Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №370/3785/25 — Макарівський районний суд Київської області

"27" травня 2026 р. Справа № 370/3785/25

Провадження № 2-а/370/31/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участі секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Макарів, в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Соколова Володимира Віталійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив скасувати постанову № R217730 від 24.11.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 24 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відносно ОСОБА_1 (далі також Позивач) винесена постанова № R217730, у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до суті правопорушення вказаної постанови: гр. ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП у строк та місце без поважних причин, порушивши вимоги ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн. Оскаржувана постанова № R217730 від 24.11.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена з грубим порушенням Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: зміст постанови про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.283 КУпАП — не конкретизований опис обставин, установлених під час розгляду справи; за відсутності події адміністративного правопорушення; без з`ясування обставин справи; за відсутності доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення і з цих підстав підлягає скасуванню. При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Проте цих встановлених Законом вимог відповідачем дотримано не було, оскільки: Суть адміністративного правопорушення, яка викладена в оскаржуваній постанові: “гр. ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце без поважних причин, порушивши вимоги ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, в порушення вимог ст.283 КУпАП - зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення, не розкриває опису обставин, які повинні були бути встановлені під час розгляду справи: час, дата, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення. Відсутнє посилання на реєстраційний номер повістки та дату її видачі, мета виклику; коли та у який спосіб вона була надіслана/вручена ОСОБА_1 , якщо таке мало місце, дата на яку він повинен був з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якого ТЦК та СП він повинен був з`явитись, тощо. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 01.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_3 належно завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

16.03.2026 року судом повторно було направлено Ухвалу суду від 01.12.2026 року на адресу відповідача.

Проте відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, а також не надав суду витребувані адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 має зареєстрований Електронний кабінет в ЄСІТС, відповідно ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження, витребування доказів у справі від 01.12.2025 була отримана відповідачем 04.12.2025.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 01.12.2025 року від відповідача було витребувано належно завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження та витребування доказів отримав через електронний кабінет у системі «Електронний суд» 04.12.2025 року, відзив на адміністративний позов не надав. Ухвалу суду не виконав

Також матеріали справи містять повернуте поштове повідомлення, відповідно якого 26.01.2026 року уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала ухвалу суду від 01.12.2025 року.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на вищевикладене, суд, при вирішенні вказаної справи, зважує на те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, котра оскаржується, є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом (посадовою особою), на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Приписами ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки ТЦК та СП не надав суду належних, допустимих та читабельних доказів, які б підтверджували факт порушення Позивачем правил мобілізації (наприклад, факт відмови від повістки чи неявки за належно ТЦК врученим викликом), суд доходить висновку про недоведеність вини Позивача.

У зв`язку із задоволенням позову у справі, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 484,48 грн., відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 132, 139, 159, 241, 243, 244, 246, 262, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Соколова Володимира Віталійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову №R217730 від 24.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену ІНФОРМАЦІЯ_5 , якою на ОСОБА_1 , накладено адміністртаивне стягнення у вигляді штрафу.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н.О. Бізяєва