Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №716/447/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Суд: Заставнівський районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №716/447/26

Суддя: Пухарєва    О. В.

Справа № 716/447/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кульки О.М.,

представника відповідача - Крамар І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 до Заставнівського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ТзОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №35144-09/2023 від 27.09.2023, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5 000 грн на строк 360 днів до 20.09.2024, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом. Неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором з боку ОСОБА_1 призвело до виникнення заборгованості перед первинним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» в розмірі 28 125 грн. 29.03.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло прав нового кредитора за кредитним договором №35144-09/2023 від 27.09.2023 на підставі договору відступлення прав вимоги № 29032024, у зв`язку з чим до товариства перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на суму боргу 28 125 грн.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано письмові докази.

30.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому адвокат - Крамар І.І. просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів переходу до позивача права вимоги від первісного кредитора до ОСОБА_1 .

Крім цього представник зазначила, що умова укладеного між сторонами договору, щодо встановлення денної процентної ставки у 2,5% відповідно до ч. 5 ст. 12 «Про споживче кредитування» є нікчемною.

03.04.2026 до Заставнівського районного суду Чернівецької області від представника позивача ТОВ «ФК «Кредит Капітал» надійшла відповідь на відзив в якій представник зазначає, що разом із позовною заявою (а саме додаток №13) позивач надав до суду засвідчену копію платіжної інструкції про оплату повної ціни в сумі 5 158 898,63 грн за Договором факторингу № 29032024 від 29.03.2024, яка підтверджує факт повної оплати Фактором клієнту права вимоги, що переходить. Відступлення права вимоги за кредитним договором № 35144-09/2023 від 27.09.2023 до ОСОБА_1 є доказово підтвердженим та таким, що відповідає нормам закону.

В судове засідання 21.04.2026 представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача - адвокат Крамар І.І. в судовому засіданні 21.04.2026 позов визнала частково, підтримала надіслані суду письмові пояснення, просила зменшити розмір відсотків за користування кредитом до 2 500 грн.

В судове засідання на 28.05.2026 сторони не з`явилися, тому відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 27.09.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 35144-09/2023, відповідно до якого відповідачу було надано фінансовий кредит у розмірі 5 000 грн (п.1.1) на строк 360 днів (п.1.2.), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, які нараховуються за процентною ставкою 2,50 % в день протягом строку кредитування (п.1.4.1), та підлягають сплаті позичальником кожні 15 днів (п.1.5) (а.с.11-15). Строк користування кредитом: з 27.09.2023 по 20.09.2024. Дата погашення кредиту 20.09.2024.

Відповідно до п.1.4.2. якщо клієнт 11.10.2023 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту то отримає індивідуальну знижку в розмірі 50,00% на перший платіж відповідно до графіку. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невиконання клієнтом права на отримання знижки (не виконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до графіку платежів.

Згідно з п.1.6. кошти кредиту надаються клієнту у безготівковій формі у національній валюті шляхом їх перерахування на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 .

Паспорт споживчого кредиту від 27.09.2023 передбачає основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.

Вказаний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора W3761 позичальника о 13:46 год. 27.09.2023 (а.с.19).

Той факт, що о 13:46 год. 27.09.2023 саме відповідачем ОСОБА_1 було підписано кредитний договір та паспорт споживчого кредиту із застосуванням одноразового ідентифікатора W3761, підтверджено копією заявки-анкети клієнта, де зазначено, що Товариством ідентифіковано ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_2 та присвоєно одноразовий ідентифікатор W3761 (з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису).

Про успішне перерахування 27.09.2023 грошових коштів на картку відповідача в розмірі 5 000 грн свідчить довідка сервісу онлайн платежів iPay.ua від 30.06.2025 (а.с. 19,зворот).

Із отриманої судом запитуваної інформації, також вбачається факт успішного зарахування платежу в сумі 5 000 грн у період з 27.09.2023 по 02.10.2023 на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 , емітовану АТ «УніверсалБанк».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналогічні за змістом положення закріплені у пунктах 1.1, 1.4, 1.4.1 Договору № 35144-09/2023 від 27.09.2023, відповідно до яких у встановлений Договором строк, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах визначених Договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, саме такий договір приєднання і був укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 . Договір між сторонами укладено в електронній формі, підписаний електронним підписом із використанням, зокрема, відповідачем, одноразового ідентифікатора W3761.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі кредитного договору №35144-09/2023 від 27.09.2023, за яким ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 5 000 грн на його картковий рахунок, строком на 360 днів, що підтверджується належними доказами, зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в строк та на умовах визначених договором. Кредитний договір підписаний сторонами із використанням засобу електронного цифрового підпису, що відповідає вимогам ст.1055 ЦК України. До підписання кредитного договору відповідач був ознайомлений з його умовами, адже без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору, клієнт не може перейти до наступного етапу безпосереднього підписання договору.

Відповідно до змісту ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.60 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №35144-09/2023 від 27.09.2023, складеним первинним кредитором ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_1 становить 28 125 грн, та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 23 125 грн (а.с.16, звор.бік-18). Зазначена заборгованість розрахована станом на 29.03.2024.

Контррозрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

29.03.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 29032024, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому Права грошової Вимоги до Боржників за кредитними договорами (а.с.20-24).

Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 35144-09/2023 від 27.09.2023 в розмірі 28 125 грн (а.с.25).

12.03.2026 за вих. № 23544073 позивачем було надіслано ОСОБА_1 досудову вимогу про негайне погашення заборгованості в сумі 28 125 грн (а.с. 26 звор).

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080,1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно із сталою практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12).

Доводи представника відповідача про недоведеність набуття позивачем права вимоги до відповідача спростовуються наявним в матеріалах справи Договором факторингу №29032024 від 29.03.2024 (а.с. 20), платіжною інструкцією № 775 від 01.04.2024, щодо оплати за договором факторингу (а.с.26) а також актом прийому-передачі письмового та електронного реєстру божників від 29.03.2024 до Договору факторингу (а.с.25,звор), а відтак, є необгрунтованими.

Як вбачається з реєстру до Договору факторингу відомості про боржника ОСОБА_1 містяться у п. 4512 (а.с.25).

Щодо доводів відповідача про відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1 Договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 фактор сплачує клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 5 158 898,63 грн без ПДВ.

Так, разом із позовною заявою (а саме додаток №13) позивачем надана засвідчена копія платіжної інструкції про оплату повної ціни в сумі 5 158 898,63 грн за Договором факторингу № 29032024 від 29.03.2024 (а.с.26), яка доводить факт повної оплати Фактором клієнту права вимоги, що переходить та підтверджує обставину набуття права вимоги позивача до відповідача, а відтак, доводи відповідача спростовуються повністю.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наведені положення законодавства, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 35144-09/2023 від 27.09.2023, як новий кредитор.

Як вбачається з матеріалів справи, первинний кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином в повному обсязі не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

Надані позивачем докази свідчать про те, що між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини від 27.09.2023 на підставі електронного кредитного договору №35144-09/2023 від 27.09.2023, що неналежне виконання умов кредитного договору призвело до виникнення у ОСОБА_1 , станом на 29.03.2024 заборгованості в розмірі 28 125 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 23 125 грн.

Щодо заборгованості по процентах за користування кредитом суд зазначає наступне.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, згідно з приписами абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач отримав кредит в розмірі 5 000 грн, зі сплатою 2,50 % на день за користування кредитом.

Строк користування кредитом: з 27.09.2023 по 20.09.2024.

Умови договору про споживчий кредит відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому частиною першою статті 1054 ЦК України.

У даній справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані за період з 27.09.2023 по 29.03.2024 (а.с.16, звор.бік - 18) в розмірі 2,5%, тобто виключно у межах строку дії кредитного договору та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов`язань позичальником.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Тобто, з 24.12.2023 по 22.04.2024 процентна ставка за договором має становити не більше 2,5 %, з 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5%, а з 21.08.2024 - 1%.

З наданих позивачем до суду розрахунків заборгованості видно, що процентна ставка у період з 27.09.2023 по 29.03.2024 не перевищувала 2,5%, а крайня дата нарахування процентів (29.03.2024) не відповідає початку періоду зниження відсоткової ставки до 1,5% та 1%, тому розрахунки узгоджуються із нормами законодавства.

Таким чином, безпідставними є доводи представника відповідача про те, що первісним кредитором порушено вимоги Закону України «Про споживче кредитування» щодо розміру денної процентної ставки.

Крім цього, оскільки нараховані позивачем проценти за користування кредитом в розмірі 23 125 грн, в межах строку дії договору, а не як відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, то суд не вбачає підстав для зменшення розміру таких процентів, як просить представник відповідача, посилаючись на постанови Великої палати Верховного суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, та Верховного Суду від 12.02.2025 у справі 679/1103/23.

За таких обставин позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в розмірі 28 125 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 грн, заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 23 125 грн.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про вирішення питання про судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Так, згідно частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 року №0107 (а.с.29) п. 2.3 якого передбачено, що вартість наданих послуг правничої допомоги з одну Кредитну справу складає 8 000 грн; Акт № 1278 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09.03.2026 на суму 8000,00 грн (а.с.29 зворот); детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 (а.с.30).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн - позивачем надано платіжну інструкцію № 16504 від 13.03.2026 (а.с.6).

Враховуючи викладене, оскільки позов задоволено в повному обсязі, беручи до уваги обставини справи та її значення для позивача, умови укладеного договору про надання правової допомоги, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 8000,00 грн, і вважає це співмірним обсягу наданих адвокатом послуг з урахуванням їх вартості, наведеної в детальному описі наданих послуг, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 274, 284, 352, 354 ЦПК України, ст.512, 514, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за кредитним договором № 35144-09/2023 від 27.09.2023 в розмірі 28 125,00 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000 гривень, заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 23 125 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) понесені витрати на правову допомогу за договором №0107 від 01.07.2025 у розмірі 8000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.06.2026.

Суддя Олена ПУХАРЄВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua