Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №400/11611/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 09 червня 2026 р.

Справа: №400/11611/25

Суддя: Біоносенко В. В.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р. № 400/11611/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані основну та додаткову відпустки без урахування додаткової винагороди за безпосередню участь відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 2023 по 2024 р.р. як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення Позивача, встановленого на день виключення його зі списків військової частини, тобто станом на 30.07.2024; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату грошової компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку з урахуванням додаткової винагороди за безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях згідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 2023 по 2024 р.р., як учаснику бойових дій, виходячи з розміру грошового забезпечення позивача, встановленого на день виключення його зі списків військової частини, тобто станом на 30.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що проходив війську службу у військовій частині НОМЕР_1 . На переконання позивача грошова компенсація за невикористану щорічну та додаткову відпустку позивачу виплачено без врахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях згідно з постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Зважаючи на це, позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з відповідною заявою. Листом від 24.09.2025 №5181 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку та виплати компенсації за невикористану щорічну та додаткову відпустку, з врахування додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обгрунтував свою позицію тим, що постановою КМУ №168 від 28.02.2022 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер, оскільки запроваджена на період дії воєнного стану. Також, відповідач звернув увагу, що за своєю природою, додаткова винагорода, установлена п. 1 Постанови №168 є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запровадження під час воєнного стану. Відповідач вважає помилковим твердження позивача про те, що передбачена Постановою №168 додаткова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.

Враховуючи воєнний стан, та з метою безпеки учасників судового процесу, судом не призначалось судове засідання.

За відсутності клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, суд розглянув справу 10.06.2026 в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.12.2023 №359 ОСОБА_1 було нараховано грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023-2024 роки.

У вересні 2025 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо нарахування та виплати їй грошової компенсації за невикористані дні відпустки, з урахуванням додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022.

Листом від 24.09.2025 №5181 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168 від 28.02.2022, не має щомісячного характеру і не враховується у складову грошового забезпечення при обчисленні оплати та компенсації відпусток, грошової допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду.

Положення статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачають, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" (пункт 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови КМУ 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пункти 3, 5, 6 Розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністра оброни України 07.06.2018 № 260 (далі – Порядок № 260) передбачають, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

На виконання Указу № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» , в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до цієї Постанови неодноразово вносилися зміни та доповнення, у тому числі й до пункту 1.

Верховний Суд у справі № 240/32125/23 констатував, що на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, п.п. 6 розділу ХХХІ Порядку № 260, не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому, при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою КМУ № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувалася позивачу (сторонами протилежного не наведено та не зазначено про неотримання такої винагороди, за умови, що позивач наголошує, що її отримував), суд вважає, що вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.

Суд вважає, що спір щодо нарахування та виплати позивачці додаткової грошової винагороди за постановою № 168, відсутній у межах даного спору та не заперечується сторонами, натомість, спір виходить з позиції відповідача, що підтверджує неможливість її врахування, як розрахункової величини для обчислення суми грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Верховний Суд в постановах від 07.11.2024 у справі № 240/23909/23, від 06.12.2024 у справі № 240/12225/23, від 19.12.2024 у справі № 580/3483/24, від 10.04.2025 у справі № 240/2078/24, від 10.04.2025 у справі № 420/35446/23 та від 10.04.2025 у справі № 380/10576/23 та інших не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку.

Суд зазначає, що додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 168, є видом додаткового грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується під час дії воєнного стану і має постійний характер виплати (за умови її виплати). Відтак, вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпусток.

Таким чином, додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ № 168, включається до грошової компенсації за невикористані дня оплачуваної відпусток, проте не включається до одноразової грошової допомоги при звільненні, на оздоровлення; середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (постанова КАС ВС від 31.01.2025 № 460/2645/24, від 10.12.2024 № 580/9551/23, від 23.09.2024 № 240/32125/23).

Зважаючи на наведені вище правові позиції Верховного Суду, які враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, відповідач при обчисленні розміру таких виплат (компенсації за невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної та додаткової відпустки), повинен був врахувати суму винагороди, за умови отримання позивачем її перед звільненням (постанова КАС ВС від 23.04.2025 у справі № 580/769/23).

Тому відповідач протиправно нарахував позивачу компенсацію за невикористані дні відпустки без урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 .

Позивач просить нарахувати йому грошову компенсацію за невикористану щорічну та додаткову відпустку за період з 2023 по 2024 рік.

Разом з цим, як вбачається з наказу №359 від 15.12.2023, позивачу виплачено грошову компенсацію за основну щорічну відпустку за 2022 (30 діб) та 2023 (28 діб) рік .

Тому відповідач повинен виплатити грошову компенсацію, з урахуванням постанови КМУ №168 за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 та 2023 роки.

Тому позов належить задовольнити частково.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Судовий збір позивачем не був сплачений, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за період з 2022 по 2023 рік, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.

4. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку компенсації за невикористані дні додаткової відпусти та за період 2024 рік, відмовити.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 10.06.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua