Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 09 червня 2026 р.
Справа: №953/4887/26
Суддя: Лисиченко С. М.
Справа № 953/4887/26
н/п 2/953/3403/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань – Кот Я.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
20 квітня 2026 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відповідно до змісту якоїпозивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, зареєстрований 14 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 28.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що від шлюбу у нього з відповідачкою неповнолітніх дітей немає. Вказує, що з часу укладання шлюбу відносини між ним та відповідачкою та їхнє спільне сімейне життя не складалися по причині несумісності їх характерів, різних поглядів на вирішення сімейних проблем. 3 2022 року шлюбні відносини між ними остаточно припинилися і вони проживають окремо. У 2022 році та потім в телефонних розмовах пізніше відповідачка заявила, що хоче розлучитися але відмовляється прибути та подати в органі державної реєстрації актів цивільного стану про це заяву в порядку ст.106 Сімейного кодексу України або до суду спільну заяву в порядку ст.109 Сімейного кодексу України. За час окремого проживання ні він, ні відповідачка не примирились. На примирення він не згодний і надання їм строку на примирення є недоцільним. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу, зважаючи на вказані обставини, неможливі. Розірвання між ними шлюбу відповідає їх інтересам та дозволить як йому, так і відповідачці влаштувати своє особисте життя належним чином. Майнового спору між ними немає.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 справа розподілена головуючій судді- Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 22.04.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у ОСОБА_1 оригінал свідоцтва про шлюб, укладеного між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області. РНОКПП – НОМЕР_2 ), уродженцем м. Крнов, Чехословаччина та відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт НОМЕР_3 виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_4 ), уродженкою м. Харків, зареєстрований 14 лютого 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 28.
20.05.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи оригіналу свідоцтва про шлюб.
Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку. До суду надійшла заява позивача з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв`язку. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідаки та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 14.02.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, зареєстрований 14 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №28. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_3 , дружини – ОСОБА_4 .
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 1 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Згідно з статтею 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.
Судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачкою, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, на час розгляду даної справи вони спільного господарства не ведуть, мешкають окремо один від одного. Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідачки. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також їх дитини, суду не надано.
Враховуючи зазначене, та те, що відповідачкою відзиву на позов не надано, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказах, приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 24, 56, 110, 112, 113 СК України, суд, –
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №28.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог статей284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя - С.М. Лисиченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua