти – відокремленого структурного підрозділу закладу вищої освіти.

На день досягнення пенсійного віку та призначення пенсії за віком ОСОБА_2 працювала у цьому закладі освіти.?

Розрахунком стажу доводиться, що страховий стаж позивача у закладах освіти на посадах педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ як працівника освіти, становить 12 років 11 місяці 3 дні. До цього стажу враховані періоди роботи ОСОБА_1 з 15.08.1987 року по 30.08.1999 року, з 30.10.2000 року по 16.09.2001 року, коли вона згідно зі записами у трудовій книжці працювала на посадах вчителя загальноосвітньої школи.

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, посади вихователя – методиста, методиста належать до педагогічних посад.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про фахову передвищу освіту» від 06 червня 2019 року №2745-VIII (далі — Закон №2745-VIII) основними посадами педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти є:

1) керівник (директор, начальник) закладу фахової передвищої освіти, керівник філії закладу фахової передвищої освіти, керівник структурного підрозділу закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти;

2) заступник керівника (заступник директора, заступник начальника) закладу фахової передвищої освіти, заступник керівника філії закладу фахової передвищої освіти, заступник керівника структурного підрозділу закладу вищої освіти, іншої юридичної особи, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері фахової передвищої освіти, діяльність якого безпосередньо пов`язана з освітнім процесом;

3) завідувач (начальник) відділення;

4) голова циклової комісії;

5) викладач, старший викладач;

6) методист;

7) завідувач навчально-виробничої практики;

8) керівник фізичного виховання;

9) завідувач навчально-методичного кабінету, завідувач навчальної (навчально-виробничої) лабораторії, завідувач навчальної (навчально-виробничої) майстерні;

10) майстер виробничого навчання;

11) вихователь.

За положеннями частин другої та третьої статті 60 Закону №2745-VIII норми часу навчальної роботи в закладах фахової передвищої освіти державної та комунальної форми власності, які мають статус бюджетної установи або виконують державне (регіональне) замовлення, визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Норми часу навчальної роботи в інших закладах фахової передвищої освіти визначаються відповідно до установчих документів таких закладів.

Навчальне навантаження на одну ставку викладацького складу закладу фахової передвищої освіти становить 720 годин на навчальний рік.

Обсяги часу методичної, інноваційної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників визначаються закладом фахової передвищої освіти.

Наказом Міністерства освіти України №102 від 15 квітня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за №56, затверджено Інструкцію про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (далі - Інструкція №102), яка визначає умови оплати праці, ставки заробітної плати, посадові оклади, що застосовуються при обчисленні заробітної плати зокрема педагогічних і керівних працівників коледжів, вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації.

Згідно з пунктом 91 Інструкції №102 інші працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин (12 годин на тиждень, 480 годин на рік), якщо вони по основній роботі отримують повний посадовий оклад (ставку). У випадках, коли вищезгадані працівники отримують по основній посаді 0,5 посадового окладу (ставки), їм дозволяється вести викладацьку роботу в середньому не більше 3 годин на день (18 годин на тиждень, 720 годин на рік). Названим працівникам за норму годин, визначену у цьому пункті, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією).

У спірному випадку позивач, займаючи у Компаніївському технікумі (фаховому коледжі) ветеринарної медицини посаду методиста, в межах свого робочого часу за основною посадою з вересня 2004 року також веде у цьому закладі освіти викладацьку роботу (викладач культурології, математики, інформатики, фізики, астрономії) з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки), що підтверджується уточнюючими довідками ВСП «Компаніївський фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ» №22 від 31 січня 2025 року, №51 від 26 лютого 2025 року, а також щорічними наказами про тарифікаційне педагогічне навантаження викладачів на відповідні навчальні роки.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які долучені до пенсійної справи позивачки, періоди її роботи у Компаніївському технікумі (фаховому коледжі) ветеринарної медицини за 2004 – 2025 роки обліковані за кодом ЗПЗ055Е1, за яким відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) враховується трудовий стаж працівників освіти за наявності спеціального стажу роботи за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Отже, позивач працювала на посаді методиста у спірний період, поєднуючи роботу із роботою викладача.

Оскільки спірний період зарахований до спеціального стажу працівника освіти, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ, цей період підлягає зарахуванню до спеціального стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.

Доводи апелянта про відсутність у позивача спеціального стажу (30 років), неможливість зарахування періоду роботи методистом до спеціального стажу, спростовані наведеними вище висновками суду.

Відповідно, суд погоджує висновок першої інстанції про протиправність рішення ГУ ПФУ в м. Києві про відмову у призначенні позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день його призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, протиправність бездіяльності ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо невиплати позивачу такої грошової допомоги, а також обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача - зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області виплатити позивачу таку грошову допомогу.

Суд відхиляє аргумент апелянта про порушення позивачем порядку звернення за перерахунком пенсії, оскільки позивач не зверталась із заявою про перерахунок пенсії (призначення допомоги) встановленого зразка, відповідачем не приймалось рішення про відмову у перерахунку пенсії (призначенні допомоги) суд зазначає таке.

Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 сформульовано висновок, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

Таким чином, відповідач мав розглянути питання, порушене позивачем, тому неподання позивачем окремої заяви за встановленою формою не є підставою для відмови у наданні позивачу захисту порушених права, позаяк звернення позивача до суду обумовлено порушенням його прав на належний розмір пенсії.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в справі № 340/5168/25 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в справі № 340/5168/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 10 червня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов