Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №274/1607/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/1607/26

провадження № 2/0274/1852/26

Рішення

Іменем України

08.06.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

в с т а н о в и в :

Представник ТзОВ "ФК Єврокредит" Журавльов С.Г. звернувся до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" заборгованість за кредитним договором №79-010-865-2-21-Г від 06.10.2021 року в загальному розмірі 128 305,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.10.2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №79-010-865-2-21-Г про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти (далі – кредит), в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору.

Банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши їй кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Позичальник кредит одержала, що відображено у виписках з її рахунку.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідачка виконала не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення платежів, внаслідок чого сформувалась заборгованість в розмірі 128 305,24 грн., що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 48042,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 30 662,78 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 49 600,00 грн.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» (новий кредитор) був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Таким чином, новий кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» набув право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором № №TDV.2021.0010.3260 від 12.02.2021 року.

Пунктом 2 договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України. Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» 27.12.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, відповідно до умов договору № 1/12 ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами. Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло і право вимоги за кредитним договором №TDV.2021.0010.3260 від 12.02.2021 року.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс», а в подальшому - ТОВ «ФК Єврокредит», права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «Мегабанк» станом на день відступлення права вимоги - 03.09.2024 року. У свою чергу, ні ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс», ні ТОВ «ФК Єврокредит» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Оскільки всупереч умов договору відповідачка не виконала свого зобов`язання, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2026 року у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 24.03.2026 року. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с.87).

25.03.2026 від представника відповідачки адвоката Гуменюка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вказує, що відповідачка не визнає позовні вимоги, просить відмовити в їх задоволенні. Зокрема, вважає нікчемними умови договору, щодо сплати комісійної винагороди. Зазначає, що позивачем на додано щоденного розрахунку заборгованості за кредитом, тому суд позбавлений можливості оцінити правильність розрахунків. Також просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн (а.с.99-102).

30.03.2026 від представника позивача Журавльова С.Г. надійшла відповідь на відзив, в якому зокрема, зменшив розмір позовних вимог на суму заборгованості по сплаті комісії (в тому числі простроченої) у розмірі 49600,00 грн. Просив стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 78705,24 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 48 042,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 30 662,78 грн.

Щодо обґрунтованості розміру заборгованості за кредитним договором, зазначає, що розмір заборгованості та відсотків були нараховані у відповідності до умов кредитного договору та згідно з нормами чинного законодавства, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку Відповідача. Виписка по особовому рахунку є первинним документом та підтверджує наявність заборгованості, у тому числі за відсотками. Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, або власного розрахунку, відповідачкою не надано. Крім цього вказує, що судові витрати, понесені позивачем, відповідають критеріям реальності та розумності, їх розмір обґрунтований належними доказами. Заявлені позовні вимоги вважає законними та обґрунтованими, тому наполягає на їх задоволенні (а.с.108-115).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2026 закрито підготовче засідання у справі (а.с.126).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданій позовній заяві від 23.04.2026 просив розглядати справу в його відсутності ( а.с.119).

Представник відповідачки - адвокат Гуменюк О.С. в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви від 08.06.2026 просив розгляд справи проводити в його відсутність. Позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.10.2021 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79-010-865-2-21-Г, відповідно до умов якого останній на підставі заяви-анкети на отримання кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та Паспорту споживчого кредиту, підписаних власноруч, відкрито позичковий рахунок № НОМЕР_1 . Загальний розмір кредиту - 50000,00 грн, процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості - 10% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 77,78 %. Строк кредитування: з 06.10.2021 до 05.10.2026. Строк дії договору до 05.10.2029 року (а.с. 45-51).

Згідно Заяви на видачу готівки №TR.3191413.8729.16, ОСОБА_1 видано позичкові кошти згідно договору №79-010-865-2-21-Г від 06.10.2021 (а.с.52).

Відповідно до 2 розділу договору: орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору - 157 277,84 грн. Розмір комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування, в % від суми кредиту сплачується у день надання кредиту. Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця - 3,10%. Розмір щомісячного платежу, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця - 2 617,51 грн.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 79-010-865-2-21-Г від 06.10.2021 станом на 03.09.2024 розмір заборгованості становить 128305,24 грн., що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 48042,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 30662,78 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 49 600,00 грн. (а.с.34).

Сума заборгованості за кредитним договором підтверджується також виписками по особовому рахунку (а.с.24-33,36-38).

Відповідачкою не спростовано надані банком докази видачі кредиту та не надано контррозрахунок заборгованості.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» був укладений договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.16-20,23).

Відповідно до п. 1 договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку № 1 цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.

Пунктом 2 договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» набуло право вимоги до боржників за основними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 79-010-865-2-21-Г від 06.10.2021, відповідно до якого боржником є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку № 1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного 03.09.2024 (а.с.35).

27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с.13-15 ).

Права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку №1 (п. 2 договору № 1/12).

Отже, відповідно до умов договору № 1/12 ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості боржників за основними договорами.

Відповідно до Витягу з додатку №1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, серед інших та Реєстру боржників, до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги за кредитним договором № 79-010-865-2-21-Г від 06.10.2021 (а.с.22,44).

Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦПК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено факт укладення кредитного договору, встановлено факт отримання та користування відповідачкою коштами за цим договором та факт їх неповернення у відповідності до умов договору та у визначені ним строки.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження розміру заборгованості надав суду розрахунок боргу та виписку за банківським рахунком відповідачки за весь період дії договору. Данні документи є належними та допустимими доказами у розумінні ст. 76-80 ЦПК України.

Суд зазначає, що відповідачка, заперечуючи проти розміру заявленої до стягнення суми, не надала суду власного обґрунтованого контррозрахунку боргу, який би спростовував математичні обчислення позивача. Твердження відповідачки та її представника про незгоду з сумою заборгованості, без надання альтернативного розрахунку чи первинних документів (квитанцій, чеків про оплату), суд оцінює як спробу ухилитися від виконання зобов`язань.

Враховуючи, що заперечення відповідачки не підтверджені жодними доказами, а розрахунок позивача є арифметично правильним та відповідає умовам укладеного договору, суд доходить висновку про повне задоволення позовних вимог.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 78705,24 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 48 042,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 30 662,78 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1ч.3ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, укладений між АО «Альянс ДЛС» та ТОВ «ФК Єврокредит», відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське обєднання зобов`язується надавати йому на довгостроковій основі, відповідно до умов даного договору, правничу допомогу, у відповідності до завдання клієнта, а клієнт зі свого боку зобов`язується прийняти зазначені послуги та сплатити винагороду.

Відповідно до п. 3.2 договору сума гонорару за надання послуг по стягненню заборгованості з боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в Додатку № 2 до цього договору, та зазначається об`єднанням в Акті приймання-передачі наданих послуг (а.с. 62-65 )

Згідно Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12081003 від 05.01.2026 АО «Альянс ДЛС» надало ТОВ «ФК Єврокредит» правничу допомогу по стягненню заборгованості з ОСОБА_1 в розмірі 11200,00 грн (а.с.66)

Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, у контексті розподілу судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані, з урахуванням фактичності та необхідності таких витрат. Подібний висновок викладено у п. 5.44 постанови ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру з -рахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додатково постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід: витрати мають бути фактичними, неминучими та обґрунтованими (mutatis mutandis, справа "East/West Alliance Limited v. Ukraine", заява № 19336/04, § 268).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо встановить, що визначений гонорар є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи та витрачений адвокатом час.

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, включаючи репутаційні чи публічні аспекти.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, як зазначено у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04, п. 268), витрати мають бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ВС від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи, обсяг та час, витрачений адвокатом; пов`язаність витрат із розглядом справи; обґрунтованість і пропорційність предмета спору; ціну позову; значення справи; вплив на репутацію; публічний інтерес; поведінку сторін; наявність дій щодо досудового врегулювання.

У постанові ВС від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати гонорар, суд має право оцінювати вартість правничої допомоги за критеріями співмірності (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказано: суд може не присуджувати стороні повне відшкодування витрат на правничу допомогу, якщо встановить їх надмірність. При цьому рішення суду має містити чітку мотивацію які саме витрати не підлягають компенсації і чому.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами є однотипними, не містять складнощів, не потребують тривалого аналізу доказів або значного часу на підготовку й подання позову.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, ураховуючи складність справи, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи в контексті критерію реальності адвокатських витрат, враховуючи принципи справедливості та верховенства права, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу і стягує такі витрати в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись ст.12-13,76-81,89,133,137,141,211,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (місце знаходження: Дніпропетровська область, м.Дніпро, провул.Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411) заборгованість за кредитним договором №79-010-865-2-21-Г від 06.10.2021 року в розмірі 78705,24 грн, з яких: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 48 042,46 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 30 662,78 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (місце знаходження: Дніпропетровська область, м.Дніпро, провул.Ушинського, 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411) 2662,40 грн судового збору та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 08 червня 2026 року

Суддя: Т.М.Вдовиченко