Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №712/5882/26
Суддя: Стеценко О. С.
ЄУ №712/5882/26
Провадження №2/712/3720/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за договором позики №459378 від 20.06.2024 у сумі 14 246,10 грн., витрати на сплату судового збору в сумі 2 622,40 грн. та на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.
У обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.06.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №459378, на підставі якого відповідачу було надано кредит у сумі 4 950,00 грн.
29.11.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №29112024, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за договором позики №459378 від 20.06.2024 на заборгованість у сумі 14 246,10 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 950,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1 113,75 грн., заборгованість за штрафними санкціями у сумі 8 182,35 грн.
Оскільки відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №459378 від 20.06.2024 в сумі 14 246,10 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 09 червня 2026 року.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позові зазначає про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов до суду не пред`явив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 20.06.2024 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №459378, відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк Позики»), для придбання товарів та/або робіт та/або послуг (на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми Позики (п. 1 Договору).
Згідно п. 2.1. договору сума позики становить 4 950,00 грн.
Пунктом 2.2. договору визначено строк кредитування – 15 днів.
Згідно п. 2.3. договору встановлено процентну ставку у розмірі 1,50% в день, яка діє протягом Строку Договору, визначеного п.п. 2.2. договору.
Договором визначено дату надання позики – 20.06.2024, дату повернення позики – 05.07.2024, денну процентну ставку – 1,50% в день, проценти за понадстрокове користування позикою – 3,00% в день, пеню – 3,00% в день, орієнтовну загальну вартість позики – 6 063,75 грн.
Згідно платіжного доручення №753f3e23-39a4-4ce9-bdf3-aba5d6d2f505 від 20.06.2024 Вовку Олександру на карту № НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 4 950,00 грн.
Як вбачається з виписки за договором позики №459378 ТОВ «Сіроко Фінанс» нараховано заборгованість за період з 20.06.2024 по 29.11.2024 у сумі 14 246,10 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 950,00 грн., заборгованості за відсотками за період з 20.06.2024 по 04.07.2024 в сумі 1 113,75 грн., заборгованості за пенею за період з 07.08.2024 по 25.09.2024 в сумі 8 182,35 грн.
З указаної виписки вбачається, що відповідачем сплачено пеню, що нарахована за період з 06.07.2024 по 22.07.2024 у сумі 1 717,65 грн.
29.11.2024 між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «Сіроко Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу №29112024, згідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором (пункт 2.1 договору).
Згідно п. 4.1 договору факторингу Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до цього Договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.
З акту приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу №29112024 від 29.11.2024 вбачається, що Кредитор передав, а Фактор (новий кредитор) прийняв Реєстр прав вимог за Договором, складений за формою згідно із Додатком № 1 до даного Договору. Кількість боржників 3544.
З витягу з Додатку до Договору факторингу №29112024 від 29.11.2024 вбачається, що ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №459378 від 20.06.2024 на суму заборгованості 14 246,10 грн., з яких заборгованість по тілу – 4 950,00 грн., заборгованість по відсоткам – 1 113,75 грн., заборгованість по пені – 8 182,35 грн.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, а також сплати процентів, належних йому, якщо інше не передбачено договором.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Платіжним дорученням №753f3e23-39a4-4ce9-bdf3-aba5d6d2f505 від 20.06.2024 підтверджується отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 4 950,00 грн.
З виписки по договору №459378 вбачається, що відповідачем не вчинялися дії щодо сплати заборгованості за кредитом, а отже заборгованість за тілом кредиту складає 4 950,00 грн.
Як вбачається з виписки за договором №459378 від 20.06.2024 позивачем нараховані відсотки за період з 20.06.2024 по 04.07.2024 у сумі 1 113,75 грн.
Указаний розмір відсотків нараховано згідно умов договору та у межах строку його дії.
Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею у сумі 8 182,35 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та діє на день розгляду справи.
Згідно п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України уперіод дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Ураховуючи те, що на момент укладення договору та розгляду цієї справи згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України діє воєнний стан, на підставі п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України позивач не мав права нараховувати відповідачу неустойку, отже заборгованість за неустойкою у сумі 8 182,35 грн. необґрунтована, а тому вимога щодо її стягнення задоволенню не підлягає.
Як зазначалося вище, відповідачем сплачено пеню, що необґрунтовано нарахована за період з 06.07.2024 по 22.07.2024 у сумі 1 717,65 грн.
Отже, з урахуванням визнання судом вимог позивача про стягнення пені за кредитом необґрунтованими, сплачені відповідачем кошти за пеню у сумі 1 717,65 грн. слід врахувати в рахунок сплати заборгованості за договором позики.
Тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №459378 від 20.06.2024 у сумі 4 346,10 грн. (4 950,00 грн. (заборгованість за тілом кредиту) + 1 113,75 грн. (відсотки за користування кредитом) – 1 717,65 грн. (сплачена відповідачем пеня)).
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, ураховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу у повному обсязі не повернуті, позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором позики №459378 від 20.06.2024 у сумі 4 346,10 грн.
У решті позовних вимог слід відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір №42649746 від 02.02.2026, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс», в особі директора Романенка Михайла Едуардовича, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , Додаткову угоду 459378 від 24.04.2026, детальний опис робіт від 24.04.2026, акт про надання послуг від 24.04.2026.
Розглядаючи вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
У акті про надання послуг та детальному описі робіт, виконаних ФОП ОСОБА_3 , зазначено, що ТОВ «Діджи Фінанс» були надані наступні послуги: письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин вартістю 1 000,00 грн., правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» вартістю 1 500,00 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості вартістю 3 000,00 грн., формування додатків до позовної заяви вартістю 500,00 грн., всього 6 000,00 грн.
У ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2026 №910/7523/25 зазначено, що укладення договору як фізичною особою-підприємцем не позбавляє статусу адвоката, а тому в розумінні приписів процесуального закону і не впливає на правильність розподілу витрат у справі, у разі, якщо наявні докази, що він приймав участь при розгляді справи як адвокат.
З наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу вбачається, що ФОП ОСОБА_3 були надані послуги щодо консультацій, складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви.
Позовна заява подана та підписана Романенком Михайлом Едуардовичем, який є керівником ТОВ «Діджи Фінанс», судове засідання проведено без участі позивача, адвокат не приймав участь у судовому засіданні як представник позивача, за таких обставин відсутні підстави для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем не доведено, що у справі приймала участь адвокат Міньковська А.В.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом задоволено позовні вимоги у сумі 4 346,10 грн., що становить 30,50% позовної вимоги, а отже з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі 812,03 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, заборгованість за договором позики №459378 від 20.06.2024 у сумі 4 346,10 грн. та судовий збір у сумі 812,03 грн., всього – 5 158,13 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя: О.С. Стеценко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua