Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №340/2841/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2841/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009

про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження йому основного розміру пенсії, гарантованого ст. 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, при перерахунку пенсії з 01.03.2023 року в сумі 810,13 грн., з 01.03.2025 року в сумі 242,69 грн.

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок основного розміру його пенсії з 01.11.2025 року, у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, з якої обчислюється пенсія, без застосування обмежень по індексації та виплатити заборгованість з урахування проведених виплат.

Ухвалою суду від 07.05.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на їх необґрунтованість, не підтвердження доказами, та зазначив про те, що позивач не звертався з заявою про перерахунок пенсії, а тому правові підстави для задоволення його заяви відсутні.

Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до протоколу призначення пенсії встановлено, що під час здійснення перерахунку належної позивачу пенсії головним управлінням було обмежено індексацію з 01.03.2023 року на 810,13 грн., та з 01.03.2025 року – на 242,69 грн. З огляду на це розмір пенсії ОСОБА_1 , обчислений відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", було зменшено сумарно на 1 052,82 грн. У зв`язку з цим пенсія до 28.02.2026 року складала 15 843,81 грн. замість належної 16 896,63 грн.

Обмеження виплати належної позивачу пенсії зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема як пенсія за віком.

Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Так, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.

02 вересня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі Закон № 345), який набрав чинності 16 вересня 2008 року.

Згідно з преамбулою до Закону № 345 цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 345 дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.

Ст. 8 Закону № 345 визначає особливості пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється дія цього Закону.

Так, згідно зі ст. 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

За приписами ч. 3 ст. 10 Закону № 345 закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 4 статті 10 Закону № 345 внесені зміни до низки законів.

Так, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 10 Закону № 345 до Закону № 1058 були внесені наступні зміни у статті 24 частину третю доповнено абзацом десятим такого змісту: «За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року»;

частину першу статті 28 доповнено абзацом третім такого змісту: «Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність».

Як свідчить Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», необхідність прийняття цього Закону була обумовлена тим, що у зв`язку з умовами, що склались в Україні, пов`язаними з падінням престижності шахтарської професії як в плані умов праці, так і в плані соціально-економічних стимулів виникла необхідність на законодавчому рівні закріпити соціальні гарантії, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин, гідної оплати праці та пенсійного забезпечення шахтарів, створенні мотивації у молодого покоління до одержання шахтарських професій.

Метою прийняття запропонованого Закону було закріплення основних соціальних гарантій, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин та підвищення престижності шахтарської праці, що дасть змогу залучати до роботи у вугільній галузі необхідні кадри у працездатному віці.

З цією метою Законом передбачений ряд шляхів підвищення престижності шахтарської праці, відповідно до стажу роботи та роду занять шахтарів, серед яких встановлення мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за списком № 1, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати.

Верховна Рада України шляхом прийняття Закону № 345 запровадила додаткову соціальну гарантію шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, яка полягає в тому, що мінімальний розмір їх пенсії незалежно від місця останньої роботи встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, ст. 8 Закону № 345 не встановлює окремий вид пенсії. Нормами цієї статті держава встановила додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345.

Подібні висновки наведені Верховним Судом в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а.

Верховний Суд в постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 345/4616/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 345/4570/16-а, від 05 грудня 2019 року у справі № 345/4462/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 345/3954/16-а від 29 грудня 2021 року у справі № 345/2562/17 та інших навів висновок про те, що ст. 1 Закону № 345 слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345 та встановлені цим законом пільги і соціальні гарантії, належать тільки ті працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Учасники справи не заперечують, що позивач, як особа, яка має більше 15 стажу з повним робочим днем на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, має право на обчислення розміру його пенсії за віком із застосуванням норм ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058.

Про встановлення доплати до пенсії позивача з урахуванням приписів Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" свідчать матеріали справи.

Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" не запроваджено окремий вид пенсії, а лише встановлено додаткову соціальну гарантію щодо мінімального розміру пенсії осіб, на яких поширюється його дія, тому право на призначення пенсії з урахуванням його приписів слід нерозривно тлумачити у системному взаємозв`язку із положеннями Закону №1058-IV, на підставі якого призначається пенсія.

Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком, у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, за вимогами законодавства, мінімальний розмір пенсії вказаній категорії осіб після проведення всіх перерахунків не може становити менше ніж 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, якщо цей розмір пенсії в сукупності менший за мінімальний розмір, установлений для шахтарів абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, пенсія встановлюється в мінімальному розмірі.

Доплата шахтарям до мінімального розміру це різниця між мінімальним розміром пенсії (у тому числі трьома прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність) та розміром пенсійної виплати, який обчислюється відповідно до ст. 27, із врахуванням ст. 28, 42 Закону № 1058-IV.

До розміру пенсії після перерахунку (тобто, понад три розміри прожиткового мінімуму) додаються тільки надбавки, підвищення, компенсаційна виплата за втрату годувальника, додаткова пенсія, пенсія за особливі заслуги, доплата у зв`язку із закриттям ЧАЕС, цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни.

З аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що основний розмір пенсії пенсіонера визначається з урахуванням належних йому доплат за його понаднормовий стаж, а потім формується розмір доплати шахтарю.

При цьому, законодавством не передбачено зменшення мінімального розміру пенсії у наслідок проведення її перерахунку.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року справа № 345/882/17.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.03.2025 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (вид перерахунку - масовий, індексація заробітку), встановлено обмеження в розмірі індексації пенсії з 01.03.2023 року в сумі -810,13 грн. та з 01.03.2025 в сумі -242,69 грн.

Отже, відповідачем обмежено, гарантований статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", основний розмір пенсії, що не є тотожним обмеженню максимального розміру індексації на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Суд зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обмеження в індексації застосовані після нарахування доплати до пенсії по Закону № 345, тобто, до мінімального розміру пенсії, визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, що не відповідає приписам законодавства.

Як зазначалось, основний розмір пенсії пенсіонера визначається з урахуванням належних йому доплат, індексації та застосований до них обмежень щодо розміру, після чого формується розмір доплати шахтарю.

Таким чином, застосовуючи до пенсії позивача такі обмеження суб`єктом владних повноважень не враховано те, що такі обмеження суперечать гарантіям, що надані позивачу абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та порушують пенсійні права позивача.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи спір судом враховані аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постанові Верховного Суду від 26.08.2025 року у справі № 360/948/24, які, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , гарантованого ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", при перерахунку пенсії з 01.11.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії з 01.11.2025 року, у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія без застосування обмежень по індексації, з урахування проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО