Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №643/13274/23 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 643/13274/23 Головуючий суддя І інстанції Новіченко Н. В.

Провадження № 22-ц/818/383/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: про спонукання виконати або припинити певні дії

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі представника Солдатенка Андрія Михайловича на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року, у цивільній справі№643/13274/23, за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 465411,80 грн.,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про зобов`язання повернути грошові кошти в сумі 465 411, 80 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 24.11.2015 року у відділені АТ «Ощадбанк» відкрив картковий рахунок, на який довгі роки отримував пенсію та інші виплати як шахтар-інвалід. У квітні 2022 року його банківська картка припинила свою роботу, та згідно до рішення АТ «Ощадбанк» було зазначено: якщо він не зміг забрати нову картку у відділенні, він зможете знімати кошти та розраховуватись старою карткою тільки до 31 березня 2022 року. Однак, сам банківський рахунок продовжував своє існування і після 31 березня 2022 року.

Позивач зазначав, що в цей час перебував на тимчасові окупованій території під час повномасштабного вторгнення та активних бойових дій. Банківські відділення АТ «Ощадбанк» та відділення «Vodafone» не функціонували на окупованих територіях з активними бойовими діями. У зв`язку з цим, позивач не міг зв`язатися з представниками банку ані за телефоном, ані фізично прибути до відділення.

14 вересня 2023 року повернувшись у м. Харків позивач звернувся до відділення АТ «Ощадбанк» за адресою м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 190/1, щоб отримати нову карту, але ані старий, ані інший PIN-код не підійшов. Через офіційний сервіс підтримки «Ощадбанк» йому вдалося змінити PIN-код та авторизуватися в офіційному мобільному додатку Ощад 24/7, де і було виявлено, що у травні 2023 року, коли позивач не мав об`єктивної можливості користуватися банківськими послугами за своїм рахунком, не мав доступу до свого фінансового номеру, з його банківського рахунку зникли кошти в сумі 465 411, 00 грн. Одразу після виявлення відсутності коштів на рахунку, позивач усно та письмово звернувся до АТ «Ощадбанк» з вимогою розібратися у даній ситуації та повернути списані кошти без його дозволу.

Цього ж дня позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину та у подальшому поліцією розпочато кримінальне провадження. Проте, відповідач листами від 09.10.2023 року та 13.11.2023 року відмовив позивачу у поверненні коштів. При цьому, позивач зазначає, що на час здійснення несанкціонованих транзакцій фізично не міг бути у м. Києві, авторизуватися у застосунку через свою карту у той час коли вона була заблокована та була вилучена АТ «Ощадбанк» через банкомат. Тобто, доступ до рахунків, реквізитів, заблокованої карти мав виключно АТ «Ощадбанк» та його працівники. У зв`язку з цим, позивач вважає, що АТ «Ощадбанк» порушив його права, як клієнта тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» повернути ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 465 411 грн. 80 коп.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір в сумі 4 654 грн. 12 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ «Державний ощадний банк України» в особі представника Солдатенка Андрія Михайловича подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вирішити питання про розподіл судових витрат та покласти судові витрати на апеляційне оскарження рішення суду на Позивача.

Вказав, що спірні перекази коштів були здійсненні за допомогою мобільного додатка «Ощад 24/7» (Flumo). Реєстрація у зазначеному додатку була здійсненна за допомогою даних, які направлялись виключно на фінансовий номер Позивача, що підтверджено як даними АТ

«Ощадбанк», так і даними оператора мобільного зв`язку. Таким чином, суд не врахував той факт, що без розголошення Позивачем номера банківської картки, ПІН-коду та отриманих від Банку кодів для входу в мобільний додаток, інша особа, навіть маючи фінансовий телефон Клієнта, не змогла б ні зайти до системи "Ощад 24/7" ні зняти чи переказати кошти з рахунку.

Вказав, що відповідно до п. 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ № 164 від 29.07.2022 власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку / держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Як зазначалось вище, для реєстрації (перереєстрації), входу в систему «Ощад 24/7» на мобільному пристрої необхідні доступ до фінансового номеру, номер картки та PIN-код до неї, що в свою чергу є автентифікацією платіжного засобу і його держателя.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.07.2019 по справі №522/22780/15-ц, враховуючи що при вході до системи дистанційного обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та проведенні операцій з переказу коштів проведена електронна ідентифікація самого електронного платіжного засобу і його користувача, відсутності належних доказів щодо проведення операцій сторонніми особами поза волею та бажанням Клієнта, відсутності доказів вини банку, банк не несе відповідальність за проведені позивачем операції по його рахунку.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував положень законодавства та укладеного Договору відносно того, що при успішній реєстрації/вході до системи дистанційного обслуговування Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та проведенні операцій з переказу коштів проведена автентифікація платіжного засобу і його держателя - Позивача. За таких обставин та відсутності доказів вини банку в проведенні спірних операцій, саме Позивач несе відповідальність за проведені ним операції по власному рахунку.

Вказав, що правоохоронними органами не завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо встановлення особи, яка здійснила шахрайські дії, не позбавляє позивача права звернутися з позовом щодо відшкодування завданої йому шкоди,

Посилався на аналогічну касаційну практику викладену у постановах Верховного суду від 04.10.2024 по справі № 337/6010/23; від 10.07.2019 по справі №522/22780/15-ц; від 11.02.2019 по справі № 552/1543/17; від 01.07.2020 року по справі № 712/9107/18; від 01.12.2021 по справі № 720/1119/19 ; від 25.07.2022 по справі № 577/2701/20.

У письмовому відзиві представник ОСОБА_1 - адвокат Стаценко Д.Р. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Вказав, що відповідач не надав жодного доказу, який би спростовував наявність вини у його діяннях; відповідачем не зазначено та не доведено, які самі дії були вжиті позивачем або якого роді бездіяльність було допущено безпосередньо позивачем, що призвело до розголошення відомостей, що становлять банківську таємницю третім особам та не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем дій, які призвели до розголошення відомостей, що становлять банківську таємницю третім особам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав наступні мотиви свого рішення.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що перерахування грошових коштів третім особам з банківського рахунку позивача здійснено з вини ОСОБА_1 , який повідомляв ПІН-код чи надавав доступ до платіжної картки, фінансового номера телефону стороннім особам.

Відповідач, у свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що саме позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його карткового рахунку.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача в частині того, що позивачем не доведена вина банку, його неправомірні дії або бездіяльність, спірні операції з переказу коштів здійснені коректно з використанням всіх необхідних реквізитів, які були відомі виключно позивачу за його свідомої поведінки.

Суд при цьому послався на те, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Суд також вказав на недоведеність того, що спірні перекази коштів здійснені позивачем або іншою особою з використанням його особистих даних та із застосуванням саме посиленої автентифікації користувача, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача, з використанням його фінансового номеру.

Також суд першої інстанції зауважив, що матеріали справи не містять будь-яких даних щодо розголошення реквізитів/втрати картки позивачем та розміщення ним інформації про платіжну картку на невідомих і незахищених сайтах, що не підтримують технологію додаткової перевірки держателя картки.

Суд також з покликанням на правові висновки, які були висловлені у постанові ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23) відхилив доводи відповідача про те, що здійснені операції по переказу коштів були підтверджені позивачем біометричними даними/ або кодом доступу, вхід до Системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг «Ощад24/7» та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки SMS-паролів, Push- повідомлення які направлялись на фінансовий телефон позивача та відомі виключно йому.

Суд першої інстанції вважав, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, за наступних підстав.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частинами першою та третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до частин першої і третьої статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (тут і далі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 11 Розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 705 від 05 листопада 2014 року, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та постановах Верховного Суду: від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.

Таким чином у даній справі позивач має довести, що списання банком з його рахунку було безпідставним, та що він не втратив контролю над ПІНом, або іншою інформацією, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Як вбачається з відповіді банку за № 118.12-07/5263/2023/с від 09.10.2023 року, за період з 01.02.2023 року по 17.05.2023 року по картковому рахунку позивача було здійснено 25 безготівкових переказів на різні картки Монобанк на загальну суму 465 411, 80 грн., а саме:

- 01.05.2023 року о 10:52 год. - 22 225, 00 грн.;

- 01.05.2023 року о 10:53 год. - 18 589, 00 грн.;

- 01.05.2023 року о 12:29 год. - 18 366, 80 грн.;

- 02.05.2023 року о 10:48 год. - 25 255, 00 грн.;

- 02.05.2023 року о 11:41 год. - 20 407, 00 грн.;

- 02.05.2023 року о 12:23 год. - 14 286, 40 грн.;

- 03.05.2023 року о 11:08 год. - 22 225, 00 грн.;

- 03.05.2023 року о 11:10 год. - 18 366, 80 грн.;

- 03.05.2023 року о 12:54 год. - 18 488, 00 грн.;

- 04.05.2023 року о 11:00 год. - 20 811, 00 грн.;

- 04.05.2023 року о 11:01 год. - 20 003, 00 грн.;

- 04.05.2023 року о 12:04 год. - 18 366, 80 грн.;

- 05.05.2023 року о 11:29 год. - 24 649, 00 грн.;

- 05.05.2023 року о 11:37 год. - 5 055, 00 грн.;

- 05.05.2023 року о 19:39 год. - 611, 00 грн.;

- 08.05.2023 року о 13:59 год. - 24 245, 00 грн.;

- 08.05.2023 року о 14:00 год. - 16 569, 00 грн.;

- 08.05.2023 року о 14:32 год. - 18 185, 00 грн.;

- 09.05.2023 року о 12:21 год. - 26 265, 00 грн.;

- 09.05.2023 року о 12:21 год. - 14 549, 00 грн.;

- 09.05.2023 року о 12:22 год. - 18 387, 00 грн.;

- 10.05.2023 року о 09:52 год. - 22 427, 00 грн.;

- 10.05.2023 року о 10:28 год. - 18 185, 00 грн.;

- 11.05.2023 року о 09:32 год. - 18 185, 00 грн.;

- 17.05.2023 року о 15:25 год. - 20 710, 00 грн (а.с.24-25 т.1).

27 вересня 2023 року позивач звернувся до АТ «Ощадбанк» з вимогою розібратися в ситуації та повернути списані без відома та дозволу позивача грошові кошти.

Листом від 13 листопада 2023 АТ «Ощадбанк» позивачу повідомив, що «24.11.2015 на Ваше ім`я, у територіально відокремленому без балансовому відділенні АТ «Ощадбанк» № 10020/0188, яке територіально розташовано за адресою АДРЕСА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . У період з 01.05.2023 по 17.05.2023 згідно виписки по вищезазначеному картковому рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING, було здійснено 25 безготівкових переказів на загальну суму 465 411, 80 грн. 29.04.2023 року о 23:38 год. на Ваш фінансовий номер НОМЕР_3 надійшло смс-повідомлення, за допомогою якого, дистанційно було встановлено ПІН-код для подальшої реєстрації в додатку «Ощад 24/7». О 23:42 год. відбулась реєстрація платіжної картки № НОМЕР_2 у додатку «Ощад 24/7» з використанням коректного введення останніх чотирьох цифр платіжної картки № НОМЕР_2 , ПІН-коду до неї та одноразового коду, який надійшов в смс-повідомленні на Ваш фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , для входу в новостворений обліковий запис. 01.05.2023 року о 10:51 год. відбулась перереєстрація клієнта в «Ощад 24/7» з використанням платіжної картки № НОМЕР_4 , попередньо отримавши смс-повідомлення на фінансовий номер НОМЕР_3 з одноразовим кодом для входу в створений обліковий запис на «Ощад 24/7». У період з 01.05.2023 по 17.05.2023 з використанням додатку «Ощад 24/7» відбулись перекази з пенсійного рахунку № НОМЕР_1 на платіжні картки інших комерційних банків на суму вказану вище. Вивчення та проведений аналіз авторизаційних документів по вказаній транзакції свідчить про те, що вона проводилась в системі ДБО Mobile-банкінг «Ощадбанк 24/7» з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки ОСОБА_1 з правильним введенням паролів, а також іншої інформації, доступ до якої мали виключно Ви як клієнт Банку. Вважаємо, що реквізити платіжних карток, CVC2- пароль та паролі стали відомі третій особі. Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що зняття грошових коштів з карткових рахунків стало можливими у зв`язку з порушенням (недотриманням) вимог Розділу ІХ ДКБО фізичних осіб, а саме: п. 9.15 «Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.», п. 9.16 «Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта», п. 9.17 «Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Рау або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(-ів) сторонньої особи», п. 9.18 «Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися». Відділ банківської безпеки філії - Харківського обласного управління не є органом, який згідно чинного законодавства має правові підстави для проведення оперативно-розшукових заходів направлених на встановлення осіб, які можливо причетні до списання коштів з банківських рахунків.

