Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №340/1484/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/1484/26

Суддя І інстанції Петренко О.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, які полягають у невиконанні рішень суду, які набрали законної сили, а також визнати, що внаслідок довготривалого невиконання судових рішень, які набрали законної сили – спричиняється моральна шкода;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 3 % річних, що становить – 37353,56 грн., пені, що становить 219210,17 грн. та інфляційних збитків – 121613,30 грн., від суми заборгованості, яка становить 351 483,53 грн., а також у якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу державної влади суму в розмірі 130 000 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивовано тим, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави виникнення, нормативне регулювання та заявлені до двох різних відповідачів. При цьому, такі позовні вимоги не є похідними одна від одної.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви. Вказує на те, що суд помилково ототожнив поданий позов із вимогами про виконання судового рішення, оскільки поданий позов не спрямований на виконання рішення, не підміняє виконавче провадження, має самостійну правову природу, а заявлені вимоги мають спільну підставу. Також скаржник вказує на те, що у випадку сумнівів щодо об`єднання вимог, суд першої інстанції мав право роз`єднати вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Приписам цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас у цій статті (у частинах четвертій - п`ятій) встановлені заборони об`єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон визначає особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті).

Поряд з тим закон установлює норму, відповідно до якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або кілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства і розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (частина шоста статті 172 КАС України).

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Враховуючи те, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України не встановив обставин, які б свідчили про об`єднання позивачем у цьому позові вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду зробила висновок про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанову складено 09 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова