Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №480/6664/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 р.Справа № 480/6664/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Семененко М.О.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, м. Суми по справі № 480/6664/25

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , виплату пенсії по особовому рахунку № НОМЕР_2 , здійснити її перерахунок та виплатити на користь позивача, спадкоємця першої черги, який прийняв спадщину, ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 передбачені законом грошові суми коштів;

- стягнути витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/6664/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії (Номер категорії справи 112010200). Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, зал 210.

15.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що позивач по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 06.10.2025. Спадкоємцем за законом першої черги є його дочка ОСОБА_4 . На підставі викладеного, просив зупинити провадження у справі до прийняття спадщини спадкоємцями.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі № 480/6664/24 - відмовлено. Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії - закрито.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 у справі №480/6664/25 про закриття провадження у справі та замінити особу позивача, ОСОБА_2 та спадкоємицю, яка прийняла та оформила спадщину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 11.10.2017, орган, що видав 5910, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 . Повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті спору.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що, подаючи позов, ОСОБА_2 керувався тим, що до складу спадщини входить уся сукупність майнових прав і обов`язків померлого, у тому числі право на нараховану та невиплачену заробітну плату, пенсію, стипендію, а за свого життя вже після призначення пенсії за віком його покійній дружині ОСОБА_3 , відповідач порахував її особою без громадянства і незаконно зупинив виплату пенсії. Отже, цей спір за життя ОСОБА_3 виник не на стадії призначення пенсії, або у зв`язку з її перерахунком з тих чи інших причин, а у зв`язку з протиправним припиненням виплати пенсії про що позивач ОСОБА_2 дізнався лише при оформленні спадщини, так як сімейним бюджетом за життя керувала ОСОБА_3 .

Зауважила, що на стадії відкриття провадження у справі суд погодився з такою позицією ОСОБА_2 і ухвалою від 27.08.2025 р. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №480/6664/25.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 помер, а тому представник позивача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі і зазначив, що спадкоємцем першої черги за законом є дочка позивача ОСОБА_1 .

Апелянт вважає, що якщо позивач ОСОБА_2 успадкував майнове право після смерті своєї дружини ОСОБА_3 на не виплачену пенсію, то відповідно це право перейшло і до неї після смерті ОСОБА_2 , оскільки 14.04.2026 вона оформила спадщину після смерті батька.

Зауважила, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд вирішував питання про зупинення провадження у справі, а не питання про те, чи передбачають спірні правовідносини правонаступництво, так як предметом судового розгляду було розгляд повідомлення колишнього представника позивача про смерть позивача, а не заяви чи клопотання спадкоємця позивача. Відтак, суд прийняв ухвалу про закриття провадження у справі з порушенням процесуальних прав особи, цивільних прав та інтересу особи, якої ухвала стосується, чим порушив її право заперечувати проти цього судового рішення.

Також, звернула увагу, що у мотивувальній частині ухвали викладена інформація, яка прямо суперечить інформації, наведеній судом в описовій частині ухвали. Так, у першому абзаці описової частини ухвали суд зазначає, що предметом спору є невиплачена за життя пенсія покійної дружини позивача, спадщину після смерті якої прийняв позивач. А в мотивувальній частині ухвали у абзаці 1 сторінки 2 ухвали суд зазначає, що "предметом розгляду у цій справі є право позивача на перерахунок та виплату пенсії...", то суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не передбачають правонаступництва.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Від апелянта надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, враховуючи безпекову ситуацію в країні. Зазначила, що підтримує подану у справі апеляційну скаргу у повному обсязі та просила її задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та закриваючи провадження у справі, виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а отже відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Відсутність правонаступництва у спірних правовідносинах є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку зі смертю позивача.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 236 КАС України, суд повинен насамперед встановити, чи допускають спірні правовідносини правонаступництво. Лише у разі позитивного вирішення цього питання смерть сторони у справі є підставою для зупинення провадження до встановлення її правонаступника.

Тож, визначальним для застосування зазначеної норми є не сам факт смерті особи та наявність потенційних спадкоємців, а можливість переходу спірних прав та обов`язків до інших осіб у порядку правонаступництва.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми пенсії, заробітної плати або інших виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №2-а-2691/2009, в якій суд, зазначив: "колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 52 Закону №1058-IV та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва".

Предметом спору у цій справі є вимоги позивача про зобов`язання відповідача відновити виплату пенсії його померлій дружині - ОСОБА_3 , здійснити її перерахунок та виплатити на його користь як спадкоємця першої черги суми пенсії, які, на його думку, підлягали б виплаті спадкодавцю.

Водночас матеріали справи свідчать про те, що за життя померла ОСОБА_3 не набула права на отримання конкретно визначених сум пенсії, які могли б увійти до складу спадщини, оскільки питання щодо поновлення виплати пенсії та її перерахунку не було вирішене уповноваженим органом за її життя.

Колегія суддів зазначає, що право на звернення з вимогою про поновлення виплати пенсії та здійснення її перерахунку є особистим немайновим правом, нерозривно пов`язаним з особою пенсіонера. У зв`язку зі смертю такої особи зазначене право припиняється та не входить до складу спадщини, а відтак не може бути предметом правонаступництва.

З огляду на викладене, спірні правовідносини у частині вимог про поновлення виплати пенсії та проведення її перерахунку не допускають правонаступництва, оскільки предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми пенсії, право на отримання яких виникло у спадкодавця за життя та які залишилися ним неодержаними у зв`язку зі смертю.

За таких обставин позивач, набувши статусу спадкоємця першої черги, не набув права вимагати поновлення виплати пенсії спадкодавцю чи здійснення її перерахунку для подальшого визначення та стягнення сум, які могли б належати останній за життя. В іншому випадку спадкоємець фактично набував би право на реалізацію особистих прав спадкодавця, що суперечить природі спадкового правонаступництва та вимогам закону.

Оскільки спірні правовідносини мають особистий характер та не допускають правонаступництва в частині вимог про поновлення виплати та перерахунок пенсії, підстави для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 236 КАС України відсутні.

Разом з цим відсутність у спірних правовідносинах ознак, які б допускали процесуальне правонаступництво, виключає можливість подальшого розгляду справи та є підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішення клопотання про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 236 КАС України обов`язковою умовою для зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю сторони є наявність спірних правовідносин, які допускають правонаступництво. Отже, вирішуючи клопотання про зупинення провадження, суд зобов`язаний насамперед встановити, чи допускають спірні правовідносини перехід спірних прав та обов`язків до спадкоємців.

Суд першої інстанції, дослідивши характер спірних правовідносин та зміст заявлених позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги щодо поновлення виплати пенсії померлій особі та здійснення її перерахунку є нерозривно пов`язаними з особою пенсіонера, а тому не допускають правонаступництва. Встановивши відсутність передбаченої законом умови для зупинення провадження у справі, суд правомірно відмовив у задоволенні відповідного клопотання.

Сам факт розгляду клопотання про зупинення провадження не позбавляв суд можливості вирішити питання про наявність підстав для подальшого розгляду справи. Оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд був зобов`язаний застосувати наслідки, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 238 КАС України, та закрити провадження у справі. Таким чином, закриття провадження у справі після вирішення питання щодо можливості правонаступництва відповідає вимогам процесуального закону та не свідчить про порушення прав учасників справи.

Також безпідставними є доводи апелянта про те, що відкриття провадження у справі свідчить про згоду суду з твердженнями позивача щодо успадкування ним права померлої дружини на нараховану, але не виплачену пенсію, оскільки відкриття провадження у справі є процесуальною стадією, на якій суд перевіряє дотримання формальних вимог до позовної заяви та наявність підстав для її прийняття до розгляду. Вчинення судом такої процесуальної дії не означає встановлення обґрунтованості позовних вимог, підтвердження викладених у позові обставин чи формування остаточного висновку щодо наявності або відсутності у позивача спірного матеріального права.

Питання щодо правової природи спірних правовідносин, наявності у особи відповідного суб`єктивного права, допустимості правонаступництва та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи на підставі дослідження доказів та застосування норм матеріального і процесуального права.

Тому саме по собі відкриття провадження у справі не позбавляє суд права та обов`язку у подальшому застосувати передбачені КАС України процесуальні наслідки у разі встановлення відповідних обставин, зокрема закрити провадження у справі, якщо під час її розгляду буде встановлено наявність підстав, визначених статтею 238 КАС України. Відтак доводи про те, що відкриттям провадження суд фактично підтвердив наявність у позивача спірного матеріального права або можливість процесуального правонаступництва, ґрунтуються на неправильному розумінні норм процесуального права та є безпідставними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду (справа №286/3516/16-ц), у якій позивачка зверталася за захистом саме спадкових прав на недоотримані спадкодавцем за життя пенсійні виплати. Суди встановили, що до складу спадкового майна входила доплата до пенсії померлого у сумі 14979,52 грн, спадкоємцем якого є його дружина. Позивачка як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на доплату до пенсії у сумі 14979,52 грн, яка була нарахована, але не виплачена померлому, позивачка набула право на отримання нарахованої, але не виплаченої доплати до пенсії. У цій справі, суд дійшов висновку, що такий спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду і у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №808/1346/18, виходячи з того, що на дату смерті батька позивачки судові рішення про здійснення перерахунку його пенсії відповідачем виконані не були. Вказане стало підставою для звернення до адміністративного суду з позовом до органу пенсійного фонду про визнання бездіяльності відповідача протиправною і зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до судових рішень. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори, предметом яких є майнова вимога позивача щодо визнання, зокрема, в порядку спадкування, права власності на грошові кошти, мають приватноправовий характер і підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Крім того, такий підхід застосований також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №355/323/17, де Суд, вирішуючи питання наявності у особи права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії) її померлого чоловіка, вказав, що аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить, що законодавець не забороняє права спадкування на отримання нарахованої, але неодержаної пенсії (доплат до пенсії). Суд виходив з того, що оскільки особі за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі судових рішень, позивач як спадкоємець за законом в установленому законом порядку прийняла спадщину після його смерті, а тому набула права на отримання нарахованої, але невиплаченої пенсії (доплат до пенсії). Суд також наголосив, що стягнення у судовому порядку нарахованої на підставі вказаних рішень, але невиплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.

Подібні висновки щодо розгляду спорів, які стосуються виплати недоодержаних сум пенсії, в порядку цивільного судочинства за позовом спадкоємця до органу пенсійного фонду, неодноразово висловлені Великою Палатою Верховного Суду також у постанові від 26 червня 2019 року у справі №284/252/17 (позов про стягнення з органу пенсійного фонду у порядку спадкування неодержаних за життя спадкодавиці (матері позивача) підвищення до пенсії й додаткової пенсії, щорічної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування), а також Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 квітня 2022 року у справі №428/3913/20 (позов про стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера в порядку спадкування), від 30 листопада 2022 року у справі №638/19167/19 (спір щодо стягнення спадщини у вигляді недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера).

Щодо доводів апелянта про суперечність інформації наведеної в описовій та мотивувальній частинах, то колегія суддів зазначає, що викладені в описовій частині відомості відображають зміст позовних вимог та позицію позивача, тоді як у мотивувальній частині суд надав правову оцінку характеру спірних правовідносин і дійшов висновку щодо неможливості правонаступництва у цій справі.

Саме по собі використання судом різних формулювань не свідчить про наявність суперечностей в ухвалі та не спростовує висновку суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини у частині вимог про поновлення виплати пенсії та її перерахунок мають особистий характер і не допускають правонаступництва.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, досліджено наявні докази, надано їм належну оцінку та прийнято рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Отже, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що таке ухвалено судом з додержанням норм процесуального права, є законним і обґрунтованим, тож підстави для його скасування відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 по справі № 480/6664/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.О. Семененко

Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

Повний текст постанови складено 10.06.2026 року