Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №212/8449/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/8449/26

3/212/1287/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу, Козлов Д. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

Представниками поліції ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, на підставі складеного протоколу від 27 травня 2026 року, в якому зазначено, що 26 травня 2026 року об 23-14 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 по вул. Ф. Караманиць 41-А у Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується проведеним на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Alcotest Drager 6820» оглядом водія, який показав наявність алкоголю 0,93 проміле у повітрі, що видихав ОСОБА_1 , що підтверджується тестом № 1580, що було зафіксовано на відео реєстратор та нагрудні камери, чим порушив вимоги п. 2.9 (А) ПДР.

Розгляд справи було призначено під час складання протоколу за ст. 130 ч. 1 КУпАП у приміщенні Покровського районного суду міста Кривого Рогу, про що ОСОБА_1 був повідомлений під розпис та відео фіксацію, долучену до справи та переглянуту судом. При цьому ОСОБА_1 у судове засідання викликався шляхом СМС-повідомлення на мобільний номер телефону, вказаний ним у протоколі.

Особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, були роз`яснені під відео фіксацію вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де останній зазначив, що визнає свою провину, оскільки вчинив порушення ненавмисно.

Однак, в подальшому ОСОБА_1 заперечив свою провину, вказуючи, що не керував автомобілем 26 травня 2026 року, бо пересів на водійське сидіння з пасажирського вже після зупинки транспортного засобу.

Таким чином, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що за п. 2.9 «А» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водію забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно із ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

За «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, вбачається, що огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я (пункт 3 Порядку); у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).

Згідно із п. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Натомість, вивчивши наявні матеріали справи, суд не може погодитись із доведеністю перебування ОСОБА_1 саме під час керування ним 26 травня 2026 року транспортним засобом Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, виходячи з наступного вмотивування.

Так з долученого до протоколу про виявлене правопорушення рапорту та направлення поліцейських вбачається, що 26 травня 2026 року було зупинено транспортний засіб Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому водій перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується проведеним оглядом водія за допомогою газоаналізатора, в результаті якого було виявлено вміст алкоголю в повітрі, що видихав ОСОБА_1 , становить 0,93 проміле, з чим останній погодився.

В той же час суд зазначає, що рапорт працівника поліції та протокол про виявлене правопорушення не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення певною особою такого адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а.

Також суд вказує, що визнання особою своєї провини не може бути єдиним доказом винуватості такої особи, оскільки така особа може змінити свої покази у подальшому в суді, тобто без доведення складу правопорушення у її діях належними доказами порушується принцип, викладений у ст. 62 Конституції України, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Суд звертає увагу на те, що за ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що до справи було надано відео матеріали за фактом складання протоколу відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

З перегляду відео файлів, що містяться на оптичному носії інформації, наданих ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, вбачається, що на пропозицію пройти огляд на місці на стан спяніння ОСОБА_1 погодився та внаслідок проходження тестування за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6820» у ОСОБА_1 було виявлено в повітрі, що він видихав вміст алкоголю 0,93 проміле, з чим останній погоджувався.

Так на підтвердження проведення тестування відносно ОСОБА_1 26 травня 2026 року за допомогою газоаналізатора «Драгер 6820» у справі мається результат від 26 травня 2026 року тестування № 1580 на алкоголь, за яким вбачається, що у повітрі, що видихав ОСОБА_1 наявний вміст алкоголю 0,93 проміле, з чим ОСОБА_1 погоджувався, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

На підставі п. 7 розділу II «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 на наявність стану алкогольного сп`яніння після проведення тесту за допомогою спеціальних технічних засобів вказує останній цифровий показник, що є більшим за 0,2 проміле алкоголю в крові.

Натомість, суд зазначає, що з наданих поліцейськими відео файлів не вбачається доведеності того факту, що 26 травня 2026 року саме ОСОБА_1 керував автомобілем Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 , оскільки з долученого поліцейськими відео з реєстратора автомобіля поліцейських вбачається факт руху автомобіля Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 , на якому було затоновано скло заднього виду, внаслідок чого на відео неможливо побачити, хто саме керував таким автомобілем.

Однак, коли через деякий час співробітники поліції вже підійшли до автомобіля Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 по вул. Ф. Караманиць 41-А, який стояв біля правого бордюрного каменю нерухомий, у салоні такого автомобіля перебував на водійському сидінні ОСОБА_1 , а поруч із ним на передньому пасажирському сидінні перебувала інша особа.

В той же час особу пасажира працівники поліції не перевіряли, а також не опитували її на момент можливого керування такою особою автомобілем Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 .

У свою чергу ОСОБА_1 заперечував факт керування ним автомобілем Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 , вказуючи, що він на прохання водія пересів на водійське сидіння, оскільки той не мав прав, а водій пересів на його пасажирське сидіння поруч до того моменту, як до них підійшли працівники поліції.

Отже, об`єктивними доказами в суді не було доведено, що саме ОСОБА_1 безпосередньо керував 26 травня 2026 року автомобілем Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 по вул. Ф. Караманиць 41-А в м. Кривий Ріг.

В цьому сенсі суд зауважує, що на підставі п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Таким чином, враховуючи положення наведених правових актів та наявні матеріали справи, в суді не було підтверджено факту керування ОСОБА_1 26 травня 2026 року автомобілем Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 , тобто виконання ним функцій водія в розумінні п. 1.10 ПДР.

Виходячи з наведеного обґрунтування, суд вважає, що суб`єктивне сприйняття обставин події поліцейськими щодо факту керування саме ОСОБА_1 автомобілем Шевролет Авео н. з. НОМЕР_2 26 травня 2026 року в стані алкогольного сп`яніння не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не було доведено об`єктивними доказами перед судом поза розумним сумнівом.

Згідно із ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Суд вказує що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-р/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Отже, суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 був недоведений склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки у судовому засіданні не було доведено поза розумним сумнівом порушення ним п. 2.9 (А) ПДР, саме як особою, яка керує транспортним засобом, як наслідок, не було доведено склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП.

На підставі викладеного вмотивування виключається провадження у вказаній справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за положеннями якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту проголошення.

Суддя: Д. О. Козлов