Окрема думка від 13 травня 2026 р. у справі №990SСGС/32/25 — Велика Палата Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду Кривенди О. В.

у справі № 990SCGC/32/25

(провадження № 11-275сап25)

Велика Палата Верховного Суду (далі - Велика Палата) 14 травня 2026 року розглянула скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 03 червня 2025 року № 1192/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 02 квітня 2025 року № 694/2дп/15-25 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Велика Палата в цій справі ухвалила постанову про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення, а зазначеного рішення ВРП - без змін.

Обставини справи

Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13 липня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), щодо одержання неправомірної вигоди головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за пособництва ОСОБА_2 за ухвалення рішень про скасування арешту на майно у кримінальних провадженнях.

29 квітня 2024 року заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О. В. склав письмове повідомлення про підозру судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного частиною третьою статті 368 КК України, яке вручене йому того ж дня.

На підставі аналізу змісту ухвал Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року у справі № 173/1465/23 та від 06 лютого 2024 року у справі № 173/412/24, а також копій матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13 липня 2023 року Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила, що 23 травня 2023 року на автодорозі Н-08 (Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя) між селами Бородаївка та Правобережне Кам`янського району Дніпропетровської області працівники поліції зупинили автомобіль марки «FAW», модель НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перевозив 15 кубічних метрів колод деревини. Цей автомобільбув у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а деревина належала фізичній особі - підприємцю ОСОБА_5 .

Здійснивши огляд зазначеного автомобіля, працівники поліції вилучили його та деревину, після чого розпочато кримінальне провадження № 12023041430000226 за частиною першою статті 246 КК України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу).

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області 25 травня 2023 року надійшло клопотання слідчого, погоджене із процесуальним керівником, про арешт майна (автомобіля «FAW» та деревини) у кримінальному провадженні № 12023041430000226 від 23 травня 2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, визначеного частиною першою статті 246 КК України.

Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1. ухвалою від 29 травня 2023 року у справі № 173/1465/23 (провадження № 1-кс/173/318/2023) задовольнив це клопотання: наклав арешт, заборонив розпоряджатися та користуватися автомобілем «FAW» і деревиною.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оскаржили це судове рішення до Дніпровського апеляційного суду, який ухвалою від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1. - без змін.

За версією слідства, 23 червня 2023 року ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_5 , що він знає про накладення арешту на автомобіль «FAW» і деревину, а також що скасувати арешт цього майна можна за умови надання судді ОСОБА_6 неправомірної вигоди.

У місті Верхньодніпровську Кам`янського району Дніпропетровської області 02 лютого 2024 року працівники поліції зупинили автомобіль марки «Renault» із причепом. Автомобіль та причіп перебували в користуванні ОСОБА_3 .

Здійснивши огляд зазначеного автомобіля, працівники поліції вилучили його разом із причепом, після чого було розпочато кримінальне провадження № 1202404130000068 за частиною першою статті 246 КК України (незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу).

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області 05 лютого 2024 року надійшло клопотання слідчого, погоджене із процесуальним керівником, у кримінальному провадженні № 1202404130000068 про арешт автомобіля «Renault» та причепа.

Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1. ухвалою від 06 лютого 2024 року у справі № 173/412/24 (провадження № 1-кс/173/105/2024) задовольнив це клопотання слідчого та наклав арешт шляхом заборони розпоряджатися та користуватися автомобілем «Renault» і причепом.

За версією слідства, після накладення арешту на автомобіль «Renault» та причіп суддя ОСОБА_1. вступив у змову з ОСОБА_2 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за зняття арештів з автомобілів «FAW», «Renault», деревини та причепа.

У період з 18 березня до 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 узгодив із ОСОБА_2 розмір грошових коштів за зняття арешту з майна в сумі 2 500 дол. США. Надалі 11 квітня 2024 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 , що за його посередництва за надання судді ОСОБА_1 2 500 дол. США той скасує арешт, для цього ОСОБА_7 має приїхати до нього ( ОСОБА_2 ) та передати неправомірну вигоду.

Наступного дня, 12 квітня 2024 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за попередньою домовленістю приїхали до місця проживання ОСОБА_2 , де ОСОБА_7 передав йому грошові кошти в сумі 2 500 дол. США для подальшого передання частини цих грошових коштів ОСОБА_1 за те, щоб він ухвалив рішення про зняття арешту з автомобілів, причепа та деревини. Також під час цієї зустрічі ОСОБА_7 передав ОСОБА_2 проєкт клопотання про скасування арешту автомобіля «FAW» та деревини.

13 квітня 2024 року суддя ОСОБА_1 приїхав до місця проживання ОСОБА_2 , де у проміжку часу з 17:42 до 18:03 отримав від ОСОБА_2 частину грошових коштів, які той отримав від ОСОБА_7 , ознайомився з наданим йому ОСОБА_2 текстом проєкту клопотання про скасування арешту, дав вказівки щодо коригування тексту клопотання, а також наголосив на обов`язковості подання цього клопотання наступного дня та прибуття у засідання, відомості про дату та час якого надійдуть у смс-повідомленні.

ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_7 фотографії першої та четвертої сторінок проєкту клопотання з рукописними написами фрагментів тексту, які потрібно було виправити, а також повідомив про обов`язкову участь заявника у розгляді клопотання в суді.

Суддя ОСОБА_1. 23 квітня 2024 року розглянув клопотання про скасування арешту автомобіля «FAW» та деревини (справа № 173/1465/23), а також клопотання про скасування арешту автомобіля «Renault» та причепа (справа № 173/412/24), подані до суду за наслідком домовленості про їх задоволення в разі надання неправомірної вигоди за пособництва ОСОБА_2 , задовольнив ці клопотання та скасував арешт автомобіля «FAW» та деревини, а також автомобіля «Renault» та причепа.

Рішенням від 02 квітня 2025 року № 694/2дп/15-25 Друга Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Відповідно до цього рішення Друга Дисциплінарна палата ВРП за результатом розгляду дисциплінарної справи дійшла висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», що знайшло прояв у тому, що суддя своїми діями допустив поведінку, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, що є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

ВРП рішенням від 03 червня 2025 року № 1192/0/15-25 залишила без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 02 квітня 2025 року № 694/2дп/15-25 про притягнення судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Висновки Великої Палати

Перевіряючи рішенняВРП від 03 червня 2025 року № 1192/0/15-25 на відповідність критеріям, установленим статтею 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), Велика Палата дійшла висновку, зокрема, про те, що це рішення ухвалено повноважним складом Ради.

Також Велика Палата зауважила, що Рада в оскаржуваному рішенні навела достатні підстави і мотиви на його обґрунтування, висновки ВРП щодо підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є достатньо вмотивованими.

Велика Палата не встановила у скарзі судді таких доводів чи аргументів, що були б вагомими чи відмінними від наведених у скарзі до ВРП настільки, щоб задовольнити їх та ухвалити нове рішення, яким відмовити у притягненні судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Мотиви викладення окремої думки

Не можу погодитися з результатом вирішення цієї справи, а тому відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) висловлюю окрему думку.

Не вдаючись до оцінки дій ОСОБА_1 на предмет наявності / відсутності в них складу дисциплінарного проступку, поставленого цьому судді в провину, маю зауважити таке.

За приписами частини другої статті 131 Конституції України ВРП складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з`їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з`їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Порядок обрання (призначення) на посади членів Ради визначається законом. Голова Верховного Суду входить до складу ВРП за посадою (частини третя, четверта статті 131 Конституції України).

Частиною дев`ятою статті 131 Конституції України визначено, що ВРП набуває повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п`ятнадцяти її членів, серед яких більшість становлять судді.

Зазначеним нормам Основного Закону України кореспондують положення частини першої статті 5 та статті 18 Закону № 1798-VIII.

Порядок обрання (призначення) на посади членів ВРП регламентовано главою 3 Закону № 1798-VIII.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що Рада є повноважною саме за умови обрання (призначення) щонайменше п`ятнадцяти її членів у порядку, передбаченому главою 3 Закону № 1798-VIII, не рахуючи Голову Верховного Суду, який не є ані призначеним, ані обраним до складу ВРП, а входить до цього складу за посадою.

Для порівняння можна навести відповідні норми Конституції України до внесення до неї змін Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (далі - Закон № 1401-VІІІ) та положення Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (далі - Закон

№ 22-98-ВР), який втратив чинність на підставі Закону № 1798-VIII.

Так, відповідно до частини другої статті 131 Конституції України до внесення до неї змін Законом № 1401-VІІІ Вища рада юстиції складалася з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з`їзд суддів України, з`їзд адвокатів України, з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначали до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входили за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України, що було передбачено частиною третьою статті 131 Конституції України.

Зазначені положення були відтворені і в статті 5 Закону № 22-98-ВР.

Повноважність Вищої ради юстиції визначалася частиною першою статті 16 Закону

№ 22-98-ВР, згідно з якою Вища рада юстиції вважалася повноважною за умови призначення на посаду не менш як чотирнадцяти членів та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входили до Вищої ради юстиції за посадою.

Отже, для набуття Вищою радою юстиції повноважень було достатньо призначити одинадцять її членів, оскільки до загальної їх кількості, яка є мінімально необхідною для повноважності цього органу (чотирнадцять), крім призначених, входили ще три особи за посадою, а саме: Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України.

Водночас для набуття повноважень ВРП, як уже зазначалося вище, необхідно, щоб до її складу було обрано (призначено) не менше п`ятнадцяти членів без урахування Голови Верховного Суду, який входить до складу Ради за посадою.

Тобто для того, щоб Рада набула повноважень, щонайменше п`ятнадцять її членів мають бути обраними (призначеними) в порядку, визначеному законом, а саме главою 3 Закону № 1798-VIII, яка називається «Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя».

Прикметно, що, попри детальну регламентацію в Законі № 1798-VIII зазначеної процедури, жодна з дванадцяти статей цієї глави включно зі статтею 18, у якій ідеться про умови набуття повноважності ВРП, не містить згадки про Голову Верховного Суду як члена Ради, який входить до її складу за посадою.

Отже, на конституційному рівні закріплено вимогу, що ВРП є повноважною лише тоді, коли її склад налічує щонайменше п`ятнадцять членів, які обрані (призначені) в порядку, визначеному законом. Аналогічна вимога міститься і в Законі № 1798-VIII (стаття 18).

Загальновідомим є факт, що 16 березня 2025 року сплив чотирирічний строк повноважень членів ВРП Плахтій І. Б. і Саліхова В. В. , після чого в Раді залишилось чотирнадцять обраних (призначених) її членів та член ВРП за посадою - Голова Верховного Суду.

Відповідно до вимог частини третьої статті 5 Закону № 1798-VIII, якщо ВРП може стати неповноважною через закінчення строку повноважень члена ВРП, такий член ВРП продовжує виконувати свої повноваження до дня обрання (призначення) на його посаду іншої особи, але в будь-якому випадку не більше трьох місяців з дня закінчення строку, на який такого члена ВРП було обрано (призначено).

Отже, Рада мала можливість і обов`язок для збереження її повноважного складу, визначеного частиною дев`ятою статті 131 Конституції України та статтею 18 Закону № 1798-VIII, продовжити виконання повноважень членів ВРП Плахтій І. Б. та Саліхова В. В. на визначений у частині третій статті 5 Закону № 1798-VIII строк.

Проте рішенням від 04 березня 2025 року № 376/0/15-25 «Про відсутність підстав для продовження строку повноважень членів Вищої ради правосуддя» Рада визнала відсутність підстав для продовження строку повноважень зазначених членів ВРП.

Таким чином, на дату ухвалення Радою рішення від 03 червня 2025 року

№ 1192/0/15-25 склад ВРП налічував п`ятнадцять її членів, з яких обраних (призначених) було лише чотирнадцять, що, на мою думку, не узгоджується з приписами частини дев`ятої статті 131 Конституції України та статті 18 Закону № 1798-VIII.

З огляду на викладене у мене є підстави вважати, що рішення від 03 червня 2025 року № 1192/0/15-25 було ухвалено неповноважним складом ВРП, що відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII є підставою для його скасування.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду О. В. Кривенда