Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №688/1961/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1961/26

№ 2-адр/688/2/26

Додаткове рішення

Іменем України

08 червня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюка О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Антонюк І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка заяву адвоката Сахнюка Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №688/1961/26 (провадження №2-а/688/40/26),

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування вимог заяви, позиції учасників справи

29 травня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сахнюка О.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №688/1961/26 (провадження №2-а/688/40/26), у якій просив вирішити питання стягненнявитрат на професійну правничу допомогу.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, місце та дату розгляду заяви в судове засідання не з`явилися.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії усправі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2026 року дану заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні о 08 год 20 хв 08 червня 2026 року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що 30 квітня 2026 року адвокат Сахнюк О.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову №425 від 17 лютого 2026 року, згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 -1 КУпАП, стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача усі понесені судові витрати.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року у справі №688/1961/26 (провадження №2-а/688/40/26) позов задоволено, скасовано постанову №425 від 17 лютого 2026 року, згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 -1 КУпАП. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України. Крім того, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

29 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сахнюка О.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №688/1961/26 (провадження №2-а/688/40/26), у якій просив вирішити питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

З Договору-довіреності про надання правової допомоги від 27 квітня 2026 року слідує, що ОСОБА_1 та Адвокатське бюро «Олександра Сахнюка» в особі адвоката Сахнюка О.В. уклали договір з надання правової допомоги, згідно умов якого адвокат надає правову допомогу клієнту, яка полягає у наданні консультацій, підготовці, подачі адміністративного позову та представництві інтересів у справі про скасування постанови №425 від 17 лютого 2026 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно довідки про розрахунок витраченого часу та вартості правничих робіт під час надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 30 квітня 2026 року, на опрацювання матеріалів замовника, укладення договору, підготовка та подача адвокатського запиту, консультування та ознайомлення із судовою практикою по договірній тематиці адвокатом Сахнюком О.В. витрачено 1 годину 30 хвилин робочого часу, підготовку позовної заяви, систематизування додатків, завіряння копій 14 годин 30 хвилин робочого часу, а всього 16 годин робочого часу, вартість однієї години роботи 1000 грн, а всього 16000 грн.

Відповідно до п.4 Договору-довіреності про надання правової допомоги від 27 квітня 2026 року ОСОБА_1 за роботу виконану адвокатом виплатив кошти в сумі 16000 грн. Факт сплати коштів в сумі 16000 грн підтверджено також квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 27 квітня 2026 року.

Застосовані норми права

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.4 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Частинами 1, 7 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Мотиви та висновки суду

З рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 травня 2026 року у справі №688/1961/26 (провадження №2-а/688/40/26) вбачається, що судом не вирішено питання щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно наявної в матеріалах справи квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 27 квітня 2026 року на підставі Договору довіреності про надання правової допомоги від 27 квітня 2026 року за надання адвокатом послуг ОСОБА_1 сплачено адвокату Сахнюку О.В. 16000 грн.

До розрахунку судових витрат долучено довідку про розрахунок витраченого часу та вартості правничих робіт під час надання правничої допомоги Костюку О.П. від 27 квітня 2026 року, що надає суду можливість перевірити складність та терміновість виконаної роботи (послуги), її обсягу, часу, який необхідно витратити адвокату для виконання доручення клієнта.

З огляду на те, що позивач довів обґрунтовані підстави для стягнення компенсації витрат на правничу допомогу, суд вважає, що наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України(заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Також у пункті 134 постанови від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом з цим Верховний Суд, розглядаючи питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у своїй судовій практиці неодноразово зазначав, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Як видно з матеріалів справи, на підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу, представником позивача надано копію Договору-довіреності про надання правової допомоги від 27 квітня 2025 року та довідку про розрахунок витраченого часу та вартості правничих робіт під час надання правничої допомоги Костюку О.П. від 30 квітня 2026 року.

Понесені витрати позивачем на правничу допомогу в розмірі 16000 грн підтверджуються матеріалами справи.

Проте суд оцінює співмірність заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України, з урахуванням обсягу необхідної правової допомоги, складністю справи, ціною позову, значенням даної справи для сторін, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, виходячи з фактично витраченого представником позивача часу та наданих послуг, а також кількості підготовлених документів.

Дослідивши зміст поданих позивачем документів, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, а саме, що зазначена справа віднесена до справ незначної складності, з огляду на зміст та обсяг робіт, проведених адвокатом, розгляд справи без участі сторін, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 8000 грн є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Беручи до уваги, що факт надання правничої допомоги підтверджено документально, а також враховуючи принцип співмірності, критерії реальності адвокатських витрат, розумності та обґрунтованості їх розміру, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. В іншій частині заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139,143, 252 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву адвоката Сахнюка Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №688/1961/26 (провадження №2-а/688/40/25) задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

У решті заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя: