Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №320/63792/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Київ справа № 320/63792/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 .

про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні ді

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 10.10.2025 року № 37.

2. Визнати протиправним та скасувати повідомлення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене 10.10.2025 року № 05/7204.

3. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно з пунктом 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

4. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач подав до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з тих підстав, що є рідним братом загиблого ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок військових дій, тобто за особливих обставин, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На думку позивача, він підтвердив наявність таких обставин. ІНФОРМАЦІЯ_4 проведено засідання з розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, протоколом № 37 від 10.10.2025 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки, зазначивши в обґрунтуванні: «Відсутні підстави для відстрочки». Жодного мотивованого пояснення, які саме документи визнано «відсутніми» або чому надані докази не підтверджують підставу для відстрочки, комісія не навела. Також, позивач звернув увагу суду, що йому з цих підстав вже було надано відстрочку впродовж 2024 року. Покликається, що відповідно до висновків Третього апеляційного адміністративного суду, викладених постановою від 09.07.2025 у справі № 160/33124/24, правова норма п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не пов`язує право особи на надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації із установленням пов`язаності смерті (загибелі) близького родича із захистом Батьківщини. Таким чином, вважає, що рішення носить формальний і немотивований характер, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.01.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучив до участі у справі, як другого відповідача - Комісію з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відзиві на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_5 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що право на відстрочку, передбачене п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виникає не у зв`язку із самим фактом смерті близького родича, а виключно у випадку, коли така особа загинула або пропала безвісти за обставин, прямо визначених законом, а саме під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі та стримування збройної агресії або під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України. Як встановлено ІНФОРМАЦІЯ_6 під час розгляду заяви позивача, брат позивача не проходив військову службу, не був призваний під час мобілізації, не брав участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, а також не залучався до виконання завдань із забезпечення оборони держави. Отже, його смерть не пов`язана із виконанням обов`язків щодо захисту Батьківщини та не підпадає під правове регулювання п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність у його брата статусу військовослужбовця, учасника бойових дій або іншої особи, на яку поширюється дія зазначеної норми. Надані документи підтверджують лише факт смерті та родинних відносин, однак не підтверджують обставин загибелі, з якими закон пов`язує виникнення права на відстрочку. Таким чином, позивач не належить до кола осіб, визначених п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом № 37 від 10.10.2025 є таким, що прийняте в межах наданих повноважень.

У відповіді на відзив на позовну заяву, позивач зазначає, що головний довід відповідача зводиться до того, що право на відстрочку за п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають виключно особи, чиї близькі родичі загинули під час проходження військової служби або виконання бойових завдань із захисту Батьківщини. На думку позивача, такий висновок є помилковим та не ґрунтується на змісті закону. Зазначає, п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить вимоги щодо обов`язкового статусу загиблого як військовослужбовця. Законодавець визначив єдиний критерій для застосування цієї норми - загибель або зникнення безвісти близького родича за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони та відсічі збройної агресії проти України. Будь-яких обмежень щодо професійного чи службового статусу загиблої особи зазначена норма не містить. Також звертає увагу суду, що судова практика підтверджує, що право на відстрочку не ставиться у залежність від того, чи був загиблий військовослужбовцем. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 09.07.2025 у справі №160/33124/24 дійшов висновку, що положення пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пов`язують право на відстрочку з обставинами загибелі близького родича, а не з його статусом чи належністю до військових формувань. Також, на думку позивача, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 загинув не внаслідок побутових причин, хвороби чи нещасного випадку, а внаслідок військових дій, а саме від вибуху під час ракетного обстрілу міста Києва військами російської федерації. До Комісії були подані документи, які підтверджують як родинні зв`язки, так і обставини загибелі, зокрема лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причини смерті та документи органів прокуратури. Таким чином, вважає, що ключовою обставиною у справі є не те, що брат Позивача не був військовослужбовцем, а те, що він загинув внаслідок збройної агресії російської федерації під час дії воєнного стану. Саме ця обставина відповідає змісту пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надає позивачу право на відстрочку від призову під час мобілізації.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , (далі - позивач) є військовозобов`язаним та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.09.2025 позивач направив до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До заяви позивачем було долучено копії документів: військово-облікового документа з Резерв +, довідки ІНФОРМАЦІЯ_9 № 07/2057 від 22.08.2024; лист ІНФОРМАЦІЯ_9 № 03/1891 від 27.02.2024; свідоцтво про народження ОСОБА_3 ; свідоцтво про народження ОСОБА_2 ; лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 № НОМЕР_2 від 27.06.2022; довідка про причину смерті ОСОБА_2 від 27.06.2022; лист Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону № 11/1868 вих 22 від 28.06.2022 р. (дозвіл на поховання); свідоцтво про смерть ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_5 , Повідомленням № 05/7204 від 10.10.2025 позивачу надано повідомлення, з якого вбачається, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за результатами розгляду якої протоколом комісії № 37 від 10.10.2025 відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причини відмови: відсутні підстави для відстрочки.

Позивач із такою позицією відповідача не погоджується, у зв`язку з чим, звернувся до суду з цією позовною заявою.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною чотирнадцятою статті 2 Закону № 2232-XII установлено, що виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався згідно з Указами Президента.

Підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації визначені ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII.

Зокрема, згідно п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Частинами 8-10 ст. 23 Закону встановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується неможливість надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації більше ніж одному військовозобов`язаному з підстав, зазначених у пунктах 9-14 частини першої цієї статті.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок №560).

За п. 1 Порядку №560 він, серед іншого, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Пунктом 58 Порядку №560 встановлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно з п. 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку

Додатком №5 до Порядку №560 затверджено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Перелік)

Згідно пп. 4 п. 2 Переліку для категорії осіб «жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану» для надання відстрочки надаються: документи, що підтверджують родинні зв`язки (у тому числі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.

За пп. 3 п. 2 Переліку для кожної з підкатегорій категорії осіб жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції також передбачено надання «рішення суду про визнання особи, зниклою безвісти за особливих обставин».

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Спірним питанням в цій справі є правомірність відмови відповідача у наданні позивачу відстрочки під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з причин «відсутності підстав для відстрочки».

Як вже було зазначено судом, згідно п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

У матеріалах справи наявна копія довідки про причину смерті (до форми №106/о № 010-3813 (видається до поховання)) від 27.06.2022, причиною смерті зазначено: ушкодження внаслідок військових дій, від вибуху.

Сам по собі факт настання смерті особи внаслідок військових дій, підтверджений довідкою про причину смерті, не є достатнім для застосування пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З аналізу змісту зазначеної норми вбачається, що законодавець пов`язує право на відстрочку не лише з фактом загибелі близького родича в період дії воєнного стану або внаслідок військових дій, а саме із його загибеллю під час здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії.

Отже, для виникнення права на відстрочку необхідним є встановлення безпосереднього зв`язку між обставинами загибелі особи та її участю у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони держави.

Отже, законодавець розмежовує факт смерті особи та факт загибелі особи за обставин, визначених п. 4 ч. 3 ст.23 Закону №3543-XII, що свідчить про необхідність підтвердження не лише самого факту смерті, а й відповідних умов та обставин її настання.

У даному випадку надані позивачем документи підтверджують факт смерті ОСОБА_2 внаслідок ушкодження від вибуху, однак не містять відомостей та доказів того, що останній здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, брав участь у відсічі та стримуванні збройної агресії або був залучений до виконання завдань, пов`язаних із забезпеченням оборони держави.

Крім того, матеріали справи не містять посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, документів про надання відповідного статусу загиблому або інших належних доказів, які б підтверджували наявність передбачених законом обставин загибелі.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності усіх юридичних фактів, необхідних для виникнення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо посилання позивача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 160/33124/24, суд зазначає таке.

Незважаючи на формальну їх необов`язківськість у цій справі суд відзначає відмінність обставин з справою, що розглядається.

Так, у справі № 160/33124/24 судами було встановлено, що батько позивача проходив військову службу під час мобілізації, безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони держави та загинув за обставин, пов`язаних із виконанням таких заходів.

Натомість у цій справі позивачем не надано доказів того, що його брат загинув під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії або був залучений до виконання завдань, пов`язаних із забезпеченням оборони держави.

Наявні у матеріалах справи документи підтверджують факт смерті ОСОБА_2 внаслідок ушкодження від вибуху, однак сам по собі факт загибелі особи внаслідок військових дій не свідчить про здійснення нею заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у розумінні пункту 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Також, суд звертає увагу, що попереднє надання відстрочки у 2024 році не створює безумовного права на її подальше надання, оскільки кожне звернення розглядається комісією самостійно на підставі документів та законодавства, чинного на момент прийняття рішення.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позовної заяви, оцінивши докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Беручи до уваги результати судового розгляду, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_5 : АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

відповідач 2: Комісія з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_1 .: АДРЕСА_3 .

Суддя Сас Є.В.