Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №140/4027/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4027/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мандрик Владислав Володимирович звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі – в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати одноразову винагороду в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора з 15.05.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 30.04.2025, з 24.06.2025 по 30.06.2025, з 01.09.2025 по 07.10.2025, з 27.10.2025 по 18.12.2025, та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову винагороду в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора з 15.05.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 30.04.2025, з 24.06.2025 по 30.06.2025, з 01.09.2025 по 07.10.2025, з 27.10.2025 по 18.12.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Відповідно до витягів з журналів бойових дій НОМЕР_2 відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону №28/41 (гриф) від 06.03.2024, №28/42 (гриф) від 06.03.2024, №28/102 (гриф) від 10.01.2025, №28/128 (гриф) від 05.04.2025, №28/132 (гриф) від 10.05.2025, №28/143 (гриф) від 17.06.2025, №28/150 (гриф) від 05.07.2025, №28/160 (гриф) від 20.10.2025, №28/161 (гриф) від 26.10.2025, №28/170 (гриф) від 10.11.2025 ОСОБА_1 у період з 15.05.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 30.04.2025, з 24.06.2025 по 30.07.2025, з 03.08.2025 по 07.10.2025, з 27.10.2025 по 18.12.2025 залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань лінії бойового зіткнення з противником глибину на виконання

бойових (спеціальних) завдань четвертого приккшр НОМЕР_2 ПРИКЗ, який знаходиться в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », першого ешелону оборони, або наступу (контрнаступу, контратаки) до взводу включно. Отже, позивач набув право на нарахування та виплату одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн за кожні 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення.

На звернення представника позивача від 10.02.2026, щодо виплати позивачу вищевказаної винагороди, відповідач листом 12.02.2026 у вказаній виплаті відмовив, оскільки рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей для виплати винагороди за кожні 30 днів сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань з 15.05.2024 по 18.12.2025 (за винятком періодів за які здійснено виплати) до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстав для виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн відсутні.

Вважає, що відповідачем допущенною протиправну бездіяльність, щодо ненарахування та невиплати додаткової грошової винагороди. З наведених підстав просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 25.04.2026 відповідач позовних вимог не визнав та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування даної позиції посилається на те, що підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726 (далі - Особливості) передбачено, що одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень на період воєнного стану виплачуються військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно. За змістом пункту 8 Особливостей обов`язковими документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є також рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань , періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань в період з 15.05.2024 по 18.12.2025 (за винятком періодів за які здійснено виплати) до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону від командира підрозділу не надходило. Вважає, що позивач помиляється з тлумаченням понять «ведення бойових дій» та «перебування в певному ешелоні оборони», а отже відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Інших заяв чи клопотань по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що головний сержант ОСОБА_1 з 21.11.2023 по теперішній час проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягів з журналів бойових дій НОМЕР_2 відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону №28/41 (гриф) від 06.03.2024, №28/42 (гриф) від 06.03.2024, №28/102 (гриф) від 10.01.2025, №28/128 (гриф) від 05.04.2025, №28/132 (гриф) від 10.05.2025, №28/143 (гриф) від 17.06.2025, №28/150 (гриф) від 05.07.2025, №28/160 (гриф) від 20.10.2025, №28/161 (гриф) від 26.10.2025, №28/170 (гриф) від 10.11.2025 ОСОБА_1 у період з 15.05.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 30.04.2025, з 24.06.2025 по 30.07.2025, з 03.08.2025 по 07.10.2025, з 27.10.2025 по 18.12.2025 залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань лінії бойового зіткнення з противником глибину на виконання бойових (спеціальних) завдань четвертого приккшр НОМЕР_2 ПРИКЗ, який знаходиться в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно витягу з Додатку 6 до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №267-ОС від 09.03.2025 за виконання бойових (спеціальних) завдань одноразова грошова винагорода в розмірі 70000 гривень була нарахована та виплачена позивачу із врахуванням до 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01.01.2025 по 30.01.2025.

Відповідно до витягу Додатку 5 до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1095-ОС від 17.10.2025 за виконання бойових (спеціальних) завдань одноразова грошова винагорода в розмірі 70000 гривень була нарахована та виплачена позивачу із врахуванням до 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01.07.2025 по 30.07.2025.

Згідно витягу з Додатку 2 до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №1249-ОС від 20.11.2025 за виконання бойових (спеціальних) завдань одноразова грошова винагорода в розмірі 70 000 гривень була нарахована та виплачена позивачу із врахуванням до 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 03.08.2025 по 01.09.2025.

Відповідно до особистої картки на грошове забезпечення позивача за 2024 рік та 2025 рік, позивачу з червня 2024 року по грудень 2024 року та з січня 2025 року по грудень 2025 року нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях в розмірі до 100 000 гривень щомісяця.

10.02.2026 представник позивача звернувся з заявою до відповідача, щодо виплати позивачу одноразової грошової винагорода в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 15.05.2024 по 18.12.2025.

Листом від 12.02.2026 №02.10/А-306/214 Військова частини НОМЕР_1 повідомила представника позивача, що рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей для виплати винагороди за кожні 30 днів сумарно обчислених днів виконання бойових (спеціальних) завдань з 15.05.2024 по 18.12.2025 (за винятком періодів за які здійснено виплати) до штабу НОМЕР_2 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстав для виплати одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн відсутні.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, щодо ненарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 та 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з пунктами 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

За змістом частини 1 статті 6, частини 1 статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії правового режиму якого неодноразово продовжувався та діє по теперішній час на всій території України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова №168) на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Згідно із абзацом першим пункту 1-2 Постанови №168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом третім пункту 2-1 Постанови №168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначених у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 №726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №1543/40599, затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості №726).

Вказані Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України.

Пунктом 2 Особливостей №726 визначено, що на період воєнного стану виплачується:

1) додаткова винагорода:

у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;

у розмірі 50 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

у розмірі 20 100 гривень щомісяця військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані в розпорядження відповідних командирів, після перебування в розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування в розпорядженні;

у розмірі від 15 000 до 30 000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу, у розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах);

2) винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 6000 гривень військовослужбовцям строкової військової служби пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;

3) винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 2350 гривень курсантам вищих військових навчальних закладів Держприкордонслужби, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць.

4) одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Згідно з пунктом 8 Особливостей №726, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України є:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

За приписами абзаців другого, третього пункту 9 Особливостей №726 облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей. У разі переміщення (відрядження) військовослужбовця до іншого органу Держприкордонслужби, органу військового управління для подальшого проходження військової служби до такого органу в десятиденний строк надсилається витяг із зазначеної відомості для обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань.

До обрахунку часу при графіку виконання завдань до обліку застосовується календарний день початку виконання таких завдань відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Відповідно до пункту 11 Особливостей №726, виплата винагород, визначених пунктом 2 цих особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 4 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.

Пунктом 12 Особливостей №726 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Суд зазначає, що предметом спору в даній справі є ненарахування позивачу одноразової винагороди в розмірі 70 000 грн, передбаченої абзацом 2 пункту 1-1 Постанови №168.

Підставами для нарахування та виплати вказаної одноразової винагороди у розмірі 70 000 гривень передбачених абзацом 2 пункту 1-1 Постанови №168, є виконання військовослужбовцем 30 днів (сумарно обчислених) бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним):

першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;

на тимчасово окупованій російською федерацією території України;

на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;

на території держави-агресора.

При цьому, враховуючи особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди та одноразової винагороди передбаченої абзацом 2 пункту 1-1 Постанови №168, що закріплені в Особливостях №168, набуття військовослужбовцем права на виплату додаткової винагороди відповідно до положень Особливостей №726, відбувається за одночасного дотримання наступних умов:

а) віддання старшим начальником (командиром) бойового наказу (бойового розпорядження) із визначенням бойових (спеціальних) завдань органу (підрозділу), які відносяться до тих, що зазначені у Особливостях виплати додаткової винагороди;

б) виконання органом (підрозділом, в тому числі зведеним) визначених бойових (спеціальних) завдань;

в) фактичне виконання військовослужбовцем визначених бойових (спеціальних) завдань, обіймаючи посаду (тимчасово виконуючи обов`язки), передбаченою штатом відповідного органу (підрозділу) або у складі підрозділу (у тому числі тимчасово створеному), переданому бойовим розпорядженням в оперативне підпорядкування відповідному начальнику (командиру) органу (військової частини, підрозділу).

Отримання бойового наказу (бойового розпорядження), прийняття рішення щодо порядку та результати його виконання, в тому числі зазначення особового складу, що приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах) або виконував бойові (спеціальні) завдання підтверджується записами у журналі ведення бойових дій органу (підрозділу).

Підтвердження безпосередньої участі у бойових діях (заходах), виконання бойових (спеціальних) завдань військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), бойового управління зазначеними підрозділами здійснюється відповідними органами військового управління.

Суд зазначає, що позивачу виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн, що також передбачена пунктом 1-1 Постанови №168.

Для правильного вирішення цього спору суду необхідно з`ясувати правову природу одноразової винагороди та її відмінності від додаткової винагороди, обидві з яких передбачені пунктом 1-1 Постанови №168.

Так, виплата додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, здійснюється тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.

Натомість виплата одноразової винагороди здійснюється у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Тобто, одноразова винагорода у розмірі 70 000 гривень виплачується додатково до винагороди у розмірі 100 000 гривень у разі дотримання вимог, що ставляться для виплати до винагороди у розмірі 100 000 гривень та за умови ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно.

Таким чином, наявність у військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень, не є безумовною підставою для отримання одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень.

Натомість, дослідженням зібраних письмових доказів у цій справі судом встановлено, що позивач у спірний період на підставі рапортів було нараховано та виплачено одноразову грошову винагороду в розмірі 70 000 гривень за період з 01.01.2025 по 30.01.2025, з 01.07.2025 по 30.07.2025, з 03.08.2025 по 01.09.2025.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні рапорти про участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди №726 за період з 15.05.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.12.2024, з 31.01.2025 по 30.04.2025, з 24.06.2025 по 30.06.2025, з 01.09.2025 по 07.10.2025, з 27.10.2025 по 18.12.2025.

Як вже зазначалось судом, позивачу у вищевказані періоди нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода з розрахунку до 100 000 гривень на місяць з червня 2024 року по грудень 2024 року та з січня 2025 року по грудень 2025 року, яка не є спірною у цій справі.

При цьому, суд враховує дану обставину як таку, що свідчить про видання наказів про виплату позивачу додаткової винагороди в розміні 100 000 гривень, у тому числі одноразової винагороди, з урахуванням зазначених у відповідних рапортах відомостей.

Суд не погоджується з доводами представника позивача, що витягами з журналів бойових дій 1 відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_3 прикордонної комендатури НОМЕР_2 прикордонного загону за 06.03.2024, 10.01.2025, 05.04.2925, 10.05.2025, 17.06.2025, 05.07.2025, 20.10.2025, 26.10.2025, 10.11.2025 підтверджують участь позивача у бойових діях, оскільки вищевказані витяги з журналу бойових дій лише вказують на те, що позивач міг брати учать у перелічених бойових діях та заходах, але саме рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу підтверджує участь кожного військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 гривень.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань (п. 4 розділу XXXIV Порядку №260).

Також пунктом 2 розділу ХХХVІІ Порядку №260 визначено перелік документів, якими підтверджується право позивача отримання одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених).

Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.08.2024 у справі №200/4100/23, наголошував, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, при цьому розглядати таку довідку її разом з іншими доказами.

Наказ №726 чітко регламентує, що додаткова винагорода виплачується за виконання конкретних бойових (спеціальних) завдань, що документально підтверджуються. У ситуації, коли позивач перебував у складі підрозділу, але конкретні бойові (спеціальні) завдання ним особисто не виконувались, підстави для нарахування виплати відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є документальне підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань.

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем у спірний період бойових (спеціальних) завдань із дотриманням умов, наведених у пункті 8 Особливостей виплати додаткової винагороди №726, виконання яких зумовлює виникнення права на отримання такої одноразової винагороди, а тому у відповідача не було правових підстав для виплати зазначеної винагороди позивачу за спірний період.

Відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись статями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський