Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №548/1367/26 — Хорольський районний суд Полтавської області

Суд: Хорольський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №548/1367/26

Суддя: Лідовець Т. М.

Справа № 548/1367/26

Провадження №1-кп/548/203/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

09 червня 2026 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12026170590000135 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Хорол, Полтавської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня, не працюючої, такої, що на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, не є особою з інвалідністю, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі в своїх інтересах, 03.05.2026 о 17 годин 20 хвилин, перебуваючи біля свого автомобіля ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , який стояв біля господарства №13А по вулиці Ватутіна в м. Хорол Лубенського району Полтавської області, усвідомлюючи те, що працівники поліції є службовими особами, при виконанні своїх службових обов`язків та діють згідно із Законом України «Про Національну поліцію» та функціональних обов`язків в частині вжиття заходів із метою виявлення адміністративних правопорушень, їх припинення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання, здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, шляхом демонстрації запропонувала останнім неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 Євро, від якої вони відмовилися.

ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, будучи неодноразово попередженою про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, о 17 годині 44 хвилин, перебуваючи у салоні службового автомобіля Національної поліції марки «RENAULT DASTER», д.н.з. НОМЕР_2 , надала неправомірну вигоду працівнику СРПП ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 у сумі 300 Євро за не складання щодо себе протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України.

У судовому засіданні прокурор у вступній промові запропонував здійснювати дослідження доказів в порядку частини третьої статті 349 КПК України, обмежившись дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та допитом обвинуваченої.

ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнала, щиро розкаялась, підтримала порядок дослідження доказів в порядку частини третьої статті 349 КПК України.

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

З огляду на те, що у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, прокурор та обвинувачена у судовому засіданні не оспорювали фактичні обставини провадження, суд зі згоди усіх учасників відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Водночас, суд попередньо з`ясував правильне розуміння ОСОБА_4 змісту обставин кримінального правопорушення, відсутність сумнівів у добровільності та істинності її позиції, роз`яснив, що в такому разі вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнала, щиро розкаялась. Вказала, що усвідомила неправомірність своїх дій щодо керування автомобілем у стані сп`яніння і коли пропонувала працівникам поліції неправомірну вигоду у розмірі 300 Євро. Розуміла, що працівники поліції перебували при виконанні обов`язків, запропонувала вперше в житті неправомірну вигоду працівникам поліції, оскільки не хотіла бути позбавленою права керування, має тривалий стаж водіння, ніколи не допускала порушень.

Встановлені обставини кримінального правопорушення вказують на те, що дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція та надання службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Отже, в діях ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення останньою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, з використанням її службового становища, зокрема з метою уникнення адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

При визначенні покарання ОСОБА_4 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

З огляду на мету покарання та принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно зі статтею 12 КК України діяння, передбачене частиною першою статті 369 КК України, є нетяжким злочином.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до статті 67 КК України, є вчинення правопорушення у стані сп`яніння.

Щодо даних про особу винного суд враховує, що обвинувачена на диспансерному обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за медичною допомогою до них не зверталася, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася. Хорольська міська рада повідомила, що компрементуючих матеріалів на ОСОБА_4 не надходило, участі у суспільно-громадському житті не бере, не є депутатом місцевої ради.

З огляду на викладене, суд на підставі встановлених обставин вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, визначеного санкцією частини першої статті 369 КК України, за якою вона обвинувачується. На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобіганню скоєнню нею нових кримінальних правопорушень.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на час набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов у справі не був заявлений.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Згідно з положенням частини першої статті 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 96-2 КК України встановлено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

- були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, переходять у власність держави;

- були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Враховуючи те, що речові докази: грошові кошти – 6 купюр номіналом 50 Євро кожна (UA 4661786235, SB 3013387825, RD 1313342229, UA 8994941148, RA 0053788074, UB 2733296484) на загальну суму 300 Євро, на які ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області 04.05.2026 справа №548/1059/26 накладено арешт та передано на зберігання до АТ КБ "ПриватБанк", є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, вони підлягають спеціальній конфіскації, тобто безоплатному вилученню у власність держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 96-1, 96-2, 100, 369-371, 374, 376 КПК України суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речовий доказ у справі, зокрема, 1 (один) DVD-R диск із відеозаписом, що зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12026170590000135, залишити в матеріалах кримінального провадження після набрання вироком законної сили.

На підставі статті 96-1, пункту 4 частини першої статті 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави грошові кошти (речовий доказ): 6 купюр номіналом 50 Євро кожна (UA 4661786235, SB 3013387825, RD 1313342229, UA 8994941148, RA 0053788074, UB 2733296484) на загальну суму 300 Євро, на які ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області 04.05.2026 справа №548/1059/26 накладено арешт та передано на зберігання до АТ КБ "ПриватБанк", скасувавши арешт.

Згідно із частиною шостою статті 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, за виключенням оскарження обставин, які ніким не оспорювалися та не досліджувалися в суді.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua