Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №757/43162/23-ц — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року

м. Київ

Справа № 757/43162/23-ц

Провадження № 61-6638св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифро-рум» - адвоката Нечитайленка Олександра Володимировича на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року в складі судді Литвинової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року в складі колегії суддів Гаращенка Д. Р., Євграфової Є. П., Болотовf Є. В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифро-рум», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Метелиці Олександра Олександровича, третя особа - компанія «Галфіна Бізнес ЛТД», про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень про державну реєстрацію прав і обтяжень та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що 19 серпня 2020 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фін-Інвест» (далі - ТОВ «ФК «Фін-Інвест») укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. за номером 1070.

Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Фін-Інвест» передало у власність ОСОБА_1 нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,05 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 8000000000:82:185:0163, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387329380000; земельну ділянку площею 0,0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка 43, 43/1, кадастровий номер 8000000000:82:185:0164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387357080000, який сплатив за них обумовлену цим договором грошову суму.

07 грудня 2021 року припинено право власності на вказані земельні ділянки за позивачем та зареєстровано за компанією «Галфіна Бізнес ЛТД». Жодних правочинів щодо протиправно перереєстрованих 07 грудня 2021 року земельних ділянок, зокрема, але не виключно, з компанією «Галфіна Бізнес ЛТД» не укладав. Міністерством юстиції України скасовано реєстраційні дії, на підставі яких нерухоме майно ОСОБА_1 незаконно, поза його волею, перереєстровано на компанію «Галфіна Бізнес ЛТД».

24 грудня 2021 року компанія «Галфіна Бізнес ЛТД» уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Цифро-рум» договори купівлі-продажу указаного нерухомого майна.

Просив витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Цифро-рум» нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,05 га з кадастровим номером 8000000000:82:185:0163; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387329380000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та земельну ділянку загальною площею 0,05 га з кадастровим номером 8000000000:82:185:0164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387357080000, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62803581 від 11 січня 2022 року 17:13:22, щодо об`єкта з реєстраційним номером: 1387329380000; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62803899 від 11 січня 2022 року 17:31:09, щодо об`єкта з реєстраційним номером: 1387329380000; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 62804081 від 11 січня 2022 року 17:42:08, щодо об`єкта з реєстраційним номером: 1387357080000; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 62804198 від 11 січня 2022 року 17:50:14, щодо об`єкта з реєстраційним номером: 1387357080000.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19 грудня 2024 року рішенням Печерського районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ «Цифро-рум» на користь належного власника ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,05 га з кадастровим номером 8000000000:82:185:0163; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387329380000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та земельну ділянку загальною площею 0,05 га з кадастровим номером 8000000000:82:185:0164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387357080000, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62803581 від 11 січня 2022 року 17:13:22, щодо об`єкта з реєстраційним номером: 1387329380000. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62803899 від 11 січня 2022 року 17:31:09, щодо об`єкта з реєстраційним: 1387329380000. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 62804081 від 11 січня 2022 року 17:42:08, щодо об`єкта з реєстраційним номером: 1387357080000. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 62804198 від 11 січня 2022 року 17:50:14, щодо об`єкта з реєстраційним номером: 1387357080000. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

08 травня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «Цифро-рум» залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що компанія «Галфіна бізнес ЛТД» отримала у власність спірні земельні ділянки на підставі незаконних записів від 20 листопада 2021 року, вчинених від імені приватного нотаріуса Шешуряк О. В. від 20 листопада 2021 року, які таким нотаріусом не вчинялись і в подальшому скасовані наказом Міністерства юстиції України від 29 квітня 2022 року № 1689/5; отримання цих земельних ділянок 24 грудня 2021 року ТОВ «Цифро-Рум» відбулось безоплатно та внаслідок недобросовісних дій та поведінки ТОВ «Цифро-Рум» та «Галфіна Бізнес ЛТД», отже, доводи про, те що відповідач є добросовісним набувачем, не знайшли свого підтвердження, тому ОСОБА_1 у розумінні статей 387, 388 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України є власником, який має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

23 травня 2025 року представник ТОВ «Цифро-рум» - адвокат Нечитайленко О. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували правові висновки, викладені в постановах:

- Великої Палати Верховного Суду від14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19, про те, що законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права;

- Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17, про те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном, яке визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння;

- Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року в справі № 361/4307/16, про те, що державний реєстратор не може вважатися таким, що порушує права третіх осіб на земельну ділянку, якщо правомірно приймає рішення про державну реєстрацію прав на неї і вносить запис про таку реєстрацію на підставі чинного та не скасованого рішення відповідного суб`єкта, який здійснює публічно-владні управлінські функції;

- Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі № 910/1310/19, про те, що умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця);

- Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року в справі № 761/45721/16-ц,про те, що не кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений; якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити;

- Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року в справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17, про те, що, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові;

- Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 910/10647/18, про те, що якщо позивач не довів, що позов пред`явила особа, якій належить право вимоги, і саме скасування державної реєстрації на земельні ділянки, буде належним захистом порушеного права позивача, це є підставою для відмови в позові;

- Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 23 вересня 2020 року в справі № 638/5388/14, від 17 лютого 2021 року в справі № 344/6425/17, від 31 березня 2021 року в справі № 760/13106/16-ц, від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18.

Посилається на те, що на електронних торгах від 30 лютого 2020 року було продано неіснуюче нерухоме майно - земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:82:185:0010, яка після 2017 року фактично перестала існувати як окремий об`єкт у зв`язку із її поділом на дві зазначені ділянки. Ця земельна ділянка ніколи не належала ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», a була власністю компанії «Галфіна Бізнес ЛТД».

На момент набуття право власності на земельні ділянки ТОВ «Цифро-рум» були відсутні будь-які відомості про інших власників або про наявність обтяжень; вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди неналежним чином перевірили добросовісність набувача майна.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Щербак Є. М. зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано встановили відсутність законних підстав та обставин набуття власності на спірні земельні ділянки компанією «Галфіна бізнес ЛТД» та в подальшому ТОВ «Цифро-рум», а також виснували щодо наявності вчинення ними недобросовісних дій в порушення стандарту чесності та відкритості учасників цивільних правовідносин.

Правові позиції Верховного Суду про скасування запису про проведену державну реєстрацію прав не є актуальними та релевантними, оскільки в позовній заяві ОСОБА_1 та рішенні суду першої інстанції скасовано не запис, а рішення державного реєстратора про реєстрацію обтяжень - іпотеки та заборони відчуження, що відповідає актуальним висновкам Верховного Суду щодо ефективності такого способу захисту порушеного права.

Встановлені обставини справи

31 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-310.

31 серпня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, предметом якого було наступне майно: земельна ділянка площею 0,0453 га, адреса: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 8000000000:82:185:0007; земельна ділянка площею 0,0547 га, адреса: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010.

15 квітня 2010 року ОСОБА_2 без отримання письмової згоди іпотекодержателя уклала договір купівлі-продажу двох земельних ділянок, що буди предметом іпотеки, об`єднаних в одну земельну ділянку, громадянину ОСОБА_3 , який придбану об`єднану земельну ділянку, кадастровий номер № 8000000000:82:185:0010, продав 14 травня 2010 року за договором купівлі-продажу земельної ділянки ТОВ «Чинар-Груп».

Такі обставини встановлені в справі № 5011-55/13034-2012 за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії Кримське регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ТОВ «Чинар-Груп», треті особи: ОСОБА_2 , Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про стягнення грошових коштів, за результатом розгляду якої рішенням Господарського суду міста Києва від 26 лютого 2013 року позов задоволено: у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за кредитним договором від 31 серпня 2007 року в розмірі 93 907 720,77 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів на: земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на АДРЕСА_4, АДРЕСА_3 , та належить на праві власності ТОВ «Чинар-Груп».

26 березня 2013 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26 лютого 2013 року в справі №5011-55/13034-2012 судом видано наказ про примусове виконання цього рішення, який був пред`явлений до виконання.

У межах виконання рішення суду в справі № 5011-55/13034-2012 відбулись прилюдні торги з примусової реалізації на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», за результатами проведення яких складено протокол від 26 березня 2013 року № 10-8896/15/2, переможцем став ОСОБА_4 .

Водночас Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України своїм листом від 02 червня 2015 року № 13-0-35-1746 у відповідь на звернення ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» від 21 травня 2015 року № 24.2.3/267 повідомив, що в провадженні відділу перебуває наказ Господарського суду м. Києва № 5011-55/13034-2012 від 26 лютого 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:185:0010, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить на праві власності ТОВ «Чинар-Груп» у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відкриття кредитної лінії від 31 серпня 2007 року № 2203/07/КИ-310.

01 червня 2013 року постановою державним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, копію якого направлено боржнику для самостійного виконання в семиденний термін, стягувачу - до відома.

06 вересня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, копію направлено боржнику для виконання. Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію постанови направлено сторонам до відома

31 жовтня 2013 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О. С. винесена постанова про передачу на відповідальне зберігання земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що перебувала на відповідальному зберіганні у представника ПП «СП «Юстиція» Бондара В. М. начальнику відділу по роботі з виконавчою службою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Могильовій О. М. Також повідомлено, що 16 квітня 2014 року наказом Міністерства юстиції України затверджений тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, яким виключена можливість реалізації земельних ділянок з електронних торгів. За таких умов виконання рішення Господарського суд м. Києва в справі від 26 лютого 2013 року № 5011-55/13034-2012 станом на день підготовки та направлення відповіді від 02 червня 2015 року № 13-0-35-1746 неможливе до врегулювання проблеми на законодавчому рівні.

24 грудня 2014 року ухвалою Господарського суду м. Києва відмовлено в задоволенні заяви від 15 грудня 2014 року № 24.2.3/404 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26 лютого 2013 року в справі № 5011-55/13034-2012.

У зв`язку з неможливістю виконання рішення Господарського суд м. Києва від 26 лютого 2013 року в справі № 5011-55/13034-2012 через неурегулювання можливості реалізації предмета іпотека як арештованого майна на прилюдних торгах - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Чинар-Груп» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: на АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ТОВ «Чинар-Груп».

30 червня 2016 року рішенням Господарського суду м. Києва в справі № 910/6448/15-г, яке набрало законної сили, позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено повністю, зокрема, в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором про відкриття кредитної лінії від 31 серпня 2007 року № 2203/07/КИ-310, що станом на 22 листопада 2012 року склала 93 907 720,77 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 31 серпня 2007 року - на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: на АДРЕСА_1 , та належить на праві приватної власності ТОВ «Чинар-Груп», шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

19 вересня 2016 року зареєстровано право власності ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010.

На підставі протоколу прилюдних торгів складено акт державного виконавця № 134/10 від 29 березня 2013 року про реалізацію предмета іпотеки, що стало підставою для реєстрації ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою на АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , та отримання свідоцтва про право власності від 20 вересня 2017 року № 78.

20 вересня 2017 року між ОСОБА_4 та компанією «Галфіна Бізнес Лтд» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0010, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою на АДРЕСА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20 вересня 2017 року за реєстровим номером 81.

24 жовтня 2017 року компанією Галфіна Бізнес Лтд» здійснено поділ земельної ділянки на дві частини, а саме: земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0163 (реєстраційний номер 1387329380000), а також земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0164 (реєстраційний номер 1387357080000).

03 лютого 2020 року за результатом електронного аукціону № UA-EA-2020-01-10-000265-b від 30 січня 2020 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та переможцем аукціону - ТОВ «ФК «Фін-Інвест» укладено договір купівлі-продажу майнових прав щодо спірного нерухомого майна, що є відмінним від права власності - земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:010, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою; АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лапкевич Т. В. та зареєстрований в реєстрі за № 161.

02 березня 2020 року заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва в справі № 757/39591/18-цпозов ТОВ «ФК «Фін-Інвест» до компанії «Галфіна Бізнес Лтд», треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нотари О. І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петріцька А. П., філія КП «Добробут» Литвинівської сільської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано на користь ТОВ «ФК «Фін-Інвест» з незаконного володіння компанії «Галфіна Бізнес Лтд» земельні ділянки: загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0163, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387329380000, цільове призначення: для будівництва в обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ; загальною площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387357080000, цільове призначення: для будівництва в обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 .

05 травня 2020 року ТОВ «ФК «Фін-Інвест» зареєструвало право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:185:0163 та кадастровим номером 8000000000:82:185:0164 на підставі заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року в справі № 757/39591/18-ц.

19 серпня 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Фін-Інвест» уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. за номером 1070.

Відповідно до пункту 1.1 ТОВ «ФК «Фін-Інвест» передав у власність (продав), а ОСОБА_1 прийняв (купив) нерухоме майно:

- 1.1.1 земельну ділянку площею 0,05 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 8000000000:82:185:0163, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387329380000;

- 1.1.2 земельну ділянку площею 0,0500 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка 43, 43/1, кадастровий номер 8000000000:82:185:0164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1387357080000, та сплатив за них обумовлену цим договором грошову суму.

Відповідно до пункту 3.1 договору купівлі-продажу право власності на земельну ділянку, а саме право користування, володіння та розпорядження, припиняється у продавця та переходить до покупця відповідно до статті 334 ЦК України з моменту державної реєстрації права власності покупця на земельну ділянку відповідно до Закону.

Згідно з пунктом 3.3. договору відповідно до статті 125 Земельного кодексу (далі - ЗК) України право власності на придбану земельну ділянку виникає у покупця ( ОСОБА_1 ) з моменту державної реєстрації цього права.

16 березня 2021 року постановою Київського апеляційного суду скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року. Провадження в справі № 757/39591/18-ц закрито. Повідомлено ТОВ «ФК «Фін-Інвест», що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

07 грудня 2021 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені записи та прийняті рішення щодо, але не виключно, припинення права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:82:185:0163 та 8000000000:82:185:0164, та реєстрацію права власності зазначених земельних ділянок за компанією «Галфіна Бізнес ЛТД».

14 грудня 2021 року приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Шешуряк О. В. подала скаргу до Міністерства юстиції № СК-3727-21, де вказала, що вона ніколи не вчиняла реєстраційні дії щодо нерухомого майна ОСОБА_1 та не реєструвала нерухоме майно: земельну ділянку - загальною площею 0,05 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0163, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387329380000, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та земельну ділянку - загальною площею 0,05 га, кадастровий номер: 8000000000:82:185:0164, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1387357080000, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за компанією «Галфіна Бізнес ЛТД». Це відбулось шляхом втручання невідомих осіб до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з підробленням її цифрового підпису та з порушенням принципу територіальності реєстрації права власності за земельні ділянки - державна реєстрація проведена нібито приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського нотаріального округу, водночас земельні ділянки знаходяться у м. Києві. Відповідно до частини п`ятої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна - в київському міському нотаріальному окрузі.

24 грудня 2021 року компанія «Галфіна Бізнес ЛТД» уклала з ТОВ «Цифро-рум» договори купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О. О., у результаті чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про зміну власника нерухомого майна (т. 1, а. с. 14, 15).

11 січня 2022 року компанія «Галфіна Бізнес ЛТД» уклала з ТОВ «Цифро-Рум» договори іпотеки нерухомого майна, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Метелицею О. О., у результаті яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесені відомості про іпотеку та обтяження.

29 квітня 2022 року Наказом Міністерства юстиції України № 1689/5 скаргу приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Шешуряк О. В. задоволено, скасовано рішення від 20 листопада 2021 року № 61728346 у частині скасування записів про право власності № № 45490428, 45490313, від 06 жовтня 2021 року № 60797216 у частині скасування запису про право власності № 45592375, прийняті приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Шешуряк О. В. (т. 1, а. с. 11).

21 березня 2024 року рішенням Господарського суду м. Києва в справі № 910/11510/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2024 року, відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Цифро-Рум» про визнання недійсним договору від 03 лютого 2020 року № 161 купівлі-продажу ТОВ «ФК «Фін-Інвест» майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Під час розгляду справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 20 червня 2023 року в справі № 633/408/18.

Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Правовий аналіз положень статей 387, 388 ЦК України свідчить про те, що право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, зокрема й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване.

Власник, майно якого вибуло з його законного володіння за неукладеним договором, може захистити своє майнове право шляхом пред`явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України)) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2024 року в справі № 204/8017/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16 вказано, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

У справі суди встановили, що ОСОБА_1 набув право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:82:185:0163 і 8000000000:82:185:0164 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеному 19 серпня 2020 року з ТОВ «ФК «Фін-Інвест», що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. за номером 1070.

