Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №400/2801/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р. № 400/2801/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,

провизнання протиправним та скасування рішення від 25.08.2025 року № 64; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач), що містив вимоги:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.08.2025 року №64 щодо відмови в наданні ОСОБА_1 відстрочки по п.13 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки по п.13 ч.1 ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та надати таку відстрочку.

Мотивований позов тим, що позивачу було протиправно відмолено у наданні відстрочки від призову на військову службу.

Відповідач позов не заперечив, відзив до суду не подав.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, 16.08.2025 позивач подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" (далі - Закон № 3543), оскільки його тесть є особою з інвалідністю ІІ групи, і позивач здійснює за ним догляд. До заяви позивачем було додано:

1. Відповіді Державної прикордонної служби України на адвокатські запити про факт перетину кордону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

2. Копії закордонних паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

3. Копії посвідок на постійне місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в Німеччині.

4. Копії трудових контрактів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

5. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 .

6. Копія посвідки на постійне місце проживання в Німеччині ОСОБА_4 .

7. Копія довідки з навчального закладу, в якому навчається неповнолітній ОСОБА_4 .

8. Копія довідки від лікаря-гінеколога що підтверджує вагітність ОСОБА_3 .

9. Нотаріально посвідчена копія заяви від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про неможливість повернення в Україну.

Рішенням комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу у наданні відстрочки відмовлено. Прична відмови: у зв`язку з невідповідністю вимогам п. 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме наявністю доньки (особи з інвалідністю) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка за законом зобов`язана здійснювати догляд за батьком.

Позивач вважає вказану відмову протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон № 3543.

Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначені статтею 23 Закону № 3543.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначено Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560).

Відповідно до Додатку 5 до Порядку № 560, документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, які мають право на відстрочку, відповідно до статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію за пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543, є: для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання; для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження); для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб); для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Оцінюючи доводи позивача, суд звертає увагу на те, що за змістом положень пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543 умовами для реалізації права на відстрочку є:

по-перше, наявність одного із батьків з інвалідністю I чи II групи або ж одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

по-друге, відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати вищезазначених осіб з інвалідністю.

Тобто, лише сукупність наведених обов`язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_6 і ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , прізвище ОСОБА_5 після укладення шлюбу - " ОСОБА_7 ".

Відповідно до частини першої статті 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Позивач також додав до заяви про надання відстрочки заяву, в якій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказують про відсутність фактичної можливості повернення в Україну з метою догляду та утримання ОСОБА_6 як особи з інвалідністю ІІ групи. Також було надано заяву ОСОБА_6 , в якій він вказує, що позивач є єдиною працездатною особою, яка має змогу утримувати його.

Суд вказує, що згідно із статтею 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Оскільки ОСОБА_6 є пенсіонером (що підтверджується матеріалами справи), тому він є непрацездатною особою, яку зобов`язана утримувати дружина. Доказів непрацездатності дружини ОСОБА_6 до заяви та до позову надано не було.

Суд не вважає доказом відсутності інших невійськовозобов`язаних осіб посвідки на постійне місце проживання та заяву про неможливість здійснювати догляд.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543 та статті 202 Сімейного кодексу України дає підстави для висновку, що для набуття права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації є: наявність одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Виключеннями є чотири випадки, коли інша особа: є особою з інвалідністю; потребує постійного догляду; перебуває під арештом (крім домашнього); відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

За наведених обставин, суд резюмує, що у спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не довів наявність правових підстав для застосування до позивача абзацу 13 частини першої статті 23 Закону № 3543.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна