Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №340/3094/24 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року справа № 340/3094/24

провадження № 2-ап/340/48/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі – військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини НОМЕР_2 (далі – військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати додаткової винагороди у сумі 100000 грн на місяць з 28 січня по 09 лютого 2023 року.

Водночас просить суд зобов`язати відповідача вчинити такі дії.

Також подав заяву про поновлення строку звернення до суду (Том 1 а.с.10-11).

Стверджує, що проходив військову службу і не міг вчасно звернутися до суду.

17 травня 2024 року суд поновив строк звернення до суду і відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.52-53).

27 березня 2025 року Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції від 03 вересня 2024 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року та направив справу на новий судовий розгляд (Том 1 а.с.145-159).

Верховний Суд не досліджував питання дотримання строку звернення до суду.

21 квітня 2025 року суддя Брегей Р.І. прийняв справу до провадження (Том 1 а.с.164-165).

29 жовтня 2025 року суд замінив сторону відповідача – військову частину 2 на військову частину (Том 1 а.с.205-206).

18 грудня 2025 року суд залишив позов без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду і відсутністю поважних причин цього (Том 1 а.с.218-221).

19 березня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу суду першої інстанції від 18 грудня 2025 року, зазначивши, що Верховний Суд не надав вказівки досліджувати питання дотримання строку звернення до суду (Том 2 а.с.19-22).

ОСОБА_1 пояснив, що з 28 січня по 09 лютого 2023 року перебував у розпорядженні (відрядження) військової частини НОМЕР_4 (далі – військова частина 3), де виконував бойові завдання на лінії зіткнення (обслуга мінометної батареї).

Вважає, що за час відрядження військова частина 2 мала виплатити додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн за місяць.

Військова частина 2 заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.56-61, 168-173).

Пояснила, що позивач перебував у відрядженні у м.Херсон, котре не відносилось до районів ведення бойових дій.

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 26 липня 2022 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 (Том 1 а.с.21).

Позивач обіймав таку посаду – номер обслуги мінометної батареї.

27 січня 2023 року ОСОБА_1 вибув у відрядження, з якого повернувся 10 лютого того ж року (Том 1 а.с.24-24 (на звороті)).

Позивача відрядили до військової частини 3 для організації контрмінометної боротьби (Том 1 а.с.213-214).

Прибув у службове відрядження 28 січня 2023 року (Том 1 а.с.213-214).

Службове відрядження закінчилось 09 лютого 2023 року (Том 1 а.с.213-214).

Військова частина 3 повідомила суд, що, перебуваючи у відрядженні, ОСОБА_1 (номер обслуги мінометної батареї) виконував бойові завдання у районі ведення воєнних (бойових) дій під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Том 1 а.с.213-214).

Військова частина 3 не повідомила конкретне місце виконання бойових завдань і не надала журналів бойових дій та інших документів, які витребував суд, виконуючи вказівки Верховного Суду (Том 1 а.с.210-217).

Військова частина 2 пояснила, що військова частини 3 не надіслала довідки про безпосередню участь позивача у бойових діях (Том 1 а.с.18-20).

Військова частина 3 видала довідку військовослужбовцям військової частини 2, яких відрядили до неї, від 08 серпня 2023 року №2938 (Том 1 а.с.34 (на звороті)).

У довідці зазначено, що ОСОБА_1 з 28 січня по 09 лютого 2023 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовим розпорядженням ТГр «Грім» від 27 січня 2023 року у складі військової частини НОМЕР_5 , яка входить до ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території м.Херсон.

Підстава складання довідки – бойові розпорядження, витяг з наказу командира військової частини 3, рапорти.

Військова частина 2 за період з 28 січня по 09 лютого 2023 року не нарахувала додаткову винагороду відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі – Постанова) у сумі 100000 грн за місяць (пропорційно часу участі у бойових діях) (Том 1 а.с.20 (на звороті)).

22 травня 2023 року позивача звільнили з військової служби (Том 1 а.с.21-22).

Позов подано до суду 10 травня 2024 року (Том 1 а.с.1-8).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, з 24 лютого 2022 року в країні діє воєнний стан (загальновідомий факт).

Спір пов`язаний з проходження публічної (військової) служби.

Приписами пункту 1 Постанови (у редакції за час виникнення спірних правовідносин (від 21 січня 2023 року)) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Військова частина 3 не зазначила конкретне місце виконання бойових завдань.

У довідці військової частини НОМЕР_5 АДРЕСА_1 зазначено, як місце дислокації ТГр « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Військова частина 3 повідомила суд, що, перебуваючи у відрядженні, ОСОБА_1 (номер обслуги мінометної батареї) виконував бойові завдання у районі ведення воєнних (бойових) дій під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Варто нагадати, яку посаду обіймав позивач і яка мета відрядження.

Отже, перебуваючи у відрядженні, позивач займався контрмінометної боротьбою, що передбачає вогневий контакт неподалік лінії зіткнення і реальну загрозу життю.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що ОСОБА_1 з 28 січня по 09 лютого 2023 року брав безпосередню участь у бойових діях в районі їх ведення під час заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Тому набув право на додаткову винагороду з розрахунку 100000 грн за місяць.

Військова частина 2 не визнала такого права на день звільнення позивача зі служби, бо військова частина 3 склала довідку (про участь у бойових діях) лише після звільнення позивача зі служби.

Така бездіяльність військової частини НОМЕР_5 жодним чином не впливає на право на виплату додаткової винагороди.

Отже, позов належить задовільнити.

Сторони не понесли судових витрат (Том 1 а с.52-53).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 з 28 січня по 09 лютого 2023 року розрахунку 100000 грн за місяць.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_6 ; АДРЕСА_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_7 ; АДРЕСА_3 ) додаткову винагороду відповідно до приписів постанови Уряду України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 з 28 січня по 09 лютого 2023 року розрахунку 100000 грн за місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