Вказаний договір є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавався, що відповідачем не спростовано.

Так, рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року в справі № 757/39591/18-ц, на підставі якого ТОВ «ФК «Фін-Інвест» зареєструвало за собою право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:82:185:0163 і 8000000000:82:185:0164, було скасовано.

Водночас право власності продавця ТОВ «ФК «Фін-Інвест» на спірні земельні ділянки підтверджено в справі № 910/11510/22, в якій рішенням Господарського суду м. Києва від 21 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2024 року, відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Цифро-рум» про визнання недійсним договору від 03 лютого 2020 року № 161 купівлі-продажу ТОВ «ФК «Фін-Інвест» майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

За вимогами частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що скасування рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року в справі № 757/39591/18-ц, на підставі якого ТОВ «ФК «Фін-Інвест» зареєструвало за собою право власності на земельні ділянки, кадастрові номери 8000000000:82:185:0163 і 8000000000:82:185:0164, саме собою не підтверджує недобросовісності дій ТОВ «ФК «Фін-Інвест».

У справі встановлено, що компанія «Галфіна бізнес ЛТД» отримала у власність спірні земельні ділянки на підставі незаконних записів від 20 листопада 2021 року, вчинених від імені приватного нотаріуса Шешуряк О. В., які таким нотаріусом не вчинялись і в подальшому скасовані наказом Міністерства юстиції України від 29 квітня 2022 року №1689/5.

Наступні рішення про державну реєстрацію від 24 грудня 2021 року та укладені правочини є похідними від незаконних записів від 07 грудня 2021 року, тобто договори купівлі-продажу від 24 грудня 2021 року, укладені між компанією «Галфіна Бізнес ЛТД» та ТОВ «Цифро-рум», а також договір іпотеки від 11 січня 2022 року є нікчемними та не створюють правових наслідків, оскільки компанія «Галфіна Бізнес ЛТД» не була законним власником земельних ділянок та не мала права їх відчужувати.

Колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17).

Отже, доводи ТОВ «Цифро-рум» про, те що воно є добросовісним набувачем, не знайшли свого підтвердження наданими до матеріалів справи доказами, так як добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно підставою реєстрації права власності за «Галфіна Бізнес ЛТД» вказано рішення приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського нотаріального округу Шешуряк О. В. від 20 листопада 2021 року № 61728346. У цьому рішенні № 61728346 підставою виникнення права власності зазначена ухвала Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року серія та номер № 22-ц/824/4629/2021.

Проте, як встановлено судами, апеляційний розгляд справи № 757/39591/18-ц (апеляційне провадження № 22-ц/824/4629/2021) закінчився ухваленням постанови Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, а не ухвалою суду, ухвали або постанови 22 березня 2021 року апеляційним судом не ухвалювалися, у справі № 757/39591/18-ц (апеляційне провадження № 22-ц/824/4629/2021) право власності за компанією «Галфіна Бізнес ЛТД» не земельні ділянки не визнавалося.

Отже, ТОВ «Цифро-Рум» під час укладення договору купівлі-продажу 24 грудня 2021 року було обізнано про відсутність правових підстав реєстрації права власності за «Галфіна бізнес ЛТД» 20 листопада 2021 року, що свідчить про недобросовісність дій та поведінки «Галфіна бізнес ЛТД» та ТОВ «Цифро-Рум» щодо укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 24 грудня 2021 року та договору іпотеки від 11 січня 2022 року.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України якщо майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як встановлено судами, 24 грудня 2021 року ТОВ «Цифро-Рум» отримало земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:82:185:0163 і 8000000000:82:185:0164 безоплатно, а тому відповідно до частини третьої статті 388 ЦК України ОСОБА_1 має право витребувати його від ТОВ «Цифро-Рум».

Велика Палата Верховного суду в своїх постановах від 22 вересня 2020 року в справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18 зазначала, що ефективний спосіб захисту включає в себе принцип процесуальної економії, тобто можливість відновлення порушеного права в одному судовому процесі без необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Для ефективного захисту прав володіючого власника нерухомого майна, щодо якого до Реєстру незаконно внесено запис про право іпотеки іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, має застосовуватись негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), з яким власник може звернутись, зокрема, шляхом пред`явлення вимоги про скасування державної реєстрації права іпотеки зазначеної особи. Судове рішення про задоволення такого позову, яке набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації відомостей про припинення незаконно зареєстрованого за відповідачем права іпотеки, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правоможності розпоряджатись своїм нерухомим майном. Оспорювання ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного нерухомого майна або документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права іпотеки за відповідачем, не є ефективним способом захисту прав власника від описаного вище порушення» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 496/1059/18).

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що скасування рішень державного реєстратора про іпотеку та обтяження призведе до того, що буде відновлене попереднє становище і ОСОБА_1 буде власником земельних ділянок вільних від наявних на цей час обтяжень - іпотеки та заборони, накладеної в інтересах компанії «Галфіна бізнес Лтд».

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним та включає в себе принцип процесуальної економії, тобто можливість відновлення порушеного права в одному судовому процесі без необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, зокрема, оспорювання договорів іпотеки між ТОВ «Цифро-Рум» та компанії «Галфіна Бізнес Лтд».

Доводи касаційної скарги про те, що нібито на електронних торгах було продано неіснуюче нерухоме майно, яке ніколи не належало ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», a було власністю компанії «Галфіна Бізнес Лтд», спростовуються рішенням Господарського суду м. Києві від 21 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 листопада 2024 року, яким підтверджено чинність договору від 03 лютого 2020 року № 161 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, що є відмінними від права власності, яким підтверджено законність набуття у власність майна ТОВ «ФК «Фін-Інвест».

Незаконність поділу 24 жовтня 2017 року земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:010 компанією Галфіна Бізнес Лтд» на дві частини, а саме: площею 0,05 га, кадастровий номер 8000000000:82:185:0163 (реєстраційний номер 1387329380000) та площею 0,05 га кадастровий номер 8000000000:82:185:0164 (реєстраційний номер 1387357080000) підтверджено Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Юхименко О. С. та встановлено в господарській справі № 910/11510/22 про те, що не могли бути проведені в межах виконання рішення суду в справі № 5011-55/13034-2012 прилюдні торги з примусової реалізації на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», за результатами проведення яких складено протокол від 26 березня 2013 року № 10-8896/15/2, переможцем став ОСОБА_4 , який, в наступному відчужив безоплатно спірне нерухоме майно компанії «Галфіна Бізнес Лтд», яка потім і здійснила поділ земельної ділянки на дві частини. Доказів спростування того факту, що прилюдні торги від 26 березня 2013 року № 10-8896/15/2 відбулися, а ОСОБА_4 вніс грошові кошти за земельну ділянку, в справі не надано.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суди не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року в справі № 910/1809/18, від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19, від 18 січня 2023 року в справі № 488/2807/17, від 13 червня 2018 року в справі № 361/4307/16, від 28 вересня 2021 року в справі № 761/45721/16-ц, від 07 липня 2020 року в справі № 910/10647/18, Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі № 910/1310/19, від 04 грудня 2019 року в справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року в справі № 910/6091/19, від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17, від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 23 вересня 2020 року в справі № 638/5388/14, від 17 лютого 2021 року в справі № 344/6425/17, від 31 березня 2021 року в справі № 760/13106/16-ц, від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18, є безпідставними, оскільки висновки суду не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а відповідні аргументи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи та необхідності переоцінки доказів, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Крім того, саме лише перелічення постанов Верховного Суду не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а заявник у касаційній скарзі не вказав, які саме висновки суду касаційної інстанції в постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 522/7636/14-ц, від 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц, від 23 вересня 2020 року в справі № 638/5388/14, від 17 лютого 2021 року в справі № 344/6425/17, від 31 березня 2021 року в справі № 760/13106/16-ц, від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 не застосовано до спірних правовідносин.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

Інші доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують, вони зводяться до власного тлумачення норм права, власної оцінки доказів та незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій і спростовуються матеріалами справи.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain), пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифро-рум» - адвоката Нечитайленка Олександра Володимировича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська