Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №344/4020/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4020/25

Провадження № 2/344/833/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретарів: Мрічко Н.І., Чабанюк Ю.Б.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

представника третьої особи – Бітківської Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання матері такою, що ухиляється від виконання материнських обов`язків, встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні батька,-

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 06.03.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання матері такою, що ухиляється від виконання материнських обов`язків, встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні батька.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач ОСОБА_1 19.06.2019 року уклав шлюб з ОСОБА_4 . За час шлюбу в них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У 2022 році позивач звернувся з позовом про розірвання шлюбу до Івано-Франківського міського суду. 06.02.2023 року Івано-Франківським міським судом було винесено рішення, яким розірвано шлюб між сторонами та залишено проживати малолітнього сина ОСОБА_5 з позивачем (батьком). Відповідач скористалась своїм правом на подачу апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського міського суду. 10.03.2023 Івано-Франківським апеляційним судом дане рішення залишено без змін.

У свою чергу позивач, як відповідальний батько, після розірвання шлюбу жодним чином те перешкоджав та не перешкоджає спілкуванню відповідачки з дитиною, оскільки розуміє, що дитині потрібна увага двох батьків.

Після розірвання шлюбу відповідачка ще якийсь час не виходила на зв`язок та відповідно не проявляла жодного інтересу стосовно сина. 23.03.2023 позивач звернувся до Івано-Франківського міського суду із позовом про стягнення аліментів з відповідачки на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 09.08.2023 Івано-Франківський міський суд виніс рішення, яким позов задовольнив. Після звернення рішення та виконавчого листа на виконання до Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області відповідачка почала виходити на зв`язок та цікавитись дитиною, проте аліменти так і не почала платити. Тобто з моменту розлучення до моменту звернення рішення про стягнення аліментів до виконавчої служби відповідачка жодним чином не цікавилась дитиною.

Питання про місце проживання дитини відповідачкою не піднімалось, про порядок спілкування та побачень з дитиною також не обговорювався. Крім того, позивачу відомо, що відповідачка з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України виїхала закордон з сином від іншого шлюбу, а спільного сина залишила в Україні з батьком. На даний момент відповідачка вже близько пів року знову не виходить на зв`язок. Наразі відповідачка змінила контактний номер телефону та нові контакти позивачу невідомі.

З вище викладеного можна зробити висновок, що відповідачка ігнорує свої батьківські (материнські) обов`язки протягом останніх трьох років чим ухиляється виконання таких обов`язків.

Зважаючи на вищезазначене, позивач позовними вимогами просить визнати ОСОБА_4 такою, що ухиляється від виконання батьківських (материнських) обов`язків стосовно свого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує дитину, а саме малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 травня 2025 року матеріали цивільної справи № 344/4020/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання матері такою, що ухиляється від виконання материнських обов`язків, встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні батька, передано за підсудністю до Ковпаківського районного суду м. Суми.

Відповідно до ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 червня 2025 року справу передано на розгляд Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025, справу розподілено судді Антоняку Т.М.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2025 року справу прийнято до провадження.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якрму заперечує позовні вимоги. Відповідачкою на ім`я позивача сплачуються аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_7 , шляхом поштових переказів, що підтверджується копіями квитанцій, що додаються: № 0386 від 08.04.2025 на суму 5 000 грн; № 0434 від 23.12.2024 на суму 1 200 грн; № 0146 від 08.06.2024 на суму 4 500 грн; № 0171 від 19.04.2024 на суму 2 726,00 грн; № 1308 від 20.12.2024 на суму 2 500 грн; № 0316 від 28.03.2024 на суму 3 000 грн; № 0356 від 31.05.2024 на суму 800 грн; № 0187 від 11.07.2024 на суму 4 800 грн; № 0065 від 06.06.2024 на суму 4 900 грн; № 1090 від 19.09.2024 на суму 2 650 грн. Факт сплати аліментів підтверджує відповідальне ставлення відповідачки до фінансового забезпечення дитини. Зазначає, що позивач, знаючи про наявність коштів, свідомо не отримує їх, ймовірно, з метою створити ілюзію «неучасті» матері в житті дитини.

Син сторін по справі - ОСОБА_5 є вихованцем закладу дошкільної освіти № 14 «Пролісок». Відповідачка турбуючись про мовленнєвий розвитком дитини, зверталася до директора закладу ОСОБА_8 щодо можливості занять свого сина із логопедом. Маючи на меті покращити вимову, розширити словниковий запас, підвищити граматичну правильність мовлення та покращити зв`язне мовлення. Вказане свідчить про постійне відслідковування потреб сина та підтверджується копіями скріншотів листування із закладом дошкільної освіти (в додатках до відзиву зазначено як «Листування із ЗДО 14»).

Відповідачка ОСОБА_4 має в місті Івано-Франківськ добру знайому - пані ОСОБА_9 , яка на прохання відповідачки купувала дитячий одяг та відносила до дитячого садочка, який відвідує її син. Також купувала солодощі та іграшки (машинки), які передавала батькові (позивачеві) дитини, що підтверджується фотокопіями, які додаються. Крім того, отримувала на свою банківську карту грошові перекази від відповідачки, призначені для сплати аліментів, після отримання яких здійснювала поштові перекази на ім`я позивача - батька дитини, як одержувача аліментів. Вказані дії відповідачки свідчать про щире бажання підтримувати емоційний зв`язок із сином, дарувати йому радість та увагу.

Безпідставними є твердження позивача про те, що відповідачка не виходить на зв`язок, змінила номер телефону, що суперечать фактичним обставинам. Навпаки, наявні докази спілкування між сторонами, зокрема, відеозапис розмови, що свідчить про адекватну, турботливу поведінку матері, її поінформованість про здоров`я дитини, а також про те, що саме батько уникає прямого контакту, відмовляється надати свій номер телефону. Мати змушена підтримувати контакт через бабусю дитини. Це вказує на те, що ініціатива підтримання стосунків з дитиною йде саме від матері.

Враховуючи вищевикладене, відсутні обставини, які б свідчили про те, що відповідачка ОСОБА_4 не бажає спілкуватися зі своїм сином та брати участь у його вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. При цьому, слід враховувати, що батьківські права засновані на спорідненості батька з дитиною, тому погіршення особистих стосунків батька і дитини чи батьків самої дитини може мати тимчасовий характер. А та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дитини займається батько, а мати проживає окремо від дитини та не навідується до неї, не свідчить безумовно про те, що мати не бажає приймати участь в утриманні та вихованні дитини, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Позивачем не надано достатніх доказів наявності умислу в діях відповідача щодо невиконання своїх батьківських обов`язків з виховання та утримання дитини.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила заявлені позовні вимоги, покликаючись на те, що відповідачка приймає участь у вихованні та утриманні дитини, виконує батьківські обов`язки. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні покликалася на висновок про належне виконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_5 .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 19.06.2019 перебували у шлюбі, зареєстрованому Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1106.

Під час перебування у шлюбі у сторін народився син – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2023 шлюб між сторонами розірвано, малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати разом із батьком ОСОБА_1 .

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2023 ухвалено стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , без місця реєстрації, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_2 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів розпочати з 23 березня 2023 року і проводити до повноліття дитини.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачені ст. 150 СК України, а їх права щодо виховання дитини закріплені у ст. 151 СК України.

Так, за приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За положеннями ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 157 СК України визначає порядок вирішення батьками питань щодо виховання дитини.

Відповідно до положень ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Закон не передбачає обов`язку підтверджувати факт відсутності участі батьків у вихованні та утриманні дитини або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні шляхом встановлення юридичного факту в судовому порядку. Натомість, такий факт може бути підтверджений за рішенням суду в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

За змістом наведених норм чинного законодавства, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, при встановленні факту самостійного виховання та утримання дитини батьком фактично встановлюється юридичний факт, в силу якого обсяг прав матері обмежується або припиняється, тобто вона може бути позбавлена батьківських прав щодо дитини на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Висновком виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (додаток 4 до рішення виконавчого комітету міської ради від 30.02.2026 № 131), визнано належним виконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як слідує з висновку, заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 «Пролісок» повідомив, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є вихованцем даного закладу, систематично відвідує його. ОСОБА_7 успішно засвоює загальноприйняті правила та норми поведінки у суспільстві, зокрема у дитячому колективі. У хлопчика достатній рівень розвитку саморегуляції своїх дій. ОСОБА_10 реагує на прохання та зауваження дорослого, самостійний, вміє діяти без сторонньої допомоги. У дитини добре сформовані навички гігієни та самообслуговування. Відповідно до запиту, практичним психологом закладу дошкільної освіти проведено психодіагностичне обстеження хлопчика, з метою з`ясування міжособистісних стосунків у дитячому середовищі середньої дошкільної групи, яку відвідує ОСОБА_7 , а також з метою з`ясування його ставлення до кожного з батьків. У ході даного обстеження проведено соціометричие дослідження для дошкільників «Два будиночки» та застосовано методику «Малюнок сім`ї», а також проведено бесіду з дитиною та вихователями, здійснено структурне спостереження. За результатами досліджень, дитина надає перевагу іграм і спілкуванню з постійним колом друзів, при цьому майже не конфліктуючи з іншими дітьми. Результати спостереження також вказують на те, шоу ОСОБА_7 спостерігається сформованість конструктивних способів взаємодії з оточуючими однолітками. Взаємини з дітьми будуються на доброзичливій основі та емоційній підтримці. У хлопчика присутнє розуміння та відчуття наявності власної сім`ї, дитина інтегрована в сімейну систему та почувається потрібного. Проте, ставлення ОСОБА_7 до матері є реформованим. На малюнку сім`ї фігура матері є більш відділеною від дитини, ніж фігура батька. Також, в ході бесіди хлопчик не відповідав на питання про матір чи їхню спільну з дитиною взаємодію. У ОСОБА_7 визначено емоційно-позитивне ставлення до батька. На малюнку сім`ї дитина розмістила фігуру батька поряд із собою. У ході бесіди з`ясовано, що хлопчику подобається проводити час з батьком. Відповідаючи на запитання психолога, хлопчик наводить конкретні приклади проведення спільного часу з батьком (напр. «З татом ходили в парк», «тато показував мені цифри», «малювали в розмальовці» тощо). Варто відзначити, що бесіда з ОСОБА_7 , про батька відзначалася більшою зацікавленістю та емоційністю з боку дитини. За весь період відвідування ОСОБА_7 закладу дошкільної освіти, мама ОСОБА_4 , зі слів вихователів, приходила в заклад та спілкувалася з дитиною один раз. Батько ОСОБА_11 завжди приводить хлопчика в заклад та вчасно забирає дитину. У співпраці з батьками та педагогами проявляє позитивні рис характеру. Хлопчик приходить в дошкільний заклад завжди в позитивному настрої, доглянутий. Батько бере активну участь у вихованні сина, завжди вчасно здійснює оплату за харчування, бере участь у батьківських зборах та в усіх заходах, що організовуються в ЗДО. Батько завжди виявляє ініціативу спілкування з вихователями щодо особливостей особистісного розвитку ОСОБА_7 , його потреб та інтересів.

Відповідно до інформації КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» від 10.04.2025 року № 239/60, дитина ОСОБА_5 , 2019 року народження, проживає з батьком, мати ОСОБА_4 проживає окремо. Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, укладено 11.08.2023 із лікарем-педіатром СП «МДП» ОСОБА_12 . Під динамічним спостереженням щодо хронічних захворювань, не перебуває. Останній огляд лікарем-педіатром проведено 29.01.2025 року. На прийом до лікаря дитину приводить батько, який виконує всі рекомендації.

Відповідно до акту обстеження, складеного працівниками Служби у справах дітей 06.10.2025 року, ОСОБА_1 проживає разом із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . У помешканні створені задовільні умови для проживання та розвитку дитини. У хлопчика спільна кімната з батьком, для дитини облаштоване окреме ліжко, комод для одягу, комп`ютерний стіл, наявні іграшки, книжки. Дитина забезпечена одягом та взуттям відповідно до віку та сезону, продуктами харчування. З батьком та дитиною також проживають бабуся, дідусь та дядько з боку тата. Зі слів позивача, мати ОСОБА_4 почала надавати кошти та сплачувати аліменти, надсилати подарунки з часу подання позову до суду.

Однак, впродовж 2024 року ОСОБА_4 надсилала на електронну адресу Служби у справах дітей копії квитанції про сплату аліментів та інформувала про те, що вона спілкується з сином кожні два тижні, що свідчить про її інтерес до дитини.

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї від 16.04.2025 року, складеним фахівцем із соціальної роботи КЗ «Міський центр соціальних служб», складні життєві обставини сім`ї відсутні. Зі слів батька, він самостійно виховує малолітнього сина ОСОБА_7 . Мати ОСОБА_4 виїхала за кордон у травні 2022 року, не бере участі у вихованні дитини. ОСОБА_13 здоровий, шкідливих звичок не має.

У письмових поясненнях, надісланих на електронну адресу Служби у справах дітей від 24.10.2025 року, ОСОБА_14 ОСОБА_15 повідомляє, що «інформація із дошкільного закладу є щонайменше «не відвертою». З інформації садка (наданої на адвокатський запит представника) підтверджено, що «мої подруги приходять у садок і навідують сина від мого імені. На всі свята носять подарунки, на підтвердження є фото, чеки на подарунки і солодощі. Крім того я особисто цікавлюся розвитком дитини у логопеда,по телефону. Логопед надав мені інформацію, що ОСОБА_7 мав би відвідувати логопеда у садку, але не відвідує. ОСОБА_7 говорить не дуже добре, має невеликі мовленнєві недоліки. Я писала керівниці садка, цікавилася сином, просила посприяти мені як законній і люблячій матері у спілкуванні з вихователями через телефон. Керівниця відповіла, що таке спілкування є неможливим. Останній раз моя подруга ОСОБА_16 була у садку ІНФОРМАЦІЯ_5 з подарунком на день народження сина. Вона спілкувалася з керівницею та вихователями про ОСОБА_7 та його потреби у садку. Вихователі повідомили, що ОСОБА_17 , батько, істерично свариться з вихователями, викликає їх, забороняє приймати від подруги подарунки. Погрожує їм словами».

Згідно з інформацією Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 03.11.2025 року позивач та відповідачка не притягувалися до адміністративної та кримінальної відповідальності.

03.12.2025 року ОСОБА_4 , за допомогою системи обміну повідомленнями «Вацап», надала копію квитанції про перерахування коштів на ім`я ОСОБА_18 у сумі 4 357, 28 грн (чотири тисячі гриста п`ятдесят сім гривень двадцять вісім копійок), призначення платежу «аліменти за листопад та грудень», а також фото переписок у батьківському маті групи заклад) дошкільної освіти.

Питання розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 04.12.2025 року (протокол № 18) у присутності батька ОСОБА_1 . Зв`язок з матір`ю ОСОБА_4 було забезпечено за допомогою системи обміну повідомленнями «Вайбер».

З огляду на вище встановлені обставини, виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради надано висновок про належне виконання ОСОБА_4 батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За положеннями ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Долученими до матеріалів справи доказами у даній справі підтверджується, що мати проживає окремо від дитини, в іншій країні – Федеративній Республіці Німеччині. Однак при цьому з достовірністю не підтверджується факт, що мати не бере участь у вихованні або утриманні дитини. Зокрема те, що відповідачка сплачує аліменти на утримання дитини спростовує той факт, що позивач самостійно утримує дитину, оскільки відповідачка також бере участь в утриманні дитини.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У справі, яка переглядається, позивач просить установити факт самостійного виховання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Зазначені правові висновки викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, провадження № 14-132цс23.

На підставі викладеного судом встановлено, що позивачем обрано невірний спосіб захисту права, а крім того, встановлено, що відповідачка бере участь в утриманні дитини, чим спростовуються твердження позивача про самостійне виховання та утримання ним дитини.

Відтак, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49,76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання матері такою, що ухиляється від виконання материнських обов`язків, встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні батька, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.