Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №640/13785/20 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 640/13785/20

РІШЕННЯ

іменем України

10 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2017 №0001374004.

В обґрунтування позову ТОВ «Імпульс ЛТД» зазначає, що Податковим органом проведено камеральну перевірку за період квітень - грудень 2016 року щодо своєчасності реєстрації акцизних накладних. Однак норми пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, які надали право перевіряти в межах камеральної перевірки своєчасність реєстрації акцизних накладних, набули чинності лише з 01.01.2017 року згідно із Законом України № 1797-VIII і не мають зворотної сили в часі. Своєчасність реєстрації акцизних накладних за 2016 рік не могла бути предметом дослідження під час камеральної перевірки, оскільки відповідні дані не є податковою звітністю в розумінні п. 76.1 ст. 76 ПК України.

Позивач наголошує, що реєстрація акцизних накладних у період березня - жовтня 2016 року була здійснена вчасно. Разом з тим підприємством було самостійно виявлено помилку (невірно вказано тип причини «5» замість «1» - отримання пального кінцевим споживачем). На підставі усної консультації службових осіб ДПІ позивачем у грудні 2016 року було внесено відповідні коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) з метою виправлення виключно типу причини, що не призвело до зміни дати складання накладних чи порушення строків їх первинної реєстрації.

З огляду на відсутність складу податкового правопорушення та порушення контролюючим органом порядку здійснення податкового контролю, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 постановлено прийняти до провадження адміністративну справу №640/13785/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Замінити відповідача, Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43141267), на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Витребувати в товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс ЛТД" письмову інформацію стосовно актуальності позовних вимог.

Запропонувати учасникам справи у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.

Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Представник відповідача вказує, що камеральну перевірку ТОВ «Імпульс ЛТД» проведено відповідно до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України. Предметом такої перевірки, з урахуванням внесених Законом України № 1797-VIII змін, є зокрема і своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН). Оскільки перевірка проводилась 06.06.2017 року, тобто після набуття чинності вказаним Законом, посилання позивача на неможливість її проведення є безпідставними.

За результатами аналізу даних ЄРАН встановлено порушення позивачем вимог п. 231.6 ст. 231 ПК України щодо дотримання граничних строків реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування за спірний період. Розрахунки коригування, сформовані з метою виправлення помилок, згідно з Порядком № 218 підлягають обов`язковій реєстрації в ЄРАН не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Позивачем цей строк було порушено.

Відповідно до п. 120.2.1 ст. 120.2. ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН тягне за собою накладення штрафу у відсотковому розмірі від суми акцизного податку залежно від кількості днів прострочення. Жодних законодавчих підстав для звільнення платника від відповідальності за порушення строків реєстрації у цьому випадку немає. Крім того, позивач у позовній заяві жодним чином не спростовує висновки контролюючого органу про пропуск строків та не надає доказів їх вчасної реєстрації.

На підставі викладеного, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.06.2017 р. № 0001374004 законним та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими.

Наголошує, що усі без виключення акцизні накладні за спірний період березень - жовтень 2016 року були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) вчасно, у строки, встановлені п. 231.3 та п. 231.6 ст. 231 ПК України, що підтверджується відповідними електронними квитанціями.

При складанні накладних тодішнім директором та за сумісництвом єдиним бухгалтером підприємства Гарбуз О.В., яка була особою похилого віку, мала важкі хронічні хвороби і згодом померла, було допущено суто технічну помилку через використання неправильного електронного бланка - у графі «тип причини» помилково проставлено цифру «5» замість «1». Ця помилка жодним чином не вплинула на виникнення, зміну чи збільшення податкових зобов`язань та не змінювала суми обов`язкових платежів. Відповідальність за технічні помилки такого роду нормами ст. 120.2. ПК України (в редакції на час спірних правовідносин) взагалі не передбачена.

Звертає увагу, що позивач здійснив повторну реєстрацію акцизних накладних із виправленим типом причини в період з 19.12.2016 по 21.12.2016 року виключно на виконання усних вказівок та консультацій службових осіб ДПІ у Святошинському районі м. Києва, оскільки чинний на той час Порядок № 218 не передбачав іншого механізму виправлення подібних помилок.

Вважає, що запроваджені нормами п. 120.2.1.-120.2.3 ПК України нові штрафні санкції, на які посилається податковий орган, відповідно до підпункту 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, підлягають застосуванню лише до тих акцизних накладних, реєстрація яких в ЄРАН розпочалася з 01.10.2019 року, а тому не можуть поширюватися на правовідносини 2016 року.

Враховуючи викладене, позивач наполягає на задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпульс ЛТД» (код ЄДРПОУ 23514836) зареєстроване як юридична особа та здійснює господарську діяльність, пов`язану з реалізацією пального через власну мережу АЗС. У межах цієї діяльності підприємство є платником акцизного податку та здійснює реєстрацію акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).

У період з березня по жовтень 2016 року позивачем було складено та зареєстровано в ЄРАН ряд акцизних накладних. За позицією позивача первинна реєстрація цих накладних була здійснена позивачем вчасно, з дотриманням установлених законом строків. Проте під час оформлення вказаних документів тодішнім директором та єдиним бухгалтером ТОВ «Імпульс ЛТД» ОСОБА_1 було допущено технічну помилку: через використання неправильного електронного бланка у графі «тип причини» замість коду «1» (отримувач не є платником акцизного податку з реалізації пального) помилково було проставлено код «5» (зіпсоване, знищене, втрачене пальне).

16 грудня 2016 року на адресу ТОВ «Імпульс ЛТД» надійшов лист-запит ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві № 12895/10/26-57-40-18 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно виявлених розбіжностей в ЄРАН за період березня - жовтня 2016 року.

З метою виправлення технічної помилки, за рекомендацією та після усної консультації з інспектором ДПІ у Святошинському районі м. Києва позивач у період з 19.12.2016 року по 21.12.2016 року повторно здійснив реєстрацію акцизних накладних в ЄРАН зі зміненим кодом типу причини з «5» на «1». При цьому дата складання, обсяги пального та коди УКТ ЗЕД у накладних залишилися незмінними.

06 червня 2017 року службовими особами Головного управління ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у деклараціях акцизного податку ТОВ «Імпульс ЛТД» щодо дотримання порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування в ЄРАН за період квітня - грудня 2016 року.

За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт від 06.06.2017 року № 26/180/26-15-40-04-13/23514836. У висновках акта зазначено, що позивачем порушено граничні терміни реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН, встановлені статтею 231 Податкового кодексу України. Податковий орган розцінив дії позивача щодо повторного внесення накладних у грудні 2016 року, з метою виправлення технічної помилки, як несвоєчасну первинну реєстрацію акцизних накладних із пропущенням встановленого строку.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві 20.06.2017 року було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001374004, яким до ТОВ «Імпульс ЛТД» застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 103 947,12 грн.

Розрахунок штрафу здійснено на підставі п. 120.2.1. ст. 120.2. Податкового кодексу України.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 27.06.2017 року.

Вважаючи спірне рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2017) передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України доповнено абзацом другим, згідно з яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Пунктом 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платниками акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України (в редакції, чинній до 01.01.2017) платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Згідно з пунктом 231.3 статті 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Пунктом 231.5 статті 231 ПК України визначено, що при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до пункту 231.6 статті 231 ПК України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального.

З метою отримання особою, яка реалізує пальне, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, така особа, що реалізує пальне, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне.

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з пунктом 231.7 статті 231 ПК України, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

особою, яка реалізує пальне, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального;

отримувачем пального, якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, для чого особа, яка реалізує пальне, надсилає складений розрахунок коригування отримувачу пального. При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального не платникам акцизного податку, або розрахунок коригування, складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних таким платником податку.

Пунктом 120-2.1 статті 120-2 ПК України передбачено, що порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів; 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Таким чином, податковим законодавством визначено граничний строк реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН після дати їх складання та передбачено застосування санкцій у вигляді штрафу за порушення платниками акцизного податку таких граничних термінів.

Щодо посилання позивача, як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення на те, що до 01.01.2017 чинне законодавство не надавало контролюючому органу право в межах камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності реєстрації акцизних накладних платником податків, суд зазначає таке.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків або відображених у системах електронного адміністрування податку на додану вартість та електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

У свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість або електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов`язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналогічні висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №826/1479/17 та від 04.09.2020 у справі №805/4480/16-а.

Суд також відхиляє посилання позивача на норми підпункту 25 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України як помилкові та такі, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, з огляду на таке.

Підпункт 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПК України було запроваджено значно пізніше (Законом України № 2628-VIII) з метою врегулювання перехідного періоду масштабної реформи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ), яка відбулася у 2019 році. Ця норма визначає специфіку та строки початку застосування оновлених за цією реформою штрафних санкцій, зокрема, за порушення строків реєстрації перших та других примірників акцизних накладних нового зразка, та встановлює, що такі штрафи застосовуються до накладних, строк реєстрації яких припадає на період з 1 жовтня 2019 року.

Зазначені перехідні положення жодним чином не скасовують, не зупиняють та не змінюють відповідальність за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних, яка існувала у період виникнення спірних правовідносин (у 2016 році).

Фінансова відповідальність платника податків за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних у 2016 році була чітко регламентована статтею 120.2. ПК України у редакції Закону України № 909-VIII, яка була чинною та обов`язковою до виконання на момент складання спірних акцизних накладних.

Відтак, аргументи позивача про неможливість застосування штрафних санкцій з посиланням на вказану норму «Перехідних положень» суд визнає безпідставними.

Стосовно суті виявленого порушення.

Податковий орган встановив порушення строків реєстрації акцизних накладних (розрахунків коригування) складених у грудні 2016 року з метою виправлення технічної помилки (заміна коду типу причини «5» на «1»). Саме ці накладні органом розцінено як "нові" накладні, зареєстровані з простроченням.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Імпульс ЛТД» у період з березня по жовтень 2016 року склало та зареєструвало в ЄРАН акцизні накладні у строки, встановлені пунктом 231.6 статті 231 ПК України, тобто не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Факт первинної своєчасної реєстрації підтверджується електронними квитанціями ЄРАН і відповідачем по суті не спростований.

Під час оформлення зазначених накладних колишнім директором було допущено технічну помилку: у реквізиті «тип причини» замість коду «1» (реалізація пального кінцевому споживачу, який не є платником акцизного податку) помилково зазначено код «5» (зіпсоване, знищене, втрачене пальне).

Разом з тим, вказана помилка не вплинула на жоден значущий показник накладних, тобто, дати складання, обсяги пального, коди УКТ ЗЕД, суми акцизного податку залишились незмінними.

16 грудня 2016 року ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві направила на адресу позивача лист-запит № 12895/10/26-57-40-18 з вимогою надати пояснення щодо виявлених розбіжностей в ЄРАН. За результатами усної консультації з інспектором контролюючого органу позивачу було рекомендовано здійснити виправлення шляхом повторної реєстрації накладних із правильним кодом типу причини.

Виконуючи рекомендацію контролюючого органу, позивач у період з 19 по 21 грудня 2016 року здійснив реєстрацію акцизних накладних із виправленим кодом типу причини. Дати складання, обсяги пального та інші суттєві реквізити при цьому залишились незмінними.

Однак, контролюючий орган кваліфікував вказані дії позивача як первинну реєстрацію акцизних накладних зі значним пропущенням встановленого строку та застосував штрафні санкції відповідно до пункту 120-2.1 статті 120-2 ПК України.

Суд не погоджується з такою позицією з огляду на таке.

Пунктом 231.7 статті 231 ПК України прямо передбачено, що у разі виникнення потреби у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРАН.

Відповідно, реєстрація у грудні 2016 року є за своєю правовою природою виправленням технічної помилки в порядку, визначеному пунктом 231.7 ПК України, а не первинною реєстрацією акцизних накладних. Ототожнення контролюючим органом цих двох різних за своєю суттю дій є помилковим.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач порушив п`ятнадцятиденний строк реєстрації саме цих розрахунків коригування, складених у грудні 2016 року. Відповідач таких доказів також не надав.

Крім того, технічна помилка у реквізиті "тип причини" не призвела до заниження або завищення податкових зобов`язань, не змінила обсягів реалізованого пального та суми акцизного податку.

Суд вважає за необхідне наголосити, що санкція, встановлена пунктом 120-2.1 ПК України, спрямована на захист фіскального інтересу держави - забезпечення своєчасного відображення реалізації пального в ЄРАН. У цій ситуації реалізація була відображена своєчасно і повністю, тобто виправлялася лише формальна помилка у вищезазначеному реквізиті. За таких обставин застосування фінансової санкції не відповідає меті охоронної норми.

Вищезазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №805/4998/16-а, за подібних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупністю наведених підстав суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.06.2017 № 0001374004 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс ЛТД» підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102,00 грн, тому ці витрати необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 20.06.2017 №0001374004.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс ЛТД" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс ЛТД" (бульв. Миколи Руденка, 15В, літ.А,м. Київ,03194 , код ЄДРПОУ - 23514836)

Відповідач:Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ 116,м. Київ,04116 , код ЄДРПОУ - 44116011)

Головуючий суддя В.К. Блонський