Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №641/3518/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/183/2026 Справа № 641/3518/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221150000531 від 06.04.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 року за ч. 1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт;

-вироком Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2017 року за ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 309, ст.ст. 70, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі;

- вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2018 року за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року за ч. 2, ч. 3 ст.185, ч.2 ст.190, ч. 1 ст.395 КК України до 4 років позбавлення волі;

-вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 09 лютого 2023 року за ч.1 ст.309, ст.ст.71, 72 КК України до 9 місяців позбавлення волі;

-вироком Індустріального районного суду м.Харкова від 19.09.2025 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі;

-вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.12.2025 року за ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності. Так, ОСОБА_4 05.04.2024 року у проміжок часу з 13-53 год. та 13-55 год., в умовах воєнного стану, поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, перебуваючи біля супермаркету «Рост Одеський» за адресою: м. Харків, пр. Юрія Гагаріна, 165 побачив на парковці для велосипедів, яка розташована з правого боку від входу до супермаркету велосипед ТМ «Fort Spectrum 29 MD 19», який належав раніше не знайомому йому ОСОБА_5 та у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном.

Після цього, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного велосипеду з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, повторно та протиправно, з корисливих мотивів, у умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою болторіза, який мав при собі перекусив велосипедний замок, яким велосипед був приєднаний до металевої парковки, взяв вказаний велосипед ТМ «Ford Spectrum 29 MD 19», належний ОСОБА_5 вартістю 11292 грн, сів на нього та поїхав, тобто покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Від потерпілого надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Останній не заперечував проти розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Цивільний позов підтримав та просив задовольнити. При призначенні покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, що наведені вище. Просив суд суворо не карати. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичних обставин справи, суд розглядає справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, тобто без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, у суду немає сумніву в добровільності позиції учасників судового розгляду. Судом роз`яснені правові наслідки розгляду даної кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а саме, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином суд дійшов висновку, що під час судового розгляду винуватість обвинуваченого доведена повністю.

Скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та в умовах воєнного стану.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не одружений; з середньою освітою; офіційно не працевлаштований; має місце реєстрації; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; раніше судимий.

Згідно досудової доповіді, складеної провідним інспектором Слобідського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 , застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_4 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

На підставі ст. 66 КК України як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виразилось в усвідомленні ним своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує роз`яснення Верховного Суду України, викладені в постанові №7 від 04 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься тяжкого злочину, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшучої покарання обставини та обтяжуючої покарання обставини, дані про особу обвинуваченого, у зв`язку з чим суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції статті за якою він обвинувачується у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення до засудження його за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.12.2025 року, суд вважає за можливе на підставі ч.4 ст. 70 КК України призначити обвинуваченому остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.

При вирішенні цивільного позову ОСОБА_5 , поданого представником останнього–адвокатом ОСОБА_7 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд зазначає наступне.

Потерпілий просить стягнути із обвинуваченого майнову шкоду в сумі 11292 грн, моральну шкоду у сумі 10000 грн., а також витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Висновком судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/121-24/10547-ТВ від 16.04.2024 року підтверджується, що ринкова вартість викраденого велосипеда ТМ «Fort» модель Spectrum MD» в технічно справному стані, без ушкоджень на час вчинення злочину, тобто станом на 05.04.2024, складає 11292 грн.

Тобто, внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 11292 грн.

Оскільки внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 11292 грн. та остання не відшкодована, цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Судом враховується, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 було спричинено моральну шкоду, наявність якої обґрунтовується душевними стражданнями, пережитими ним у зв`язку із самим фактом вчинення кримінального правопорушення та втратою речей.

Враховуючи характер та обсяг душевних страждань потерпілого ОСОБА_5 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому спричинена моральна шкода, розмір якої оцінюється судом у 10000 грн, що є справедливою компенсацією понесених потерпілим душевних страждань.

Враховуючи вищевикладене, цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню.

Крім того, ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_4 понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судових витрат та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу було надано: копію договору про надання правової допомоги від 04.06.2024 року, укладеного між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ; акт здачі-приймання робіт по договору про надання правової допомоги від 04.06.2024 року, з описом робіт (наданих послуг), в якому зазначено про сплату правової допомоги у розмірі 5000 грн. та квитанцію про сплату вказаної суми.

Суд стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили.

При цьому в строк покарання, остаточно визначеного за сукупністю злочинів, належить зарахувати покарання, яке частково відбуте ОСОБА_4 за попередніми вироками.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

На підставі ст. 124 КПК України підтверджені процесуальні витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешти майна, накладені в межах даного кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України

Керуючись ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.12.2025 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання, остаточно визначеного за цим вироком, покарання, яке частково відбуте ОСОБА_4 за вироками Індустріального районного суду м. Харкова від 19.09.2025 року та Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.12.2025 року за період з 23.12.2025 року до набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 11292 (одинадцять тисяч двісті дев`яносто дві) грн, моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення по кримінальному провадженню судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-24/10547-ТВ від 16.04.2024 у розмірі 1893 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три) грн 20 (двадцять) коп.

Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.05.2024 року та 13.05.2024 року, на болторіз з металу з ручками червоного кольору ТМ «Intertool»; велосипед ТМ «Fort Spectrum 29» темно-синього кольору, номер рами 000607, маркування «ХН 221»; товарний чек від 08.05.2024 року з ПТ «Ломбард «Кредит під заставу».

Речові докази: копію керівництва з експлуатації та копію чеку №1287481390 про купівлю велосипеда ТМ «Fort» модель “29 Spectrum 19p MD»; CD-R диск ТМ «Perfeo» 700 Mb з записами з камер відео-спостереження; товарний чек від 08.05.2024 року з ПТ «Ломбард «Кредит під заставу» -зберігати в матеріалах кримінального провадження; болторіз з металу з ручками червоного кольору ТМ «Intertool» - знищити; велосипед ТМ «Fort Spectrum 29» темно-синього кольору, номер рами 000607, маркування «ХН 221» -вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 ..

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя - ОСОБА_1