За зверненням ОСОБА_1 до ЧЧ ВП № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2023 року за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України (а.с.22 т.1).

16 листопада 2023 відділ поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області на адвокатський запит повідомив, що наразі не встановлено яким саме чином був підмінений фінансовий номер ОСОБА_1 задля володіння доступу до онлайнбанкінгу «Ощадбанк». Отриманою інформацією що перебувають у володінні ПрАТ ВФ «Україна» було встановлено, що фінансовий номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_5 29.04.2023, 01.05.2023, 18.05.2023, був активний на вежі стільникового зв`язку вищевказаного мобільного оператора, що розташований у м. Києві, що свідчить про те, що існують підстави вважати, що невстановлені особа/би могла дистанційно перевипустити сім карту з фінансовим номером ОСОБА_1 . Крім того, встановити ідентифікаційні ознаки пристрою (смартфон, ноутбук, інший гаджет) з новою «підмінною» «перевипущеною» сім-картою з фінансовим номером ОСОБА_1 не є можливим, оскільки отриманою інформацією, що перебувають у володінні ПрАТ ВФ «Україна» було встановлено, що ідентифікаційний пристрій «0».

На виконання ухвали суду було надано відповідь ПрАТ «ВФ Україна» OUT-GD-24-07813/KI від 04.06.2024 з якої вбачається, що 06.08.2023 абонентський номер НОМЕР_5 було деактивовано через закінчення терміну дії номера. 06.09.2023 року до магазину за адресою АДРЕСА_2 , звернувся ОСОБА_2 з проханням відновити деактивований номер НОМЕР_5. Для відновлення номера був придбаний стартовий пакет з № НОМЕР_8. 11.09.2023 на підставі створеної заявки було проведено зміну номера з НОМЕР_8 на НОМЕР_5 . Разом з цим, ПрАТ «ВФ Україна» надано роздруківку телефонних дзвінків абонентського номеру НОМЕР_5 за 01.05.2023, згідно якого вбачається, що 01.05.2023 року о 10:50:56 надійшов дзвінок з номеру НОМЕР_6 , який був прийнятий. Також повідомлено, що 02.05.2023, 03.05.2023, 04.05.2023, 05.05.2023, 08.05.2023, 09.05.2023, 10.05.2023, 17.05.2023 дзвінки абонентського номеру НОМЕР_5 не здійснювались (а.с.182 т.1).

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000593492 від 08.08.2018 року позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.18 т.1).

За повідомленням Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.01.2023 по 30.11.2023 зазначено, що ОСОБА_1 перетнув кордон 05.09.2023 на пункту пропуску РК-608 Сумський прикордонний загін (а.с.55 т.2).

Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що 11.12.2017 року між позивачем та АТ « Державний ощадний банк України» було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу шляхом підписання заяви про приєднання № 116059921 (далі - Заява).

Відповідно до п. 3.1 Заяви Клієнт беззастережно приєднується до ДКБО у редакції яка на день підписання заяв на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку та укладає з банком Договір, складовою частиною якого є умови Договору банківського рахунку та кредитного договору.

На виконання умов Договору Банк відкрив на ім`я позивача поточний рахунок № НОМЕР_7 / НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Мій рахунок», операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу та надав платіжну картку (п.п. 3.2, 3.4.1, 3.4.2 Заяви).

Відповідно до п. 2.2 Заяви номер мобільного телефону позивач зазначив НОМЕР_5 .

Судом також встановлено, що рахунок позивача у банку після припинення дії отриманої ним банківської карти 31 березня 2022 року продовжував своє існування.

На день припинення дії банківської карти Позивач перебував на тимчасово окупованій території під час повномасштабного вторгнення та активних бойових дій безпосередньо на ній та навкруги. Загальновідомо, що банківські відділення АТ «Ощадбанку» та відділення «Vodafone» не функціонували на окупованих територіях з активними бойовими діями, окрім того ОСОБА_1 має фізичні вади, що підтверджується 2 групою інвалідності, а відповідно позивач не міг зв`язатися з представниками свого банку ані за телефоном, ані фізично прибути до відділення.

Лише після повернення в м.Харків 14.09.2023 року позивач зміг звернутися до відділення АТ «Ощадбанк» за адресою АДРЕСА_1 , щоб отримати нову банківську картку. Але до вказаної картки не підійшов ані старий, ані інший PIN-код. Вже через офіційний сервіс підтримки «Ощадбанк» вдалося цей PIN-код змінити.

При цьому суд першої інстанції всупереч вимог ст. 89 ЦПК України не звернув уваги, що згідно наявної у матеріалах справи довідки, позивач вперше авторизувався у офіційному мобільному додатку Ощад 24/7 ще при отриманні банківської картки у 2017 році, що сторони узгодили фінансовий номер телефону, на якому він був встановлений (а.с.143 т.1).

Внаслідок цього суд помилково вважав, що позивач вперше авторизувався в офіційному мобільному додатку Ощад24/7 у травні 2023 року, та що його фінансовий номер до вказаної дати було заблоковано. Як вбачається з довідки мобільного оператора абонентський номер позивача: НОМЕР_5 , який згідно укладеного між сторонами договору є фінансовим номером було деактивовано вже після знаття вищевказаної суми грошових коштів - 06 серпня 2023 року, через закінчення терміну дії номера.

Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України позивач цього доказу не спростував та не надав належних і допустимих доказів на підтвердження його доводів про те, що його фінансовий номер до травня 2023 року було заблоковано. Само по собі перебування позивача на окупованій території не виключає можливості втрати ним свого фінансового номеру та його передачі третім особам. Позивач після повернення з окупованої не надав свою оригінальну СІМ карту зі своїм фінансовим номером, про її втрату позивач також не заявляв.

Належних у допустимих доказів про те, що фінансовий номер позивача був підроблений зловмисниками, які цим скористалися, - до суду не надано.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

За таких обставин та за відсутності доказів про те, що позивач зберіг контроль за своїм фінансовим номером телефону, та телефоном, на якому був встановлений додаток Ощад 24/7, в якому відображається інформація щодо всіх його банківських карток, який 29 квітня та у травні 2023 року був використаний невстановленими слідством особами для авторизації з банком, та для оновлення мобільного додатку Ощад 24/7, - колегія суддів вважає більш переконливими та доведеними заперечення відповідача про порушення позивачем умов договору щодо збереження ПІН коду та інших даних, які були використані при верифікації володільця банківського рахунку, що за таких обставин та відповідно до вказаних норм матеріального права звільняє банк від обов`язку повернути на банківський рахунок позивача заявлену у позові суму грошових коштів.

За таких обставин колегія суддів вважає доведеними аргументи банку про те, що позивач втратив контроль над фінансовим номером, що надало можливість його використання у мобільному додатку Ощад 24/7 для авторизації, встановлення нової версії цього додатку Ощад 24/7 (Flumo) та управління рахунком позивача без отримання нової банківської карти. Відповідач довів відсутність своєї вини у порушенні умов договору банківського рахунку.

Наведені з цього приводу вищевказані доводи скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, вони спростовують висновки суду та наведені у відзиві на скаргу аргументи сторони позивача.

Вказані у рішенні суду правові висновки касаційного суду не є релевантними до обставин цієї справи, тому колегія суддів їх відхиляє.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив своє рішення: при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, колегія суддів відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує рішення суду та ухвалює нове рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі представника Солдатенка Андрія Михайловича - задовольнити.

Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 15 травня 2025 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 10 червня 2026 року.

Головуючий В.Б.Яцина

Судді колегії Ю.М.Мальований

О.Ю.Тичкова