Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №375/3013/25 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/3013/25

Провадження № 2/375/281/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

09 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на дочку, яка продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на дочку, яка продовжує навчання.

Позов мотивувала тим, що з 3 травня 2006 року вона перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, який заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 2 вересня 2016 року розірвано. У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_4 .

Заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 2 вересня 2016 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до дочкою повноліття.

Також позивач зазначала, що дочка навчається в Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій на другому курсі денної форми навчання, термін навчання з 1 вересня 2024 року до 30 червня 2028 року, що підтверджується довідкою з місця навчання.

Позивач вказувала на те, що дочка навчається, а тому не має можливості самостійно заробляти кошти у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги; відповідач працює та отримує дохід, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання.

Добровільної згоди з приводу матеріального утримання повнолітній дочці, яка продовжує навчання, між сторонами не досягнуто, в зв`язку з чим позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дочкою двадцяти трьох років, але не більше як на період до закінчення навчання.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки виконавчого комітету Канівської міської ради Управління «Центр надання адміністративних послуг» від 16 січня 2026 року № 30, яка 21 січня 2026 року передана судді, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 18 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 12 березня 2026 року о 11 год 00 хв.

12 березня 2026 року, 7 квітня 2026 року, 30 квітня 2026 року та 21 травня 2026 року розгляд справи відкладався у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі. Справу призначено до розгляду на 9 червня 2026 року о 14 год 30 хв.

У березні 2026 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 , направила на адресу суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутність.

У травня 2026 року позивач направила на адресу суду заяву, в якій міститься прохання про розгляд справи у її відсутності; у цій же заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направлені йому повістки повернулися до суду не врученими з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 280 ЦПК України).

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

Відзив на позовну заяву та заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 3 травня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Канівського міськрайоннго суду Черкаської області від 2 вересня 2016 року розірвано.

У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка – ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 5 листопада 2007 року.

Заочним рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 2 вересня 2016 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до дочкою повноліття.

З довідки Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій від 1 грудня 2025 року № 689 встановлено, що ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти першого (бакалаврського) рівня другого курсу денної форми навчання Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва спеціальності 073 менеджмент, освітньої програми менеджмент Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, з фінансуванням навчання за рахунок коштів фізичної особи. Термін навчання для здобуття вищої освіти першого (бакалаврського) рівня з 1 вересня 2024 року до 30 червня 2028 року.

З довідки про доходи, виданої заступником директора ТОВ «Земля-2000», від 2 січня 2025 року № 32 встановлено, що ОСОБА_1 з 6 вересня 2017 року працює в ТОВ «Земля-2000» на посаді директора; сумарний дохід з січня 2025 року до грудня 2025 року складає 62 584 грн.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 88 ОСОБА_1 зареєстрована на АДРЕСА_2 та має такий склад сім`ї: дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з статтею статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочку, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

У відповідності до статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 201 СК України, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та зобов`язання щодо утримання.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина1 статті 81 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи денну форму навчання у навчальному закладі повнолітньою дочкою, суд дійшов висновку про те, що повнолітня дитина у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.

При визначенні розміру аліментів у зазначеній справі, судом також враховано визначені у частині 9 статті 7 СК України загальні засади регулювання сімейних відносин, а саме: справедливість, добросовісність і розумність.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини справи, що мають значення для вирішення справи по суті, оцінюючи у сукупності зібрані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання і до закінчення нею навчання, але не більше 23 річного віку, у розмірі 1/4 частки від всіх видів доходів (заробітку)відповідача щомісячно.

Суд вважає, що саме такий розмір аліментів, спрямований на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, в зв`язку з навчанням.

Разом з цим, необхідно зазначити, що звертаючись до суду з відповідним позовом позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дочкою двадцяти трьох років за умови продовження навчання.

Суд вважає, що вимоги щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки у виді певної частки від доходу (заробітку) відповідача із зазначенням умови про їх розмір не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини (або працездатної особи) відповідного віку щомісяця є безпідставні, оскільки мінімальний розмір аліментів на повнолітніх дочку чи сина нормою статті 199 СК України не передбачений.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (стаття 6 СК України).

Отже, згідно із вимогами частини другої статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тоді як правовий статус дитини має особа, яка не досягла повноліття.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору.

З урахуванням зазначеного з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 2-13, 76-83, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд-,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на дочку, яка продовжує навчання, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 10 грудня 2025 року і до досягнення дитиною 23 річного віку, але не довше ніж до закінчення нею навчання.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 9 червня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована на АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований у кв. АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована на АДРЕСА_2 .

Суддя Марина СМИК