Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №289/1061/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1061/26

Номер провадження 3/289/397/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 (м. Радомишль) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №667964 від 17.05.2026 ОСОБА_1 17.05.2026 о 01:05, в м. Радомишль по вул. Вокзальна керував транспортним засобом RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

09.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Своє клопотання мотивує, тим що вину у інкримінованому йому правопорушенні не визнає повністю, оскільки 17.05.2026 дійсно керував транспортним засобом під час комендантської години, однак був тверезим та відразу після зупинки повідомив поліцейським, що він є військовослужбовцем по мобілізації, офіцером, ветераном російсько-української війни та учасником бойових дій, має контузії внаслідок отримання поранень та бойові нагороди. Під час проведення перевірки документів ОСОБА_1 категорично заперечував безпідставне припущення поліцейського щодо вживання ним алкогольних напоїв, оскільки через контузію йому заборонено вживати алкогольні напої, а отже жодних ознак алкогольного сп`яніння не мав, а запах алкоголю в салоні автомобіля був від дружини ОСОБА_2 . Відмовився пройти від запропонованого огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу оскільки обґрунтовано вважав, що відносно військовослужбовців ЗСУ діє спеціальний порядок огляду, а тому наполягав на виклику уповноважених осіб Військової служби правопорядку у Збройних силах України, тому вся процедура огляду, яку застосували поліцейські є недійсною, а її результати недопустимими доказами, враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить підпис поліцейського, який склав протокол.

Крім того відмова пройти огляд на місці зупинки т.з. за допомогою газоаналізатора Драгер обґрунтовується упередженим відношенням поліцейських до нього, та побоювань того, що вказаний прилад може бути навмисно налаштований поліцейськими на фальшиві показники, оскільки він перебуває у неприязних стосунках з старшим братом поліцейського ОСОБА_3 . ОСОБА_1 наголосив, що він не відмовлявся від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «Радомишльська лікарня», однак відмовлявся проїхати до медичного закладу на автомобілі поліцейського, так як не довіряє працівникам поліції та наполягав на доставленні його у супроводі поліцейського до лікарні пішки, водночас працівник поліції розцінив такі його дії саме як відмову від такого проходження, з чим ОСОБА_1 категорично не погоджується, оскільки не відмовлявся від цього огляду. Водночас зазначає, що поліцейським було складено направлення до КНП «Радомишльська лікарня» 17.05.2026 о 01:36, тобто вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення 17.05.2026 о 01:28:36, яке поліцейський не підписав, а потім виправив на дійсний час 01:20.

При цьому в своєму клопотанні ОСОБА_1 просив викликати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з метою з`ясування фактичних обставин справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав своє клопотання, повідомив, що не згоден з протоколом про адміністративне правопорушення, він не відмовлявся пройти огляд в лікарняному закладі, а відмовився їхати в службовому автомобілі поліцейських, так як їм не довіряв, оскільки перед цим у нього був конфлікт з поліцейським, тому вважав їх упередженими та пропонував пройти пішки до лікарні, при цьому він був впевнений, що працівники поліції не мають права проводити огляд його, як діючого військовослужбовця, так як такий огляд мав проводитись уповноваженою особою Військової служби правопорядку у Збройних силах України.

Свідок ОСОБА_2 повідомила, що в ту ніч вона з чоловіком ОСОБА_1 їхали з дня народження її брата ОСОБА_4 , порушуючи комендантську годину, поліцейські зупинили їх транспортний засіб, чоловік вийшов та розмовляв з ними надворі, після чого сів в авто і вони поїхали додому. Повідомила, що неодноразово чула про те, що чоловік не відмовлявся від проходження огляду.

Свідок ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_1 являється чоловіком рідної сестри свідка та кумом, близьким другом. Після отриманих бойових травм ОСОБА_1 категорично не вживає алкоголь, і в той вечір під час святкування Дня народження він також не вживав спиртні напої.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , заявлених ним свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до наступних висновків.

Доводи ОСОБА_1 про порушення, на його думку, процедури проведення огляду, так як він являється військовослужбовцем ЗСУ, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною 1ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП та п. 3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 32, огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби, або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У даному випадку ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що на момент пропозиції працівниками патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , керуючи належним йому транспортним засобом RENAULT KANGOO, д.н.з. НОМЕР_2 , виконував обов`язки військової служби, або перебував на території військових частин (установ, закладів). Надані суду копії витягу з наказу №100 від 06.04.2026 про допущення до тимчасового виконання обов`язків за посадою, довідка про перебування на військовій службі від 02.06.2026 та копія посвідчення офіцера не є доказами зазначених вище обставин.

Тому, оскільки ОСОБА_1 керував власним транспортним засобом в м. Радомишль під час комендантської години, перебував поза межами території будь-якої військової частини та поза місцем розташування в/ч НОМЕР_3 , де він проходить військову службу, а також в матеріалах справи відсутні відомості, що на момент зупинки власного транспортного засобу ОСОБА_1 безпосередньо знаходився при виконанні своїх службових обов`язків, як військовослужбовець ЗСУ, він підлягав огляду відповідно до положень статті 266 КУпАП, а не відповідно до вимог статті 266-1 КУпАП.

За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. В Україні діє принцип презумпції невинуватості.

Згідно з ч. 2 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.

Водночас, як встановлено судом, вказаний протокол про адміністративне правопорушення, всупереч ст. 256 КУпАП, не містить підпису особи, яка його склала.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Складення протоколу про адміністративне правопорушення, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і є одними із головних джерел доказів, та без додержання вимог ст. 256 КУпАП унеможливлює прийняття судом рішення у цій справі. Зважаючи на викладене, суддя доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням встановленого порядку, а тому є недопустимим доказом.

Отже, зважаючи на те, що нормами чинного КУпАП чітко та однозначно визначено вимогу щодо належного оформлення протоколу в частині підписання особою, яка його склала, в іншому ж разі не можна вважати належними та допустимими доказами фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо первинний доказ здобуто з істотним порушенням закону — «отруєне дерево», то всі похідні докази, отримані завдяки йому — «плоди», також визнаються недопустимими та не можуть бути використані в суді.

Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева», будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня. У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__