Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №560/7233/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №560/7233/26

Суддя: Ковальчук О.К.

Справа № 560/7233/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К.

за участі:секретаря судового засідання Левицької Ю.О. Лося С.Г., представника відповідача Косевича С.О.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить

визнати протиправною бездіяльність Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області, що полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №80446040 в день отримання заяви позивача та копії ухвали суду від 20.03.2026 у справі №673/305/26, всупереч частини 2 статті 39 та пункту 1 частини 4 статті 4 Закону "Про виконавче провадження", невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадженню №80446222 в день отримання заяви позивача та копії ухвали суду від 20.03.2026 у справі №673/304/26, всупереч частини 2 статті 39 та пункту 1 частини 4 статті 4 Закону "Про виконавче провадження", незнятті арештів та обтяжень, накладених у межах зазначених проваджень, неповерненні виконавчих документів стягувачу, неповідомленні про відкриття виконавчих проваджень, всупереч частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", вибірковому та маніпулятивному застосуванні норм Закону України "Про виконавче провадження" шляхом ігнорування пункту 1 частини 4 статті 4 при одночасному посиланні на статтю 39 того самого Закону, що є порушенням статті 19 Конституції України та статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та

зобов`язати Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області негайно: винести постанову про закінчення виконавчого провадження №80446040, винести постанову про закінчення виконавчого провадження №80446222, скасувати всі арешти та обтяження, накладені на майно і кошти в межах виконавчих проваджень №80446040 та №80446222, відповідно до частини 1 статті 40 Закону "Про виконавче провадження", виключити відомості з Єдиного реєстру боржників, повернути виконавчі документи (постанови №220079 та №220089 від 11.02.2026) стягувачу,

стягнути з Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області моральну шкоду у розмірі 50000 гривень — по 25 000 гривень за кожним із двох незаконних виконавчих проваджень, у повному обсязі без зменшення, оскільки відповідач не надав і не може надати доказів на спростування заявленої суми, а презумпція завдання моральної шкоди діями органу державної влади є матеріально-правовою і лежить на відповідачеві.

В обґрунтування позову зазначає, що на підставі двох постанов про притягнення до адміністративної відповідальності відповідач відкрив виконавчі провадження №80446040 та №80446222. Разом з тим, ухвалами від 20.03.2026 у справах №673/304/26, №673/305/26 Деражнянський районний суд Хмельницької області поновив строк оскарження постанов від 11.02.2026 №220079, №220089 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та відкрив провадження у справі. У квітні 2026 позивач подав до органу державної виконавчої служби заяву, в якій просив закінчити виконавчі провадження №80446040 та №80446222 у зв`язку із оскарження виконавчих документів до суду. Листами від 28.04.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для закінчення виконавчих проваджень, оскільки статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачена така підстава як оскарження виконавчого документу до суду. Вважає бездіяльність відповідача щодо закінчення виконавчих проваджень №80446040 та №80446222 протиправною, оскільки поновлення судом строку оскарження означає, що цей строк не збіг, а отже обидві постанови від 11.02.2026 №220079, №220089 не набрали і не мають законної сили, а виконавчі провадження є нечинними. просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 04.05.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк для усунення недоліків шляхом подання доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою від 11.05.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд продовжив строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою від 18.05.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та повідомив сторони, що розгляд справи відбудеться 02.06.2026 о 12:30 год.

Представник Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскільки виконавчі документи (постанови 11.02.2026 №220079, №220089 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП) відповідали вимогам визначеним статтею 4 закону України "Про виконавче провадження", підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутні. Крім того, підстави для закінчення виконавчих провадження або повернення виконавчих документів стягувачу наразі відсутні. Факт оскарження в судовому порядку виконавчих документів не скасовує законної сили постанов на момент відкриття виконавчих проваджень. Крім того, від позивача не надходило жодних заяв та ухвал суду про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях №80446040, №80446222 у порядку, передбаченому статтями 150-151 КАС України (забезпечення позову), або про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчих провадженнях № 80446040, №80446222 відповідно до статей 34, 35,38 Закону України "Про виконавче провадження". Водночас, саме на позивача покладений обов`язок ініціювати перед судом питання про зупинення стягнення на час розгляду справи. Відсутність такої ухвали означає, що виконавчі документи є чинними та підлягають обов`язковому виконанню державним виконавцем. Самостійне зупинення або закінчення виконавчих дій державним виконавцем без відповідного судового рішення або законних підстав (скасування постанови) було б прямим порушенням вимог закону та прав стягувача. Оскільки на момент вчинення виконавчих дій постанови № ГБВ 220079 від 11.02.2026 та № ГБВ 220089 від 11.02.2026 видані СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області були чинними, а будь-які законні підстави для зупинення виконавчих проваджень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" були відсутні, дії державного виконавця є повністю правомірними, тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить задовольнити позов.

Позивач подав заперечення на відзив на позовну заяву, зміст якого аналогічний позовній заяві.

Ухвалою від 22.05.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.06.2026 суд відклав розгляд справи на 09.06.2026 11:00 год, у зв`язку із перебуванням судді на навчанні.

Ухвалою від 03.06.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд клопотання ОСОБА_1 повернув заявнику без розгляду.

Ухвалою від 08.06.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання представника Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

09.06.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення та оголосив перерву до 10.06.2026 10:00 год.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову, представник органу державної служби просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивачу - ОСОБА_1 19.02.2026 вручені постанови від 11.02.2026 № ГБВ 220079 та № ГБВ 220089 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП.

Постановою від 09.03.2026 головний державний виконавець Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрив виконавці провадження №80446040, №80446222.

Ухвалами від 20.03.2026 у справах №673/304/26, №673/305/26 Деражнянський районний суд Хмельницької області поновив строк оскарження постанов від 11.02.2026 №220079, №220089 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та відкрив провадження у справах.

У квітні 2026 позивач подав до органу державної виконавчої служби заяву, в якій просив закінчити виконавчі провадження №80446040 та №80446222 у зв`язку із оскарження виконавчих документів до суду.

Листами від 28.04.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для закінчення виконавчих проваджень, оскільки статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачена така підстава як оскарження виконавчого документу до суду.

Вважаючи протиправною бездіяльність органу державної служби щодо закінчення виконавчих проваджень № 80446040, №80446222, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII.

Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Суд враховує, що підставою для відкриття 09.03.20256 виконавчих проваджень №80446040, №80446222 слугували виконавчі документи (постанови № ГБВ 220079 від 11.02.2026 та № ГБВ 220089 від 11.02.2026 видані СПД №1 ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області).

Разом з тим, ухвалами від 20.03.2026 Деражнянський районний суд Хмельницької області поновив строк оскарження постанов від 11.02.2026 №220079, №220089 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП та відкрив провадження у справах №673/304/26, №673/305/26.

Предметом позову слугує протиправна бездіяльність відповідача щодо закінчення виконавчих проваджень №80446040, №80446222.

Частиною 1 статті 39 Закону №1404-VIII визначені випадки закінчення виконавчого провадження, зокрема, Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;

2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;

3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;

4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;

7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;

9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;

14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України;

15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;

16) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;

19) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника;

19-1) якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди;

19-2) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили;

20) врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;

21) виконання або відкликання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", скасування рішення суду про тимчасове обмеження громадянина України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, якщо виконавче провадження розпочато за таким рішенням.

Оскільки, частина 1 статті 39 Закону Закону №1404-VIIІ не містить такої підстави для закінчення виконавчого провадження, як оскарження виконавчого документа, суд вважає, що відповідач правомірно відмови у задоволенні заяви позивача.

Разом з тим, згідно зі статтею 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскарження особою постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зупиняє можливість її пред`явлення до примусового виконання до розгляду відповідної скарги, що покликано забезпечити визначеність сторін у виниклих між ними правовідносинах.

Тому, відкривши виконавче провадження за постановою про адміністративне правопорушення, яка перебуває на стадії оскарження та на момент пред`явлення до примусового виконання не набрала законної сили, порушені права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності (позивача), на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас, позивач у справі №560/7233/26 не оскаржує правомірність підстав для прийняття постанов від 09.03.2026 про відкриття виконавчих проваджень №80446040, №80446222, що виходить за межі розгляду предмету позову. Таким чином, позивач обрав не правильний спосіб захисту праву.

Положеннями частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних.

Під час судового розгляду відповідач довів правомірність підстав для відмови у закінченні виконавчих проваджень №80446040 та №80446222.

Враховуючи викладене, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що ухвалою від 18.05.2026 відстрочив сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлений у розмірі 3328,0 грн.

У позовній заяві позивач заявив одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, позивач за подання вказаного позову повинен був сплатити 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4) судового збору.

Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

У зв`язку з несплатою позивачем судового збору у розмірі 2662,40 грн, суд дійшов висновку, що відстрочену суму судового збору слід стягнути з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Стягнути на з ОСОБА_1 користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Хмел обл/Хмельниц. мтг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37971775 ; банк отримувача - казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA888999980313161206084022775; код класифікації доходів бюджету - 22030101) 1331,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 червня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Летичівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Юрія Савіцького, 14,с-ще Летичів,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,31500 , код ЄДРПОУ - 34323534)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua