Вирок від 09 червня 2026 р. у справі №184/1208/26 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/1208/26

Номер провадження 1-кп/184/275/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

провівши в залі суду в м. Покров в судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026041360000101 від 05.04.2026 року відносно обвинуваченої:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянка України, з середньою освітою, заміжня, дітей на утриманні не має, працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

за участю: прокурора – ОСОБА_4 , обвинуваченої – ОСОБА_3 , її захисника – адвоката ОСОБА_5 та потерпілого – ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2026 року близько 16 години (точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось за можливе) ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 та його сином ОСОБА_6 знаходилась у приміщенні садового будинку АДРЕСА_3 , де в той же ж день та час між її чоловіком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сином чоловіка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, виникла обопільна бійка, під час якої у ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний намір, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В цей же день та час, ОСОБА_7 , знаходячись там же, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , використовуючи кухонний ніж, який знаходився на столі у вказаному приміщенні, утримуючи його у своїй правій руці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно нанесла ОСОБА_6 один удар кухонним ножом в ділянку грудної клітини ззаду зліва. Внаслідок умисних дій ОСОБА_7 згідно висновку експерта №313 від 15.05.2026 потерпілому ОСОБА_6 спричинені - тілесне ушкодження у вигляді - проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ззаду зліва, лівобічного гемопнемотораксу, підшкіряної емфіземи грудної клітини та шиї зліва. Дані тілесні ушкодження відноситься до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (згідно пункту 2.1.3, підпункту й «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України за № 6 від 17.01.1995 р.)

Встановлене тілесне ушкодження утворилось від дії гострого предмету, маючого колюче-ріжучі властивості, можливо і лезом клинка ножа. Встановлене тілесне ушкодження могло бути спричинено не задовго до надходження потерпілого ОСОБА_6 в лікувальний заклад.

Умисні дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, який висунете обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду обвинувачувана ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінуємого їй кримінального правопорушення визнала у повному обсязі та надала суду показання про те, що вона дійсно 05.04.2026 року приблизно о 16 год. перебувала на території садового товариства «Мічуринець» у м. Покров, разом із своїм чоловіком та його сином – потерпілим по справі ОСОБА_6 . Під час розпивання спиртних напоїв, між її чоловіком ОСОБА_8 та його сином ОСОБА_6 виник конфлікт з сімейних обставин, який переріс у бійку між ними. Намагаючись допомогти чоловіку, вона почала рознімати сторони, відтягуючи ОСОБА_6 від свого чоловіка, який лежав на підлозі, але не змогла це зробити і тоді схватила кухонний ніж, який перебував у кімнаті і нанесла один удар цим ножом в ділянку грудної клітини ззаду зліва потерпілому ОСОБА_6 . Після цього, вона особисто викликала швидку допомогу. Покази обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються. В скоєному обвинувачена ОСОБА_3 щиро розкаялась, в судовому засіданні попросила вибачення у потерпілого ОСОБА_6 та просила суд суворо її не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечував, цивільний позов не заявляв, прийняв від обвинуваченої ОСОБА_3 її вибачення та при визначенні покарання покладався на розсуду суду.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, доходить висновку про те, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України та вина обвинуваченої ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» у заподіянні потерпілому ОСОБА_6 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, доведена повністю.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст.67 КК України до обставин, які обтяжують покарання суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_7 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом`якшують та обтяжують її покарання; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, офіційно працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога і фтизіатра не перебуває, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції ч.1 ст.121 КК України, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Разом з тим, спираючись на встановлені обставини по справі, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і даних про особу винної, слід також прийняти до уваги проявлені під виховним впливом судового процесу зміни в її особистості, що вказують на готовність винної до самоконтролю і правослухняної поведінки, на підставі чого суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 без відбування реального покарання зі звільненням від такого на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком, з покладенням на неї обов`язків передбачених за ст.76 КК України.

В кримінальному провадження цивільний позов заявлено не було.

Долю речових доказів, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 3 (три) роки, якщо вона протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний у виді домашнього арешту.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази: змив з дерев`яної поверхні столу з плямами РБК, ніж кухонний з РБК, штани сірого кольору зі слідами РБК, ковдру рожевого кольору зі слідами РБК, кофту чорного кольору зі слідами РБК та прорізом в місці поранення, зразки крові обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Покровський міській суд Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, протягом тридцяти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1