Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №350/693/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/693/26

Номер провадження 2/350/683/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейко А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду селища Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини,

з участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки ОСОБА_3 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

суд

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позицій сторін:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до відповідачки, у якій просила ухвалити рішення, яким надати їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її двоюрідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивачка покликається на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ясеновець Рожнятівського (нині Калуського району) Івано-Франківської області в родині ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідачка по справі ОСОБА_2 її рідна сестра

Їхні батьки померли: мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

26 травня 1979 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та прийняла його прізвище ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ясеновець померла її двоюрідна сестра (по батьковій лінії) ОСОБА_4 , 1934 р.н., яка проживала по АДРЕСА_1 . Проживала одна, дітей та сім`ї не мала. ОСОБА_10 ,1935 р.н. з яким вона була в зареєстрованому шлюбі помер, дітей у них не було. ОСОБА_10 проживав житловому будинку, який збудований батьками двоюрідної сестри , тобто спадкодавці.

Після смерті її двоюрідної сестри відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема на будинковолодіння , що знаходиться Ясеновець Калуського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_4 заповідального розпорядження не складала, однак неодноразово висловлювала своє бажання, щоб все майно після її смерті належало позивачці.

ОСОБА_4 проживала одна, однак до останніх днів життя сама себе обслуговувала, а вона провідувала її, приносила продукти харчування та піклувалася про неї.

Для оформлення спадщини вона звернулася в Рожнятівську державну нотаріальну контору. Однак їй відмовили в оформленні спадщини, мотивуючи тим, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Також після смерті ОСОБА_4 вона користується її домоволодінням та доглядає за спадковим майном.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представниця – адвокат Гутник П.М. позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 визнала позовні вимоги ОСОБА_1 про надання їй додаткового строку на прийняття спадщини після смерті їх сестри ОСОБА_4 , просила позов задоволити.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 01.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.

У судовому засідання відповідачка ОСОБА_2 визнала позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що заяви відповідачів про визнання позову не суперечать закону, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідачка позов визнала, визнання нею позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає таке визнання позову та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.2) суд встановив, що позивачка у справі – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Копією витягу з реєстру територіальної громади №2024/008690841 від 22.07.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.3).

Відповідно до довідки №111 від 12.06.2025 року, яка видана Ясенським старостинським округом №5 Дубівської сільської ради, ОСОБА_4 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 не мала дітей (а.с.5).

Згідно довідки №110 від 12.06.2025 року, яка видана Ясенським старостинським округом №5 Дубівської сільської ради, ОСОБА_4 , яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті проживала одна (а.с.5).

Копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища підтверджено, що дошлюбне прізвище позивачки було « ОСОБА_11 », однак у зв`язку із фактом реєстрації шлюбу її прізвище було змінено на прізвище чоловіка, зокрема « ОСОБА_9 ».

Отже, між сторонами виник спір з приводу поважності причин пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Беручи до уваги позицію позивачки та визнання позову відповідачкою, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

ОСОБА_4 , яка доводиться двоюрідною сестрою сторін, померла01.04.2023, однак за життя заповіт вона не склала, тому позивачка, є спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті своєї двоюрідної сестри.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивачка пропустила строк для прийняття спадщини після смерті двоюрідної сестри і як наслідок при зверненні до нотаріуса їй рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви і ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Суд бере до уваги той факт, що позивачка є спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті двоюрідної сестри, однак у зв`язку однак у зв`язку з необізнаністю позивачки про обов`язок подання заяви у шестимісячний строк, а також через її часті хвороби, що в сукупності створило об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до нотаріуса. Відповідачка, яка також є спадкоємцем п`ятої черги, не заперечила щодо визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини. За таких обставин суд вважає, що строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, оскільки такі причини пов`язані з об`єктивними обставинами та перешкодами для вчинення цих дій.

Зважаючи на викладені обставини та беручи до уваги те, що позивачка захистити своє порушене право в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не може, тому суд вважає, що ОСОБА_1 , яка пропустила з поважної причини строк для прийняття спадщини, навела достатні підстави для визначення їй додаткового строку.

На переконання суду, тримісячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили буде достатнім строком для подання заяви про прийняття спадщини, а тому позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 18, 81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, ст.1272 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задоволити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Бейко