Рішення від 09 червня 2026 р. у справі №140/1291/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1291/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Військової частини НОМЕР_1 (далі – ВЧ НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ) про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_5 , працівники якого грубо порушили загальний процес мобілізації та перевищили службові повноваження, що призвели до незаконної мобілізації ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ; зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 , з урахуванням висновків суду, прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити військовослужбовця зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача ОСОБА_1 було примусово доставлено до ТЦК та СП, де він безпідставно утримувався, після чого направлено на ВЛК. Крім того, його формально визнали придатним до військової служби та призвали під час мобілізації, однак від проходження ВЛК він відмовився та фактично медичний огляд не проводився, аналізи не здавалися, лікарями він не оглядався через відсутність медичних документів. Також позивач не отримував під особистий підпис направлення на ВЛК, повістку про призов та направлення до місця проходження військової служби.

Крім того, мати позивача ОСОБА_2 має діагноз - помірнодиференційована інвазивна карцинома лівої молочної залози та потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з проходженням курсу поліхіміотерапії, який фактично нікому надати, окрім позивача. Бабу позивача ОСОБА_3 визнано такою, що потребує постійного стороннього догляду відповідно до висновку від 16.12.2025 №585.

У зв`язку з цим 19.12.2025 позивач подав рапорт до військової частини НОМЕР_1 про дострокове звільнення за сімейними обставинами на підставі пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі – Закон №2232-ХІІ), однак станом на теперішній час відповіді не отримав.

Позивач вважає, що працівниками ТЦК та СП було грубо порушено його конституційні права та права, передбачені Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу», що призвело до незаконної мобілізації. У зв`язку з цим для захисту своїх порушених прав він змушений звернутися до суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив позовні вимоги та просив у їх задоволенні відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначено, що 13.12.2025 командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ по стройовій частині №356, яким оформлено зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу з 13.12.2025, визначено підстави такого зарахування та зафіксовано прийняття справ і посади й початок виконання службових обов`язків. Як підстави для видання наказу зазначено указ Президента України про загальну мобілізацію та поіменний список начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.12.2025 №1168. Відповідач вказує, що Військова частина НОМЕР_1 діяла у межах та у спосіб, визначених законом, виконуючи обов`язок щодо прийняття та зарахування направленого військовозобов`язаного, та не була уповноважена відмовлятися від виконання належно оформлених документів органу комплектування або самостійно оцінювати їх законність, діючи за принципом презумпції правомірності рішень органів державної влади.

Крім того, позивач звертався до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення за сімейними обставинами на підставі пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю – ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи. У зв`язку з поданням рапорту, відповідно до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі – Інструкція №170), Військовою частиною НОМЕР_1 було направлено запит від 17.02.2026 №690/5690 до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо обстеження сімейного стану сім`ї позивача та надання акту про наявність або відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за матір`ю позивача. Згідно з висновком, викладеним в акті обстеження сімейного стану, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначено, що військовослужбовець ОСОБА_1 не має правових підстав для звільнення за сімейними обставинами, оскільки не підтверджено відсутність інших осіб, які можуть здійснювати догляд за матір`ю позивача, або наявність умов, передбачених законодавством щодо такого звільнення. На інші підстави для звільнення з військової служби, передбачені Законом №2232-XII, позивач не посилається.

Щодо посилання позивача на порушення його права на проведення кваліфікованого медичного огляду, відповідач зауважує, що він сам відмовився від проходження ВЛК, мотивуючи це відсутністю медичних документів, водночас з врахуванням висновків Верховного Суду, факт не проходження медичного огляду під час призову не є підтвердженням непридатності особи до військової служби та не може бути самостійною підставою для звільнення з військової служби за статтею 26 Закону №2232-ХІІ.

В поданих до суду додаткових поясненнях позивач ще раз наголосив на тому, що його мати ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, а відтак не може здійснювати постійний догляд за бабою позивача – ОСОБА_3 , оскільки сама потребує догляду за сторонньої людини.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що в лютому 2026 року він звертався до командування Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо звільнення за сімейними обставинами на підставі пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , однак такий був поданий після подання позовної заяви, а попередній рапорт був поданий19.12.2025 у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за бабою ОСОБА_3 , відповідь про розгляд якого досі не надана. Звертає увагу суду на те, що в сім`ї є дві особи, які потребують постійного стороннього догляду, догляд за кожною окремо можуть надавати дві особи, тобто сам позивач та його брат.

16.03.2026 до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких зазначено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 13.12.2025 №2323-мп позивача було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлено до Військової частини НОМЕР_1 . Зазначається, що станом на 13.12.2025 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та у матеріалах ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутні відомості або документи, які підтверджували б право позивача на відстрочку чи перебування у процесі її оформлення. У зв`язку з цим, за твердженням третьої особи, підстав для невиконання рішення про призов не було, а мобілізація позивача здійснена на законних підставах. Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_8 вказує, що на момент прийняття рішення про призов діяв у межах повноважень та відповідно до чинного законодавства, оскільки відсутність даних про відстрочку виключала можливість вважати позивача таким, що має право на неї.

Крім того, довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 від 13.12.2025 №2025-1213-1232-2686-7 встановлено, що позивач пройшов медичний огляд та за графою ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби. Згідно з вказаною довідкою, позивача було оглянуто лікарями відповідних спеціальностей (терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР-лікарем, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом), а також проведено необхідні лабораторні та інструментальні дослідження, зокрема загальний та біохімічний аналізи крові, серологічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, флюорографію та ЕКГ. Отже, твердження позивача про фактичне непроходження військово-лікарської комісії є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи.

В поданих до суду поясненнях від 10.03.2026 №2415 представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначив, що ОСОБА_1 у грудні 2025 року проходив ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 , за результатами якої визнаний придатним до військової служби. Відповідно до інформації з реєстру «Оберіг» позивач був призваний на військову службу по мобілізації згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ), а відтак інформація щодо оповіщення та призову на військову службу у 2025 році ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_10 відсутня.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Відповідно до довідки ВЛК від 13.12.2025 №2025-1213-1232-2686-7 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 13.12.2025 проведений медичний огляд солдата (запасу) ОСОБА_1 та встановлено діагноз «здоровий», на підставі статті графи ІІ розладу хвороб придатний до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 13.12.2025 №2323-мп «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період», солдата ОСОБА_1 (відповідно до поіменного списку від 13.12.2025 №1168) призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.12.2025 №356 солдата ОСОБА_1 , призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, призначено на посаду солдата резерву 23 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 за штатом воєнного часу, ВОС – 100915Д, та присвоїти військові звання відповідно до Закону №2232-ХІІ, з 13.12.2025 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення, на котлове в частині – з вечері 13.12.2025 та вважати таким, що 13.12.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Не погоджуючись із рішенням про призов на військову службу під час мобілізації та подальшим зарахуванням до списків особового складу військової частини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом №2232-XII.

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною першою статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами частини шостої статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону №3543-XII у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №3543-XII зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, розроблення мобілізаційних планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки; підготовка Збройних Сил України, інших військових формувань до проведення мобілізації; створення, розвиток та утримання мобілізаційних потужностей для задоволення потреб держави в особливий період; утворення і підготовка до розгортання спеціальних формувань; створення мобілізаційного резерву; підготовка й утримання в належному стані техніки та об`єктів, призначених для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням; військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

За приписами частини другої статті 4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався та діє і дотепер.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до пункту 1 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно абзаців 2, 3 пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

За змістом пункту 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Пунктом 9 Положення №154 передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах.

Відповідно до пункту 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

За приписами пункту 15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов`язку.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-XII.

Згідно приписів частини першої статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина п`ята статті 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (надалі по тексту також - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «;Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Згідно пункту 3 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 49, 51 Порядку №560 у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу. Перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися, зокрема, за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.

Пунктом 56 Порядку №560 передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, згідно пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону №3543-XII.

Так, у позовній заяві позивач стверджує, що має право на відстрочку, оскільки його мати є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 02.02.2026 №50/26/747/В та потребує постійного стороннього догляду, а баба позивача ОСОБА_3 відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії від 16.12.2025 №585 визнана такою, що потребує постійного догляду на непрофесійній основі.

Пунктами 13, 14 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю; члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

Водночас, наявність обставин, з якими закон пов`язує право на відстрочку від призову під час мобілізації, сама по собі не свідчить про набуття особою такого статусу, оскільки реалізація відповідного права передбачає подання військовозобов`язаним заяви та підтвердних документів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для прийняття компетентним органом відповідного рішення.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації ним у встановленому законодавством порядку було подано до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву про надання відстрочки та документи, які підтверджують наявність підстав для її отримання. Також відсутні докази прийняття уповноваженим органом рішення про надання позивачу відстрочки від призову або перебування його документів на розгляді відповідної комісії. Відтак станом на дату призову у відповідача були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі № 160/10728/23 звернув увагу на те, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 наголосив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Отже, фактичні обставини справи дозволяють дійти висновку, що позивач можливістю реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та оформлення її у відповідний спосіб не скористався. Доказів існування перешкод на звернення до відповідача із заявою про надання відстрочки (безпосередньо у приміщенні ТЦК та СП, поштою, через електронний кабінет) до моменту призову на військову службу 13.12.2025 позивачем не надано.

З приводу доводів позивача про непроходження ним медичного огляду військово-лікарською комісією перед призовом на військову службу суд зазначає таке.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, далі - Положення №402, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.2 глави 1 розділу I Положення №402 установлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 2.1 глави 1 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

За приписами пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду.

Як передбачено пунктом 3.1 глави 3 розділу II Положення №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП.

Згідно з абзацами другим, третім пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення №402 кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04.08.2021 №360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями (пункт 3.4 глави 3 розділу II Положення №402).

Пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про придатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) доставляються до районного (міського) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов`язаного на обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду. Електронний документ з постановою ВЛК щодо придатності військовозобов`язаного до проходження військової служби передається з ІКС до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У позовній заяві позивач стверджує, що в його картці обстеження та медичного огляду вказано про обстеження спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, психіатром та наркологом, однак у розділі 8 відсутня інформація про результати додаткових методів обстеження.

У матеріалах справи наявна довідка військово-лікарської комісії від 13.12.2025 №2025-1213-1232-2686-7, згідно з якою позивач за результатами медичного огляду визнаний придатним до військової служби, а у картці обстеження та медичного огляду від 13.12.2025 №12698 наявні результати медичного обстеження спеціалістами (терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, психіатром) та результати додаткових методів обстеження (наявні відмітки проведення аналізів крові, сечі, флюорографії органів грудної клітки). Хоч у картці обстеження та медичного огляду відсутній підпис обстежуваного, проте це не свідчить про недійсність постанови ВЛК, яка не оскаржена (і не є предметом позову у цій справі) та є чинною.

Крім того, за позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, факт непроходження медичного огляду під час його призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до статті 26 Закону №2232-XII.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 13.12.2025 №2323-пм в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Суд ще раз наголошує, що неподання позивачем заяви відповідно до пункту 58 Порядку №560 про надання відстрочки вказує на те, що станом на 13.12.2025 у відповідача не було юридичних підстав для розгляду питання щодо можливого надання відстрочки, а відтак не може бути покладено на нього обов`язок вчинити дії, пов`язані з її наданням. При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття статусу військовослужбовця.

Враховуючи викладене, оскільки судом не встановлено протиправності рішення про призов позивача на військову службу під час мобілізації та відсутні підстави для скасування наказу про його призов, похідна позовна вимога про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу також не підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що позивач посилався на подання рапортів про звільнення з військової служби за сімейними обставинами та на відсутність належного реагування на них з боку командування військової частини. Разом з тим питання наявності чи відсутності підстав для звільнення позивача з військової служби за поданими рапортами, а також правомірності дій чи бездіяльності відповідних посадових осіб під час їх розгляду не є предметом спору у цій справі. Відтак суд не надає правової оцінки зазначеним обставинам, оскільки вони виходять за межі заявлених позовних вимог та предмета судового розгляду.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм права суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача є правомірними, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідач-2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача перший відділ: ІНФОРМАЦІЯ_13 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя О. О. Андрусенко