Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №340/1033/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1033/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо, яка полягає у не внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача внести відомості до Єдиного державний реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 16.08.2022 № 21/81/5 та інформації у військовому квитку НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач на підставі довідки військово-лікарської комісії від 16.08.2022 № 21/81/5 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що внесено відповідну відмітку до його військово-облікового документа. Разом із тим під час перевірки даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів було встановлено, що позивач обліковується як особа, яка перебуває на військовому обліку. З метою усунення такої невідповідності представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про внесення актуальних відомостей до Реєстру. Однак відповідач відмовився внести відповідні зміни, посилаючись на відсутність оригіналів медичних документів та документів щодо проходження військово-лікарської комісії. На думку позивача, така бездіяльність є протиправною, оскільки відповідач як орган ведення персонально-якісного військового обліку за місцем обліку позивача зобов`язаний забезпечити відповідність відомостей Реєстру фактичному правовому статусу особи.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_4 жодних рішень щодо направлення позивача на військово-лікарську комісію, визнання його непридатним до військової служби або виключення з військового обліку не приймалося. Відповідач зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 27.03.2024 року, а інформація про нього була внесена до Реєстру відповідно до зареєстрованого місця проживання. На думку відповідача, обов`язок щодо внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку покладався на ІНФОРМАЦІЯ_6 , при якому і проводився медичний огляд та приймалося відповідне рішення військово-лікарської комісії. Крім того, відповідач послався на положення пункту 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зазначивши, що довідка військово-лікарської комісії від 16.08.2022 № 21/81/5 є недійсною, оскільки з моменту її видачі минуло більше шести місяців (а.с.28-32).

У поданій відповіді на відзив представник позивача послався на те, що встановлення непридатності до військової служби та прийняття відповідної постанови належить до виключної компетенції військово-лікарської комісії, а факт визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку підтверджується довідкою військово-лікарської комісії від 16.08.2022 № 21/81/5 та записами у військово-обліковому документі. Представник зазначив, що невнесення відповідних відомостей до Реєстру не може покладати негативні наслідки на позивача, оскільки обов`язок щодо ведення військового обліку та внесення відомостей до Реєстру покладений на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Також представник позивача наголосив, що позивач звернувся саме до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем свого військового обліку, який зобов`язаний забезпечити актуальність відомостей у Реєстрі (а.с.37-43).

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 16.08.2022 № 21/81/5 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 39-а графи ІІ Розкладу хвороб (а.с.10).

З наданого до матеріалів справи військового квитка серії НОМЕР_1 вбачається, що до нього внесено відомості про виключення позивача з військового обліку 16.08.2022(а.с.10зв.-15).

Представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, у якій просив повідомити інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на військовому обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також у разі наявності такого обліку внести до Реєстру відомості про його виключення з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії від 16.08.2022 № 21/81/5 та військово-облікового документа (а.с.15зв.-17).

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 27.03.2024 та був поставлений на облік в автоматичному режимі з бази виборців за зареєстрованим місцем проживання. Також у відповіді було зазначено, що у Центрі відсутні оригінали медичних документів та документів щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, у зв`язку з чим відсутні підстави для внесення відповідних змін до Реєстру (а.с.17зв.-18).

З наданого суду електронного військово-облікового документа, сформованого через застосунок "Резерв+", вбачається, що позивач обліковується як військовозобов`язаний, має військове звання "солдат", а також міститься відмітка про уточнення персональних даних 20.02.2026 (а.с.18зв.-19).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Окрім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Згідно частини першої статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022.

Згідно пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі – Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 1487).

Згідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Частиною шостою статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено підстави виключення громадян з військового обліку. Відповідно до пункту 3 цієї норми у редакції, чинній на момент виключення позивача з військового обліку, такою підставою було визнання особи військово-лікарськими комісіями непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, тоді як у чинній на час розгляду даної справи редакції законодавець використовує формулювання "визнані непридатними до військової служби", без прямої вказівки на виключення з військового обліку.

Водночас наведені формулювання за своїм змістом є тотожними, оскільки в обох випадках йдеться про встановлення військово-лікарською комісією непридатності особи до військової служби як юридичного факту, що зумовлює виключення її з військового обліку.

Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок № 559).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У цьому ж пункті встановлено, що у разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Як встановлено судом, позивач у 2022 році був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії, що підтверджується належними та допустимими доказами – довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 16.08.2022 № 21/81/5 та військовим квитком серії НОМЕР_1 , що містить відповідні записи, підпис уповноваженої особи та відбиток печатки (а.с.10, 15).

Разом з тим, позивач з 27.03.2024 автоматично був взятий на військовий облік з бази виборців за зареєстрованою адресою проживання.

Водночас, згідно з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у пунктах 37-39 постанови від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24 (провадження № К/990/37474/24), законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Відтак, законодавство не передбачає можливості повторного взяття на військовий облік осіб, які виключені з військового обліку, яким у даному випадку є позивач.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що саме ІНФОРМАЦІЯ_6 повинен був внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає таке.

Відповідно до положень Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" та Порядку організації та ведення військового обліку, ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних за місцем їх військового обліку здійснюється відповідним районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Саме такий орган забезпечує актуальність та достовірність відомостей, що містяться у Реєстрі щодо осіб, які перебувають на військовому обліку на відповідній території.

Отже, після звернення позивача із документами, які підтверджують його виключення з військового обліку, відповідач був зобов`язаний надати належну правову оцінку таким документам та вжити передбачених законом заходів для перевірки і внесення до Реєстру актуальних відомостей, а не обмежуватися посиланням на відсутність у нього оригіналів документів, які перебувають у розпорядженні іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо недійсності довідки військово-лікарської комісії від 16.08.2022 № 21/81/5 у зв`язку із закінченням шестимісячного строку її дії.

Так, пунктом 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (у редакції, чинній на день проведення військово-лікарської комісії), було передбачено, що постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду.

Разом з тим дана норма регулює строк дії довідки як документа, яким оформлюється постанова військово-лікарської комісії та який використовується для реалізації прийнятого нею висновку, однак не передбачає втрати чинності, скасування чи припинення дії самої постанови військово-лікарської комісії після спливу такого строку.

Матеріали справи не містять доказів скасування, зміни або ж визнання недійсною постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою від 16.08.2022 № 21/81/5. Більше того, факт прийняття даної постанови підтверджується не лише довідкою військово-лікарської комісії, а й відомостями військового квитка позивача, до якого внесено запис про виключення його з військового обліку.

Таким чином, сплив шестимісячного строку дії довідки військово-лікарської комісії сам по собі не спростовує факту визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку і не може бути підставою для неврахування відповідачем відповідних відомостей при веденні Реєстру.

Також суд не приймає доводи відповідача про те, що належним способом захисту прав позивача є звернення виключно до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме за місцем свого військового обліку, у якому фактично обліковується та який здійснює ведення його персонально-якісного обліку. Саме тому відповідач є належним суб`єктом владних повноважень щодо вирішення питання про актуалізацію відомостей, внесених до Реєстру стосовно позивача.

Водночас суд погоджується з доводами позивача, що недотримання посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки процедур обміну інформацією або внесення відомостей до Реєстру не може покладати негативні наслідки на особу, щодо якої прийнято рішення про виключення з військового обліку.

Посилання відповідача на відсутність оригіналів медичних документів та документів щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії суд оцінює критично. Після звернення представника позивача та подання копій довідки військово-лікарської комісії від 16.08.2022 №21/81/5 і військово-облікового документа з відміткою про виключення з військового обліку відповідач не був позбавлений можливості витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_7 оригінали або належним чином засвідчені копії медичних документів та документів щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, а також перевірити відомості, що стали підставою для виключення позивача з військового обліку. Натомість доказів вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на отримання зазначених документів або перевірку інформації, матеріали справи не містять. За таких обставин відсутність у відповідача відповідних документів не може бути самостійною та достатньою підставою для невчинення дій щодо актуалізації відомостей стосовно позивача або для відмови у розгляді порушеного ним питання по суті.

Відтак, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що на момент звернення позивача до відповідача існували належні та допустимі докази, які підтверджували факт визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідач, отримавши відповідні документи, не забезпечив внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не вжив заходів для перевірки відомостей у взаємодії з іншим районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що невнесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку, незважаючи на наявність довідки військово-лікарської комісії та відповідних відміток у військово-обліковому документі позивача, є протиправною бездіяльністю.

З метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пункт 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що при поданні фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 цього Закону при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 до відповідного розміру судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року становив 3328 гривень.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, з яких вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів є основною, а вимога про зобов`язання внести відповідні відомості до Реєстру – похідною і спрямованою на відновлення порушеного права.

Отже судовий збір при зверненні до суду з позовом в електронній формі підлягав сплаті як за подання однієї позовної вимоги немайнового характеру в сумі 1064,96 грн (3328 грн х 0,4 х 0,8).

Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В даному випадку, часткове задоволення позовних вимог пов`язано із встановленням судом відмінного від заявленого позивачем порядку відновлення порушеного права, а тому на переконання суду, не впливає на розмір судових витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу.

При зверненні до суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" позивач сплатив судовий збір у сумі 2129,92 грн (а.с.19зв.), який в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 1064,96 грн може бути вирішено за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Щодо заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, то суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного понесення позивачем таких витрат, зокрема документів, які підтверджують оплату наданих адвокатом послуг. За таких обставин підстави для розподілу і стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн відсутні

Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН