Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №650/1908/23 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/1908/23 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/922/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (суддя- доповідач) Базіль Л.В.,

судді: Бездрабко В.О., Радченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником, адвокатом Пацаловою Тамарою Валеріївною на додаткове рішення Великоолександрівськограйонного суду Херсонської області від 26.03.2026 року ухвалене у складі судді Сікори О.О., повний текст рішення складено 26.03.2026 року у цивільній справі №650/1908/23 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Кубань» про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року представник фермерського господарства «Кубань» Синюк С.Л. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства «Кубань» судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 77000,00 грн.

Заяву мотивував тим, що рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13.02.2026 року позов ОСОБА_1 в інтересах якого звернувся представник, адвокат Пацалова Тамара Валеріївна до Фермерського господарства «Кубань» про стягнення боргу за договором позики залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства «Кубань» судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 8557,44 грн. Водночас у вказаному рішенні, суд не вирішив питання авансованих 100000,00 грн судових витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, про які зазначалось у відзиві від 01.11.2023 року на позовну заяву, що полягала в опрацюванні матеріалів справи, в підготовці та написанні відзиву по справі, в підготовці клопотань про витребування доказів, про призначення судової експертизи, визнання явки позивача обов`язковою, про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Розмір судових витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги становить 77000,00 грн, який підтверджений належними та допустими доказами.

Додатковим рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26 березня 2026 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Кубань» судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 77000,00 грн.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що ще у відзиві на позовну заяву представник відповідача попередньо повідомив суд про очікувані витрати на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 100000,00 грн, а тому вважав, що до завершення розгляду справи відповідач заявив про наявність таких витрат та про намір просити їх компенсацію. Суд першої інстанції зазначив, що розмір витрат, які відповідач поніс на правничу допомогу складає 77000,00 грн і підтверджується документами, а саме: договором про надання правової допомоги № 27 від 24 жовтня 2023 року, укладеним між фермерським господарством «Кубань» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери»; рахунком-фактурою № 65 від 24 жовтня 2023 року; платіжною інструкцією № 203 від 24 жовтня 2023 року; актом приймання-передачі наданих послуг, рахунком-фактурою № 7 від 17 січня 2025 року, платіжною інструкцією № 23 від 21 січня 2025 року; актом приймання-передачі наданих послуг від 21 січня 2025 року, детальним описом виконаних робіт; ордером адвоката.

Відтак такі витрати є доведеними та мають бути відшкодовані позивачем на користь відповідача.

Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 від імені якого діє представник, адвокат Пацалова Т.В. подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що додаткове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторони позивача стосовно того, що з жодного наданого відповідачем документа не можна ідентифікувати, що він має відношення до цивільної справи № 650/1908/23 за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Кубань» про стягнення боргу за договором позики.

Щодо визначеного судом до стягнення розміру витрат на правничу допомогу в сумі 77000,00 грн, вказує, що суд не звернув уваги на те, що аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, судова практика та правова позиція є усталені протягом багатьох останніх років та не змінювалась, правовідносини у даній справі не належать до категорії складних, а є стандартними, що виникають із договорів позики, а тому представник відповідача під час провадження по справі керувався шаблонними процесуальними документами та сформованим аналізом законодавчої бази. Крім того, у детальному описі робіт адвокат відповідача вніс недостовірну інформацію про його участь у дев`яти судових засіданнях, тоді як у справі сторони приймали участь лише у чотирьох судових засіданнях в режимі відеоконференції.

За викладеного вважає, що заявлена сума до стягнення витрат є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю цієї справи.

Крім того, вказує, що докази розміру понесених судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення, а у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідач порушив зазначені вимоги закону, заява про розподіл судових витрат подана після судових дебатів. Сторона відповідача будучи обізнаною про те, що проголошення рішення відбулося 13.02.2026 року мав би подати до суду докази понесених витрат на правничу допомогу у строк до 18.02.2026 року.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду а межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Проте оскаржуване рішення зазначеним нормам закону не відповідає.

Із матеріалів справи слідує, що у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Кубань» про стягнення боргу за договором позики (безвідсоткової) від 10.06.2022 року у сумі 11122808,22 грн.

03.11.2023 року представник Фермерського господарства «Кубань», адвокат

Синюка С.Л. надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому серед іншого зазначив про попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, який очікує понести відповідач у розмірі 100000,00 грн (а.с.88).

13 лютого 2026 року рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Кубань» судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 8557,44 грн та витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 13420,00 грн.

Встановлено, що 23.02.2026 року до Великоолександрівського районного суду Херсонської області через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Фермерського господарства «Кубань», ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, у якій просив суд, ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 77000,00 грн.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, суду надано: договір про надання правової допомоги № 27 від 24 жовтня 2023 року, укладений між фермерським господарством «Кубань» та Адвокатським бюро «Синюк та партнери»; рахунок-фактура №65 від 24 жовтня 2023 року; платіжну інструкцію № 203 від 24 жовтня 2023 року; акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок-фактуру №7 від 17 січня 2025 року, платіжну інструкцію № 23 від 21 січня 2025 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 21 січня 2025 року, детальний опис виконаних робіт; ордер адвоката.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що ще у відзиві на позовну заяву представник відповідача попередньо повідомив суд про очікувані витрати на професійну правничу допомогу в орієнтованому розмірі 100000,00 грн, а тому вважав, що до завершення розгляду справи відповідач заявив про наявність таких витрат та про намір просити їх компенсацію. Зважаючи на встановлене, та на доведеність відповідачем понесених ним витрат на правничу допомогу в сумі 77000,00 суд дійшов висновку, що такі витрати мають бути відшкодовані позивачем на користь відповідача.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, що пов`язані з розглядом справи, належать витрати 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціаліста, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, зазначено, що: «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

У цій справі, відповідач доказів понесення ним витрат на правничу допомогу до закінчення судових витрат суду не подавав та до закінчення судових дебатів у справі відповідної заяви про це не заявляв, що підтверджується змістом протоколу судового засідання від 05.02.2026 року, в якому закінчений розгляд справи, та змістом рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13 лютого 2026 року, ухваленого по суті спору.

Обґрунтувань поважності причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі (ухвалення рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 13.02.2026 р.), зокрема договору про надання правової допомоги № 27 від 24 жовтня 2023 року; рахунок-фактуру №65 від 24 жовтня 2023 року; платіжну інструкцію № 203 від 24 жовтня 2023 року; акта приймання-передачі наданих послуг, рахунок-фактуру № 7 від 17 січня 2025 року, платіжну інструкцію № 23 від 21 січня 2025 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 21 січня 2025 року, заява представника фермерського господарства «Кубань» не містить.

Посилання представника заявника на те, що відповідач не був обізнаний про необхідну кількість судових засідань та обсягу надання правничої допомоги не вказують на поважність причин неподання зазначених доказів до судових дебатів у справі, оскільки надані докази складені та підписані відповідачем та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» задовго до дати ухвалення рішення по суті спору.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі.

Суд не врахував, що якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Також поза увагою суду першої інстанцій залишилась та обставина, що відповідач до закінчення судових дебатів у цій справі не звертався до суду із заявою про те, що ним будуть подані докази понесених ним судових витрат, пов`язаних з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як того вимагають приписи ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

З огляду на викладене оскаржуване рішення, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником, адвокатом Пацаловою Тамарою Валеріївною задовольнити.

Додаткове рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26.03.2026 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні заяви представника Фермерського господарства «Кубань», адвоката Синюк Станіслава Леонідовича про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: В.О. Бездрабко

С.В. Радченко