Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №357/2244/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2244/26

3/357/1353/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: в матеріалах справи немає,

за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585079 від 07.02.2026, 07.02.2026 о 00:43 год на вул. Миру, 39, в м. Біла Церква Київської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» з р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. На вимогу пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога в найближчому медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager, водій в категоричній формі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585091, 07.02.2026 о 00:43 год на вул. Миру, 39, в м. Біла Церква Київської області ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.1 а Правил дорожнього руху керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» з р.н. НОМЕР_1 , не маючи права керування даним транспортним засобом, без посвідчення водія відповідної категорії, а саме посвідчення водія не отримував, дане правопорушення вчинено повторно протягом року за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 6288202 від 06.12.2025, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 викликався в судові засідання на 05.03.2026, 24.03.2026, 16.04.2026, 23.04.2026 та на 11.05.2026, у визначені дні до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу, яку він вказав у протоколі судовою повісткою рекомендованим повідомленням.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 із змінами та доповненнями від 25.06.2024, рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Однак до суду повернулися судові повістки на 05.03.2026, 24.03.2026, 16.04.2026 із рекомендованими повідомленнями.

Згідно із записом реєстру відправки в програмі Автоматизованої системи документообігу суду Білоцерківського міськрайонного суду Київської області станом на 01.05.2026 поштове відправлення, трек-номер Укрпошти R067158392990 із судовою повісткою на 11.05.2026 «відправлення у поштовому відділенні». За даними офіційного вебсайту Укрпошти - https://ukrposhta.ua/ за трек-номером – R067158392990 станом на 01.05.2026 поштове відправлення «невдала спроба вручення інші причини», що свідчить про те, що ОСОБА_1 не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”.

Зважаючи на те, що від ОСОБА_1 заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, а також на те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, дійшов до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.1 а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Частиною 2 цієї статті визначено, щo керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису…

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Суддею встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення, на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, було додано серед іншого диски з відеозаписами із нагрудних камер та із відеореєстратора службового автомобіля поліцейських.

Так, на доданому до протоколу відеозаписі, а саме на відеофайлі під назвою «clip-6» зафіксовано рух автомобіля «Mercedes-Benz» з р.н. НОМЕР_1 .

На відеофайлі під назвою «clip-0» із нагрудної камери поліцейського № 477946 зафіксовано як 07.02.2026 о 00:43 год працівники поліції після зупинки транспортного засобу підійшли до водія, який відходив від автомобіля. На запитання поліцейського останній повідомив, що він не бачив як його зупиняли, що направляється додому, тому що повітряна тривога, документів у нього немає. Далі зафіксовано як поліцейський повідомляє, що водія було зупинено тому що комендантська година і його авто на іноземній реєстрації. Водій агресує на запитання поліцейських, відповідає нецензурною лексикою. О 00:45 год працівник поліції після запитань, що з водієм не так, що у нього із самопочуттям, повідомив, що у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, та запропонував пройти огляд у лікаря-нарколога. Однак водій йде від поліцейських та говорить, що не відмовляється від проходження огляду. Працівник поліції йому навздогін підвищеним тоном оголошує його права, на що водій знову повторив, що не відмовляється від огляду. Поліцейський на це повідомив, щоб той сідав у їхнє авто і вони поїдуть до лікарні. Після нецензурних слів водія, поліцейський навздогін також вигукнув, що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Далі зафіксовано як водій пішов у невідомому напрямку, а поліцейські повертаючись до службового автомобіля, у розмові між собою, один з них повідомляє: "Це був ОСОБА_2 , брат ОСОБА_2 , ми його тут писали». Далі сіли до службового автомобіля, та з`ясовуючи із своїх баз даних дані про ОСОБА_2 , складають протокол та додатки до нього, що зафіксовано на відеофайлах під назвою «clip-1» - «clip-5». Така ж інформація зафіксована на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського № 477050.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В свою чергу згідно п. 9 Розділу ІІ «Документування адміністративних правопорушень» Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, п ри складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: «у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» – документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла))».

Отже, при виявленні поліцейським адміністративного правопорушення він повинен його задокументувати склавши на особу правопорушника протокол про адміністративне правопорушення.

Складанню протоколу про адміністративне правопорушення передує процедура встановлення особи правопорушника.

З відеозапису видно, що причиною зупинки транспортного засобу 07.02.2026 о 00:43 год став його рух під час комендантської години.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у випадку якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

У період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах. (ч. 2 ст. 32 Закону).

На пропозицію поліцейського надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу водій повідомив, що документів у нього немає. Тобто водій не виконав вимоги поліцейського пред`явити документ, що посвідчує особу. Далі у ході розмови з водієм поліцейський виявив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, тобто склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КУпАП та п. 1 Розділу ІІІ Інструкції з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію…

При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, …порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього. (ч. 2 ст. 259 КУпАП).

За вимогами ч. 1 ст. 260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим … допускаються адміністративне затримання особи …

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. (ч. 1 ст. 263 КУпАП).

Отже, за загальним правилом для встановлення особи, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо його складення є обов`язковим, до порушника застосовується адміністративн затримання та його може бути доставлено до органу поліції.

Таким чином, єдиним «засобом» для встановлення особи правопорушника є його короткострокове затримання.

Поліція під час виконання повноважень, визначених зазначеним Законом, уповноважена застосовувати заходи примусу, що вказані у ст. 42, а саме: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.

Однак, як вбачається із переглянутого відеозапису, після того, як водій повідомив поліцейським що не має при собі документів, в супереч вказаним нормам, останні, вбачаючи в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не вжили передбачених законом заходів для встановлення його особи з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто не здійснили його адміністративне затримання, натомість дозволили водію спокійно залишити місце вчинення адміністративного правопорушення.

Надалі, на власних здогадах вважаючи, що водієм є « ОСОБА_2 , брат ОСОБА_2 », що зафіксовано на відеофайлі під назвою «clip-0» о 00:47 год, склали протоколи про адміністративне правопорушення саме на ОСОБА_1 , мотивуючи це тим, що вони раніше складали стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, при цьому вказали у протоколі адресу місця проживання особи правопорушеника, яка була наявна у базі даних.

Також до протоколів про адміністративне правопорушення поліцейським було внесено недостовірні дані про те, що особу ОСОБА_1 було встановлено по паспорту громадянина України 0035 НОМЕР_2 , адже з відеозапису чітко видно, що останній ніяких документів поліцейським не надавав. Не відповідає дійсності вказана поліцейським інформація про те, що водій від підпису протоколів, який було складено о 01:12 год та о 01:32 год відмовився, адже з відеозапису видно, що водій без будь-яких перешкод з боку поліцейських, залишив місце події ще о 00:46 год.

З метою забезпечення для ОСОБА_1 можливості реалізувати в суді передбачені законом права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності (зокрема, права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо), суд здійснював виклик всудове засідання ОСОБА_1 за вказаною у протоколі адресою, однак у до суду поверталися поштові конверти без зазначення причини невручення.

Отже, суд позбавлений можливості належним чином повідомити про день, час та місце розгляду справи в суді особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, анкетні дані якої, в тому числі прізвище, ім`я та по батькові і актуальне місце його проживання, поліцейськими не були встановлені.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.

Згідно чч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява № 16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Ввідповідно до ст. 2 КПК одним із завдань кримінального провадження є, зокрема, забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.

Таким чином, суд констатує, що поліцейськими не було дотримано належної правової процедури щодо встановлення особи, стосовно якої передбачалося складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка є першочерговою складовою процедури складання протоколу, що в подальшому позбавило суд забезпечити справедливий судовий розгляд.

Суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлює, зокрема, чи відповідає протокол вимогам закону, чи його складено відповідно до статті 256 КУпАП, чи достатньо матеріалів та доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності тощо.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд оцінює правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, чи складено його відповідно до статті 256 КУпАП уповноваженою на те особою та чи діяв патрульний поліцейський під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до закону в межах покладених на нього функцій та завдань, про що зазначає у своїй постанові.

Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. (близький за змістом висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 760/9462/16).

Дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.

У цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді протоколів про адміністративне правопорушення з відеозаписом обставин події, направлення, акту огляду, рапорту працівників поліції, довідки про повторність, викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

На думку суду дії поліцейських щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення без встановлення особи правопорушника, без вжиття передбачених законом заходів для цього, та всі інші процесуальні дії щодо збирання доказів у справі, з врахуванням усіх вище наведених обставин, викликають розумні сумніви в їх законності, а також викликають сумніви у достовірності, викладеної у них інформації, що виключає можливість визнання цих протоколів та наданих до них документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.

Крім того, судом із переглянутого відеозапису встановлено, що поліцейський на порушення визначеного ст. 266 КУпАП та Інструкцією порядку проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, не пропонував водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу.

Тобто, поліцейським було внесено до протоколу про адміністративне правопорушення недостовірні дані, щодо пропозиції водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.

Враховуючи викладене, суддя приходить до обґрунтованого висновку, що працівниками поліції при оформленні правопорушення було грубо порушено вимоги та ст.266 КУпАП Інструкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та всі інші докази на його обгрунтування не можуть бути визнані допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки отримані в результаті порушення встановленого порядку проведення огляду водіїв на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Також суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП не відповідає вимогам ст. 254, 256 КУпАП і тому, що про його складання особа не була проінформована, під час його оформлення особа не була опитана, їй не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, а отже ОСОБА_1 не був ознайомлений з пред`явленим йому звинуваченням належним чином, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього було складеного за його відсутності. Слід констатувати, що йому не були роз`яснені права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, не надано можливість подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Зазначена бездіяльність уповноваженої посадової особи негативно впливає на процесуальне положення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що в умовах рівноправності та змагальності сторін є недопустимим.

Протокол містить відомості про те, що особа відмовилась від підпису протоколу за отримання копії протоколу, однак такі є недостовірними, адже, як зазначалося вище, особа не знала про складання стосовно неї о 01:32 год протоколу за ч. 5 ст. 125 КУпАП, тому що залишила місце події ще о 00:46 год. Відомостей про те, що другий примірник протоколу був направлений ОСОБА_1 матеріали не містять.

Отже, суддя вважає, що інспектором не дотримано порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, чим порушено його право на захист, що регламентовано положеннями ст. 63 Конституції України, ст. 254, 256, 268 КУпАП.

Складення протоколу про адміністративне правопорушення, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і є одними із головних джерел доказів, без додержання вимог статті 256 КУпАП, унеможливлює прийняття судом рішення у даній справі. Таким чином, встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням встановленого порядку, а тому є недопустимим доказом.

Дослідивши під час судового розгляду матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно з`ясував обставини справи, з`ясував всі обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого, на основі оцінки наявних у справі доказів кожного окремо та у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Тому, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосоно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 23, 24, 27, 130, 247, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА